Справа № 2-195/11

п/с 2/407/89/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Бобровського А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків, де зазначає, що 16.07.2010р. працівниками Верхньодніпровського РЕМ при перевірці відповідного використання електричної енергії відповідачем у квартирі у АДРЕСА_1, було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2009р. №1357, та складено акт №В027153 від 16.07.2010р. про порушення пунктів 2,48 зазначених Правил з боку відповідача у вигляді самовільного підключення до електричних мереж через прилад обліку електроенергії після відключення.

Розмір майнових збитків, спричинених невідповідним використанням електричної енергії, був визначений на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕУ від 04.05.2006р. №562, і за розрахунками позивача становить 3152 грн. 50 коп. Вимогу позивача про оплату спричинених збитків у розмірі 3152грн.50коп., яку відповідачу було вручено 06.10.2010р., вона проігнорувала.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь спричинені збитки та відшкодувати судові витрати, понесені ним у зв'язку з подачею позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що при підписанні акут був присутній чоловік відповідача -ОСОБА_4, власником квартири з 21.06.2010р. є відповідач, тому вона повинна відшкодувати збитки, спричинені підприємству позивача. Попереднім власником квартири був ОСОБА_4, з ним був укладений договір на користування електроенергією, подача електроенергії була припинена через наявність заборгованості, дата самовільного підключення не встановлена. Вимоги про відшкодування збитків до ОСОБА_4 не пред'являлись, оскільки на момент складання акту він вже не був власником житла, а згодом помер.

Відповідач позов не визнала, суду пояснила, що її шлюб з ОСОБА_4 розірвано у 1992р., квартиру у АДРЕСА_1, він отримав після розірвання шлюбу, її приватизував, там проживав і був зареєстрований. Відповідач у зазначеній квартирі ніколи не проживала, ОСОБА_4 повідомляв їй, що у квартирі через борги було відключено електроенергію, коли відбулося самовільне підключення і ким було здійснено, їй невідомо. У 2010р. ОСОБА_4 продав їй квартиру, але залишився там проживати, у серпні 2010р. він помер. Відповідач звернулась до керівника Вільногірської дільниці позивача для укладання договору, у чому їй було відмовлено через наявність боргу за збитки, спричинені самовільним підключенням, але після того, як відповідач пред'явила свідоцтво про смерть ОСОБА_4, їй було повідомлено, що цей борг буде списано.

Представник відповідача висловився за те, що у позові позивач безпідставно посилається на ст.319 ЦК України, яка встановлю, що власність зобов'язує, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, повинні регулюватись Законом України «Про захист прав споживачів». Споживачем послуг з електропостачання, які надає підприємство позивача, був колишній чоловік відповідача - ОСОБА_4, акт про спричинення збитків було складено у його присутності, особу, яка здійснила самовільне підключення електроенергії після відключення, як і дату підключення, не встановлено. Відповідач, як колишня дружина ОСОБА_4, не може відповідати за його борги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст.ст. 57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів тощо; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування свого позову позивач надав суду акт №В027153 від 16.07.2010р. про порушення Правил користування електричною енергією для населення, складений працівниками ВД РЕМ ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»у присутності ОСОБА_4, який мешкає АДРЕСА_1 (ар.с.6), розрахунок розміру відшкодування збитків по акту №В027153 від 16.07.2010р., згідно якого вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, складає 3152,50грн. (ар.с.7), акт про відключення побутового споживача від 24.06.2009р., згідно якого споживач електроенергії ОСОБА_5, який мешкає по АДРЕСА_1, має заборгованість за електроенергію і відключений від електропостачання (ар.с.9).

Відповідач свої заперечення проти позову доводила договором №4005 від 11.08.2010р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений з нею на квартиру АДРЕСА_1 (ар.с.22-23), свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, який помер 09.08.2010р. (ар.с.24), свідоцтвом про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4, яке відбулося 16.12.1992р. (ар.с.25), листом ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»№633 від 06.10.2010р. на її ім'я з вимогою про сплату збитків у сумі 3152,50грн., на якому вона зробила письмове зауваження, що з актом від 16.07.2010р. вона ознайомлена не була (ар.с.37), договір №92120066 від 02.02.2011р. про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, укладеним між сторонами (ар.с.45-48), договором купівлі-продажу квартири у АДРЕСА_1 від 21.06.2010р., укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (ар.с.57), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно -квартиру у АДРЕСА_1, виданим КП «БТІ м.Вільногірська»22.06.2010р. за №26490245 (ар.с.58).

Крім того, з показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були допитані судом за клопотанням відповідача, виходить, що відповідач з дітьми протягом останніх 20 років мешкає у АДРЕСА_2.

Аналізуючи обставини справи, підтверджені доказами, та надаючи їм юридичну оцінку, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до ст.ст.15,16,1166 ЦК України, на які посилається позивач у своєму позові, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під час судового розгляду встановлено, що постійним споживачем послуг з електропостачання до квартири у АДРЕСА_1, був колишній чоловік відповідача -ОСОБА_4, акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення був складений працівниками підприємства позивача 16.07.2010р. у його присутності і ним підписаний. Відповідач право власності на зазначену квартиру набула 22.06.2010р., однак користувачем цієї квартири вона стала з 11.08.2010р. після укладання договору з житловим органом, споживачем послуг з електропостачання до цієї квартири вона стала з 02.02.2011р. після укладання договору з підприємством позивача.

Таким чином, вини відповідача у спричинені позивачу збитків внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення не вбачається, підстави для покладення на неї обов'язку відшкодувати матеріальні збитки відсутні, тобто позов ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат суд враховує наступне.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат ст.79 ЦПК України відносить судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу.

Судові витрати відповідача ОСОБА_2, на користь якої винесено рішення суду, складаються з оплати юридичної допомоги адвоката у сумі 800грн. і підтверджені документально (ар.с.61).

Однак, у відповідності до Постанови КМУ від 27.04.2006р. №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" витрати, пов'язані з правовою допомогою, не можуть перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи особи, яка надає правову допомогу. З журналів судових засідань (ар.с.39,40,51,62,63,64) вбачається, що адвокат відповідача Бобровський А.І., який приймав участь у розгляді справи, безпосередньо затратив в суді 58 хвилин, тобто 1 годину. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на день розгляду справи, який становить 1073грн., граничний розмір компенсації складатиме 429грн. із розрахунку: 1073 х 40% = 429 х 1 = 429, тому відшкодуванню за рахунок позивача витрат відповідача на оплату участі адвоката по представництву її інтересів в суді підлягає сума 429грн.

Керуючись ст.ст.10,11,58-60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків відмовити.

Стягнути з ВАТ «ЕК «Дніпрообленего»(юридична адреса: 49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22) в особі Верхньодніпровського району електричних мереж (юридична адреса: 51600, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл., вул. Слизькоухого, 41, банківські реквізити: р/р 26035300002554 у Дніпродзержинському відділенні №3293 ВАТ «Ощадний банк України», МФО 306083, ОКПО 34367262), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає та зареєстрована у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 429грн. у відшкодування судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б. БОЛОНІНА