Справа № 11-535 2006 р. Ст. 309 ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Сівчук А.Є. Доповідач - Польовий М.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

10 жовтня   2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської .області в складі:

головуючого-судді Хлапук Л.І.

суддів Польового М.І., Матвієнко Н.В.

з участю прокурора Смолюка Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2006 року, яким ОСОБА_1, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, непрацююча, проживаюча в АДРЕСА_1, судима 04.10.2004 року Луцьким міськрайонним судом за ст. 307 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, - засуджена за ст. 309 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 04.10.2004 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 15.08.2006 року та зараховано в цей строк час перебування під вартою з 28.05. по 31.05.2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 282 грн. 46 коп. судових витрат.

Вирішено питання щодо речового доказу.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджена за те, що 25.05.2006 року близько 17.00 год., на АДРЕСА_2, у невстановленої слідством особи, без мети збуту, дня власного вживання придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - 0,23 г в переводі на суху речовину ацетильованого опію, який зберігала при собі і була затримана працівниками міліції.

В апеляції засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій, просить пом'якшити призначене покарання, оскільки у вчиненому розкаялася, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну оцінку.

Винність ОСОБА_1, крім її визнавальних показань, підтверджується також протоколом виявлення та вилучення наркотичного засобу від 26.05.2006 року, висновком фізико-хімічної експертизи НОМЕР_1.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2 КК України відповідає вчиненому і є вірною.

При призначенні засудженій покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про її особу і воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Так як ОСОБА_1 вчинила злочин в період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням, а тому суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що її виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2006 року залишити без змін, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.