Справа 22-1011

Головуючий в 1 інстанції - Панас О.В. Доповідач Демянчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03   жовтня 2006 року                                                                                          м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Малько О.С.

суддів: Демянчук С.В., Гордійчук С.О.

при секретарі: Колесовій Л.В.

з участю позивана ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 06.06.2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Приватсервіе" про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 06 червня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства "Приватсервіе" про відшкодування моральної шкоди.

Не погодившись з рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій доводить про його необґрунтованість через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір суд послався на норми Цивільного кодексу України, що регулюють право власності, не врахувавши при положень ст. 319 цього Кодексу, згідно з якими власник має право вчиняти будь-які дії, що не суперечать закону не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства та ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладено контроль за виконанням перевізником умов договору забезпечення йому компенсації втрат внаслідок перевезення пільгових перевезень пасажирів.

На підставі Конституції України та інших законодавчих актів відповідач зобов'язаний здійснювати перевезення пільгової категорії пасажирів з дотриманням вимог цих актів.

Суд неправильно стлумачив додаток до договору НОМЕР_1, яким передбачено пільгове перевезення лише семи категорій пільгового перевезення пасажирів. На думку позивача, решта, визначених законодавством пільговиків, теж підлягають перевезенню безкоштовно з отриманням компенсації з міського бюджету.

По наведених підставах просить про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення його вимог.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, відповідач здійснює перевезення пасажирів на підставі укладеного з управлінням транспорту і зв'язку Рівненського міськвиконкому від 15 вересня 2004 року і згідно з додатком до цього договору від 15 жовтня 2004 року прийняв на себе зобов'язання по забезпеченню безоплатного перевезення пільгової категорії пасажирів, в числі яких позивач не значиться (а. с. -17).

Зазначений договір позивачем не оспорений, питання про притягнення управління транспорту і зв'язку в якості відповідача не ставив.

За змістом ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Такої вини позивач не довів, судом доказів в її підтвердження не встановлено.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 06 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.