Справа №22-992-2006р.           Головуючий у першій інстанції:Коваленко В.М.

Доповідач:Демянчук С.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року                                                            м.Рівне

Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах   апеляційного   суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Василевича В.С. суддів : Демянчук С.В., Гордійчук С.О. при секретарі: Чалій Н.О., розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду від 19 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та участі в додаткових витратах на дітей.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та участі в додаткових витратах на дітей. Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 250 гривень щомісячно на кожну дитину. В обгрунтування своїх вимог, посилалась на те, що оплачує навчання дочки щорічно 1500 гривень, має додаткові витрати на лікування молодшої дочки та оскільки відповідач має мінливий заробіток, частину якого отримує в натурі, тому просила про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Рішенням Млинівського районного суду від 19 травня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та участі в додаткових витратах на дітей задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 03.03.2006 року.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вказує на його незаконність, оскільки судом не враховано, що у відповідача є у приватній власності земельні ділянки від яких має додаткові доходи до заробітку. Одну земельну ділянку передав в оренду і отримує плату в натуральному виразі.

Також судом не взято до уваги, що обидві дочки знаходяться на „Д" обліку з діагнозом: зоб ІІ-ІП степені, а це потребує спеціальних ліків, вітамінів, особливого харчування, санаторно-курортного оздоровлення.

Крім того, судом не дано належної оцінки її доводам.

Просила рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання двох неповнолітніх доньок в розмірі по 250 грн. на кожну доньку щомісячно до їх повноліття ; стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати в сумі 4410 грн. одноразово; стягнути на її користь судові витрати та витрати за надання юридичної допомоги..

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з підстав невідповідності висновків суду встановлених судом обставин справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, задовольнивши частково позовні вимог ОСОБА_1, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 03.03.2006 року. Проте, в обгрунтуванні рішення навів доводи про наявність в відповідача додаткового виду заробітку в вигляді натуральної оплати за оренду належного йому паю, і, разом з тим зазначив про стабільність доходів відповідача, що і стало підставою для визначення розміру аліментів в частці від заробітку.

Таким чином такий висновок суду суперечить зібраним по справі доказам, тому рішення в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі.

Ст. 184 СК України передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає доведеним по справі той факт, що відповідач одержує частину доходу в натурі, чого він не заперечував. Дана обставина є такою, що має істотне значення , тому є всі підстави для зміни способу виконання стягнення аліментів та визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, колегія суддів , враховуючи як стан здоров"я та матеріальне становище дітей так і матеріальне становище платника аліментів, зважаючи на незначні доходи від належного відповідачу паю, та, те, що він має на утриманні двох непрацездатних пристарілих батьків, тому вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти по 85 грн. щомісячно на утримання кожної доньки до досягнення ними повноліття, розпочинаючи 07.03.2006 року.

Щодо вимог ОСОБА_2, заявлених в суді першої інстанції про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, колегія суддів вважає, що вони підлягають до задоволенні в сумі 750 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 185 СК України передбачено, що той з батьків , з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахування обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка просила стягнути з відповідача додаткові витрати на дітей одноразово , покликаючись на понесення нею витрат на навчання доньки в сумі 1500 грн. та понесення нею витрат на лікування молодшої доньки. Проте, доказами по справі доведено лише сума 1500 грн.

Виходячи з меж заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає за можливе стягнути в рахунок додаткових витрат з відповідача на утримання дітей в сумі 750 грн. одноразово.

Не заслуговують доводи ОСОБА_1 щодо вимог позивачки про стягнення додаткових витрат в сумі 8821 грн., оскільки позивачка в суді першої інстанції такі вимоги не заявляла і доказів з цього приводу не надавала.

Підлягають до задоволення і вимоги апелянта про стягнення на її користь судових витрат по ставі.

Керуючись ст.ст.303, 307,309, 313-314, 316 ЦПК України, ст.ст. 182,184, 185, 191 СК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Млинівського районного суду від 19 травня 2006 року скасувати.

Змінити розмір стягуваних аліментів та стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по 85 грн. на кожну доньку щомісячно, починаючи. Розпочинаючи з 07 березня 2006 року і до їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок додаткових витрат на дітей в сумі 750 \ сімсот п"ятдесят\ грн., одноразово.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за сплату судового збору 25 грн\ двадцять п"ять\ та 150 \ сто п'ятдесят \ грн., понесених витрат за надання юридичної допомоги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.