Справа №22ас-337                       Головуючий у Іінст.Бірук О.В.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю ОСОБА_1. та представника

Радивиівського РВ УМВС України в Рівненській

області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду від 19 липня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Радивилівського районного відділу УМВС України в Рівненській області про визнання неправомірними дій працівників Радивилівського РВ УМВС,

встановила:

Постановою Радивилівського районного суду від 19 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій на постанову апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на її незаконність, через неправильне застосування норм адміністративного права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Працівниками міліції при його затриманні та доставленні в районний відділ міліції були грубо порушені вимоги Закону України "Про міліцію".

У судовому рішенні, суд безпідставно посилається на постанову від 24 травня 2006 року, яка була скасована і провадження у справі закрито по нереабілітуючих підставах.

Вважає, що його безпідставно тримали в міліції протягом дев'яти годин. Суд на його думку дав невірну оцінку показанням свідків. Просив оскаржувану постанову скасувати і ухвалити у справі нову постанову про задоволенні його вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

Представник Радивилівського РВ УМВС України в Рівненській області апеляційної скарги не визнав і просив її відхилити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що вона підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками Радивилівського РВ УМВС за появу в громадському місці у нетверезому стані та злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції 4 лютого 2006 року о 1 год. 55 хв., а звільнений об 11 год. 10хв.

Статтею 263 ч. 1 та ч. 4 КпАП встановлено, що адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

Факт перебування ОСОБА_1. підчас затримання у нетверезому стані підтверджено протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння від 4 лютого 2006 року.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 було звільнено після його витвереження.

За таких обставин, доводи позивача про безпідставне його тримання у районному відділі міліції протягом більше трьох годин на увагу не заслуговують.

Факт появи ОСОБА_1. в громадському місці у нетверезому стані 4 лютого 2006 року встановлений і доведений постановою начальника дільничних інспекторів міліції від 29 березня 2006 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 178 ч. 1 КпАП України у виді попередження, і постанова на даний час є чинною.

Вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції доведено постановою Радивипівського районного суду від 24 травня 2006 року про закриття провадження у справі по п. 7 ст. 247 КпАП по нереабілітуючих обставинах.

Відмовивши позивачу у вимозі про визнання неправомірними дій працівників міліції, суд першої інстанції обгрунтовано незадовольнив, як похідну вимогу про відшкодування моральної

шкоди.

Виходячи з того, що суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду наведених у постанові, підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія

суддів,

ухвалила Апеляційну скаргу ОСОБА_1

відхилити.

Постанову Радивилівського районного суду від 19 липня 2006

року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.  Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією постановою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий         Судді