ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.06.2008 | Справа №2-27/2552-2008А |
За позовом Закрите акціонерне товариство «Торговий Дім «Сільгоспдеталь», м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 8/5.
До відповідачів 1. ДПІ в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 1/9.
2. Головне управління Державного казначейства України АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 19.
За участю третіх осіб - 1. ТОВ «Укрвтормед», м. Київ, вул.. Лейцийська, 16;
2. ТОВ «Манки», м. Київ, вул.. Московська, 7 ;
3. ТОВ «Газметалпроект», м. Київ, вул.. Березнева, 10, кв. 31.
За участю прокуратури м. Сімферополь.
Про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до вчинення певних дій.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача – Барилко, дор. у справі.
Від відповідачів – 1. Щербіна, дор. у справі; Євсікова, дор. у справі.
2. не з’явився.
Від третіх осіб - 1. не з’явився.
2. не з’явився.
3. не з’явився.
Від прокурора - Яковлєв, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання бездіяльності ДПІ в м. Сімферополь щодо неподання до органів державного казначейства висновків із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої закритим акціонерним товариством «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період – червень 2007 р. протиправною. Також просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» суми бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –червень 2007 р. у розмірі 106724 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посилання відповідача №1 на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування в зв’язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам суперечить вимогам Закону, оскілки для підтвердження сум бюджетного відшкодування суттєве значення має факт надмірної сплати податку позивачем, а не внесення цього податку до державного бюджету контрагентами позивача. Факт надмірної сплати підтверджується актом перевірки позапланової виїзної перевірки.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач №1 у запереченнях на позов проти позовних вимог заперечує та, зокрема, вказує, що в ході проведення перевірки було направлено запити на проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача. Запити були спрямовані для підтвердження правильності відображення податкових забовязань з ПДВ у постачальників, що відвантажували товар, ( що виконали роботи, що надали послуги ) на адресу позивача. Відповідно до отриманих відповідей підтверджені суми ПДВ по декларації ПДВ за червень 2007 р. відшкодовано на розрахунковий рахунок за висновком ДПІ в м. Сімферополь №246 від 11.03.2008 р. у розмірі 36503,34 грн.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Відповідач №2 проти задоволення позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.
Позивач заявою від 08.05.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати бездіяльність ДПІ в м. Сімферополь щодо неподання до органів державного казначейства висновків із зазначенням повної суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої закритим акціонерним товариством «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період – червень 2007 р. протиправною. Також просить суд забовязати державну податкову інспекцію і м. Сімферополь АР Крим подати до органів державного казначейства висновки із зазначенням залишкової суми у розмірі 70220,66 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої закритим акціонерним товариством «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –червень 2007 р. Вказане обґрунтував тим, що частина бюджетного відшкодування у розмірі 36503,34 грн. вже відшкодована відповідачем №2 на підставі висновку відповідача №1 про суми відшкодування податку на додану вартість від 11.10.2007 р. №0000000246.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Прокурор м. Сімферополя звернувся до суду з заявою від 08.05.2008 р. про вступ в процес по даній справі.
Суд ухвалою від 08.05.2008 р. прийняв вступ прокурора м. Сімферополь до участі у даній справі.
Також суд ухвалою від 08.05.2008 р. залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – 1. ТОВ «Укрвтормед», ( м. Київ, вул.. Лейцийська, 16 ); 2. ТОВ «Манки», ( м. Київ, вул.. Московська, 7 ); 3. ТОВ «Газметалпроект», ( м. Київ, вул.. Березнева, 10, кв. 31 ), які були контрагентами позивача по справі.
Позивач клопотанням від 25.06.2008 р. просить суд повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 1066 грн.
Прокурор м. Сімферополь у поясненнях по справі від 25.06.2008 р. повідомив про те, що у позові необхідно відмовити, оскільки, позивачем не надано первинних документів у підтвердження факту здійснення господарських операцій, не надано даних про сплату ПДВ постачальниками позивача, відсутні данні про перерахування ПДВ до бюджету. Крім того, вказав, що правова природа механізму відшкодування ПДВ дає підстави зробити висновок про те, що відшкодуванню підлягає та сума ПДВ, яка фактично надійшла до бюджету за рахунок дій постачальника товарів. Дана інформація в даний момент відсутня.
На підставі викладеного просить у позові відмовити.
Треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили, пояснень по справі не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача №1 і третьої особи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
В період з 11.09.2007 р. по 19.09.2007 р. ДПІ в м. Сімферополь АР Крим була проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питання з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за рахунок платника у банку за червень 2007 р.
По результатам перевірки було складено акт №6062/23-4/32401898 від 19.09.2007 р.
В ході проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що від’ємне значення ПДВ у червні 2007 р. виникло у результаті здійснення експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Було здійснено вивіз запасних частин та комплектуючих до сільгосптехніки. При цьому перевіряючи зробили висновок, що сума бюджетного відшкодування за червень 2007 р. складає 106724 грн.
За результатами перевірка підтверджена сума бюджетного відшкодування у сумі 36503 грн. Суму 70221 грн., за думкою відповідача №1, неможливо підтвердити у зв’язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок на основним постачальникам. По мірі надходження матеріалів зустрічних перевірок відповідач №1 зробить остаточний висновок про підтвердження даної суми.
При таких обставинах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Закрите акціонерне товариство «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №0078741.
Позивачем було подано до відповідача №1 податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - червень 2007 р., відповідно до якої бюджетному відшкодуванню підлягає сума надмірно сплаченого податку у розмірі 106724 грн.
Подання даної декларації і слугувало підставою для проведення позапланової перевірки, по результатам якої складено акт №6062/23-4/32401898 від 19.09.2007 р.
Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з третьою особою №3 по справі на підставі договору №11-2007 від 25.04.2007 р.
Третьою особою №3 було реалізовано запасні частини до сільгосптехніки. на що у травні 2007 р. виписані податкові накладні №29/1 від 08.05.2007 р. на суму 421323,95 грн. ( в тому числі ПДВ 70220,66 грн. ) і №38/2 від 22.05.2007 р. на суму 16830 грн. ( в тому числі 2805,00 грн. ). Фактичне відвантаження вказаної продукції підтверджується відповідними видатковими накладними.
Відповідно до п. 1. 7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити певні реквізити, передбачені цим підпунком.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідач №1 звернувся з листом вих.. №10909/7\23-4 від 01.08.2007 р. до ДПІ в Дніпровському районі м. Київ про проведення зустрічної перевірки постачальника позивача – третьої особи №3 по справі.
По результатам проведення зустрічної перевірки третьої особи №3 по справі ДПІ в Дніпровському районі м. Київ було складено відповідну довідку, відповідно до якої вбачається, що на момент проведення перевірки дебіторська/ кредиторська заборгованість по розрахункам з позивачем по справі становить 0, 00 грн.
Під час проведення перевірки було також встановлено, що третя особа №3 була посередником реалізованого товару. Постачальниками реалізованої продукції є третя особа №1 по справі відповідно до податкової накладної №8/05 від 08.05.2007 р. на суму 411023,72 грн. ( і в тому числі ПДВ – 68503,95 грн. ) і ТОВ «Укрвторресурс» відповідно до податкової накладної №90 від 22.05.2007 р. нас уму 30847,20 грн., в тому числі ПДВ – 5141,20 грн. ).
Оскільки постачальником третьої особи №1 по справі вищевказаної продукції була третя особа №2 по справі відповідач №1 звернувся до ДПІ в Печорському районі в м. Київі з питання проведення зустрічної перевірки третьої особи №2 по справі, яку було залучено до схеми постачання позивача у 3 ланці ланцюга.
ДПІ в Печорському районі м. Київ листом від 20.05.2008 р. №10628/7/23-1210 повідомило про те, що провести зустрічну перевірку третьої особи №2 по справі не є можливим, оскільки вказана особа до органів державної податкової служби України не звітує. Останній звіт був наданий ДО ДПІ в Печорському районі м. Київу за грудень 2007 р. Також було повідомлено, що постановою суду №23-47-б від 12.02.2008 р. вказане підприємство було визнано банкрутом.
Відповідач наполягає на тому, що законодавцем чітко передбачено, що з обов’язкових підстав бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Оскільки відсутні докази сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами позивача, то відповідно до позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
З вказаним суд не може погодитися в зв’язку з наступним.
Пунктом 7.4.1. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168 (далі –Закон України №168) встановлени норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.7.5.1 ст.7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Платником податку є особа, яка згідно із Законом України №168 зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону України №168.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168).
Згідно із п.7.3.1 ст.7 Закону України №168 датой виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168).
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/ВР-97 від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, з урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про те, що однією з обов’язкових підстав для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплати цих сум до Державного бюджету України, є помилковим.
Треба зауважити, що відповідно до довідки ДПІ в Дніпровському районі м. Київу безспосередній постачальник позивача - ТОВ «Газметалпроект» подає податкову звітність особисто і ніяких зауважень з даного питання до третьої особи №3 у вказаній довідці не зазначено. Вказана юридична особа зареєстрована як платник податків з 25.01.2005 р. за №09909. Також вона належним чином зареєстрована як платник податку на додану вартість та має свідоцтво про реєстрацією платником ПДВ №35626256 від 31.01.2005 р., індивідуальний податковий номер 332987026539.
Відповідно до висновків вказаної зустрічної перевірки – за результатами перевірки порушень не встановлено.
До речі, ТОВ «Манки» відповідно до інформації, отриманої від ДПІ в Печорському районі м. Київу звітувало належним чином по податку на додану вартість до грудня 2007 р. включено, і тільки рішенням від 12.02.2008 р. визнано банкрутом, при цьому данних про те, що вказана юридична особа вже ліквідована суду не надано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовці органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись положень Конституції і Законов України, іншіх нормативно-правових актів, прав та інтересів громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, і повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії
Відповідачем №1 вказане належним чином зроблено не було.
У відношенні відповідача №2 у позові необхідно відмовити, оскільки до нього позивач вимог фактично не заявив.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 1066,00 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.
Вступна і резолютивна частини проголошено 25.06.2008 р.
Постанова у повному обсязі складена 01.07.2008 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим щодо неподання до органів державного казначейства України висновків із зазначенням повної суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої закритим акціонерним товариством «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період – червень 2007 р. протиправною.
3. Забовязати державну податкову інспекцію і м. Сімферополь АР Крим подати до органів державного казначейства висновки із зазначенням залишкової суми у розмірі 70220,66 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої закритим акціонерним товариством «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період –червень 2007 р.
4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь закритого акціонерного товариства «Торговий Дім «Сільгоспдеталь», м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 8/5, ( р/р 26005301324279 в філії Кримського центрального відділення «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 32401898 ) 3,40 грн. судового збору.
5. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь закритого акціонерного товариства «Торговий Дім «Сільгоспдеталь», м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 8/5, ( р/р 26005301324279 в філії Кримського центрального відділення «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ЗКПО 32401898 ) 1068,00 грн. судового збору.
6. У задоволенні позову відносно Головного управління Державного казначейства України АР Крим відмовити.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.