апеляційний суд дніпропетровської області

Справа № 22 ц - 4892 / 2006                                        Головуючий в І інстанції - Якименко Л.Г.

Категорія - 35                                                                    Доповідач   - Кузнєцов В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

21 вересня 2006 года    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    - Бараннік О.П.

суддів                   -    Кузнєцов В.О.. Лисична Н.М.

при секретарі   -   Журавель Ю.О.. розглянувши  відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду   м. Дніпропетровська    від 07червня 2006 року по справі за позовом   ОСОБА_1 до   ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. -

ВСТАНОВИЛА.

У вересні   2005 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача   про розірвання шлюбу   В обґрунтування своїх вимог посилається на тс. що з відповідачем уклали шлюб 1203.1988 року. Мають двох дітей. З'ясувалося, що у них різні погляди на обов'язки подружжя, на виховання дітей. Відповідач зраджував їй. Вважала, що збереження сім'ї неможливо.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено .

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду . задовольнивши її позовні вимоги, мотивуючи тим. що суд першої інстанції не вірно примінив норми матеріального права, дав не об'єктивну оцінку наданим доказам.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Встановлено судом першої інстанції і це відповідає дійсності, що сторони уклали шлюб 12 березня 1988 року ( ас. 7 ). Від шлюбу мають трьох дітей ( а.с.4-6). Проживали за однією адресою, вели спільне господарство, займалися вихованням дітей. Лише з липня 2006 року відповідач став проживати окремо. Суду Іої інстанції не було надано об'єктивних доказів остаточного розпаду сім'ї. За таких обставин суд першої інстанції вірно застосував положення ст. 110, 112 СК України і прийшов до висновку , що сім'я може бути збережена і відмовив у задоволенні позову. Всі викладені доводи позивачки в апеляційній скарзі були враховані судом першої інстанції і вони не спростовують висновок суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Керуючись ст. ст.,303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу    ОСОБА_1 відхилити,  а  рішення     Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська   від 07 червня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу.