Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/3037/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М.

за участю:

представника позивача Петрової А.М.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Добропільський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 21.10.2008 року до Добропільського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася ОСОБА_2 Відповідачу згідно його заяви 28.10.2008 року був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Під час звірки бази обміну даними з ДПА, виявлено що під час перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної ОСОБА_2 у ІІІ кварталі 2009 року отримувала дохід у ПАТ КБ «Приватбанк».

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману суму допомоги по безробіттю за період з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року у розмірі 6 977, 16 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, під час розгляду справи надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив наступне.

У трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» відповідач не знаходився, що підтверджується наданою довідкою та листами ПАТ КБ «Приватбанк». Сплачені банком виплати не є заробітною платою, що насамперед вбачається з сум виплат, що є значно меншими за встановлений мінімальний розмір заробітної плати, а також не можуть вважатись оплатою за виконанні роботи, оскільки був відсутнім факт виконання робіт.

Так, відповідачем з ПАТ КБ «Приватбанк» у період перебування на обліку в центрі зайнятості було укладено договір про банківське обслуговування, в рамках якого банком публічно запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів. Банком запроваджено нову систему та затверджені правила, згідно з якими розширенні права клієнтів та визначено випадки, за яких банком проводяться виплати клієнтам, що надали інформацію, необхідну для випуску банківського продукту/послуг та для залучення нового клієнта діють спеціальні умови, які є частиною Умов та правил надання банківських послуг. На думку відповідача, зазначені правила не можуть класифікуватися, як трудовий договір, або інший договір цивільно-правового характеру, предметом якого було б надання банку обов'язкової трудової функції чи надання послуги за зобов'язанням та який би міг визначатись, як обставина, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю. Вищезазначені правовідносини згідно з вимогами ст. 1144 ЦК України кваліфікуються як публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу та не можуть ототожнюватись з трудовим договором або договором на виконання робіт, оскільки, мають іншу правову природу.

Так, згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

А згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Однак, як вважає відповідач, за договором про банківське обслуговування у клієнта банку не виникає обов'язків перед банком по виконанню робіт чи наданню послуг.

Слід зазначити, що послуги по залученню нових клієнтів мають як постійний, так і разовий характер.

Відповідно до п.1 ч. 2,ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" надається вичерпний перелік підстав припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості. Цей перелік підстав не містить в собі такої обставини, за якою б допомога по безробіттю мала б припинитись, як виконання умов цивільно-правових угод оферти винагороди, за предметом яких їх не можна було б віднести до трудових угод та договорів, за якими б у відповідача виникали певні обов'язки щодо надання послуг. Тому виконання умов договору оферти не може вважатись обставиною, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю.

На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 28.10.2008 року відповідач звернувся до Добропільського міського центру зайнятості із заявою щодо вирішення питання про його працевлаштування (а.с. 7). Наказом позивача від 28.10.2008 року № НТ081028 відповідачу надано статус безробітного (а.с.6).

В результаті звірки даних з Державною податковою адміністрацією позивачем було встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року у якості безробітного отримував дохід в ПАТ КБ «Приватбанк» у 3 кварталі 2009 року.

Наказом директора Добропільського міського центру зайнятості від 02.02.2011 року № 23 забезпечено повернення відповідачем суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року у розмірі 6 977, 16 грн. (а.с.9).

Згідно з п. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Отже, відповідач не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він належав до зайнятого населення.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У судовому засіданні встановлено, що наказ про повернення коштів від 02.02.2011 року № 23 оскаржувався відповідачем у судовому порядку.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20.09.2011 року позов ОСОБА_2 до Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про скасування наказу від 02.02.2011 року № 23 задоволено у повному обсязі. Скасовано наказ Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 02.02.2011 року № 23 про повернення ОСОБА_2 суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року у розмірі 6 977, 16 грн. (а.с.113).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року по справі 2а-23633/11/0528 у задоволені позову ОСОБА_2 до Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про скасування наказу від 02.02.2011 року № 23 відмовлено (а.с.114). Зазначена постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року встановлено, що Добропільський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття стосовно позивача діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому наказ Добропільського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за № 23 від 02.02.2011 року про повернення ОСОБА_2 суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року у розмірі 6 977 грн.16 коп., є законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої допомоги відповідачем за період з 01.07.2009 року по 22.10.2009 року склала 6 977, 16 грн. (а.с.8).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. У разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Добропільського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 6 977, 16 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень шістнадцять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 липня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 13 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.