ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2008 р. Справа № 16/2653
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальов А.Ю., довіреність №1/27-12/07 від 27.12.07р.,
від відповідача: Петричук В.В. - директор,
Репіков А.В., довіреність від 14.04.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Декостиль", м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "26" лютого 2008 р. у справі № 16/2653 (суддя Гансецький В.П.)
за позовом Приватного підприємства "Діона", м.Житомир
до Приватного підприємства "Декостиль", м.Житомир
про стягнення 106050,00грн.,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2007р. ПП "Діона" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ПП "Декостиль" на його користь 106050,00грн. боргу у вигляді винагороди за надання комплексу інформаційно-довідкових послуг. При цьому позивач посилається на належне виконання позивачем своїх зобов'язань по договору з відповідачем, наслідком чого стала купівля останнім приміщення, яке йому показав позивач.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.02.2008р. у справі №10/2653 позов задоволено: стягнуто з Приватного підприємства "Декостиль" на користь ПП "Діона" 106050,00грн. боргу, 1060,50грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ПП "Декостиль" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається, що відповідно до укладеного договору №1 від 07.02.2006р. позивач, як "виконавець" та відповідач, як "замовник", домовились, що ПП "Декостиль" передає ПП "Діона" права на пошук, а останнє за винагороду надає замовнику комплекс інформаційно-довідкових послуг з пошуку жилих та нежилих приміщень для купівлі. Наполягає, що подією, яка призвела до укладення договору купівлі-продажу Об'єкту з підприємством "Агро-Комплект", стало безпосереднє звернення продавця об'єкта до відповідача, що підтверджується змістом листа ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" до ПП "Декостиль" від 17.12.2007р., до чого позивач не має відношення, таким чином відсутній причинно-наслідковий зв'язок між фактом передання відповідачу інформації про об'єкт та фактом укладення відповідного договору купівлі-продажу. Тобто укладення зазначеного договору купівлі-продажу не є наслідком виконання договору від 07.02.2006р. і підтвердженням надання ПП "Декостиль" відповідних послуг. Зазначає, що об'єкт був введений в експлуатацію лише в лютому 2007р. згідно Акта держаної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 12.02.2007р.
Вважає, що суд неправильно встановив обставини справи, а саме зазначивши в рішенні, що надання інформації позивачем призвело до укладення договору купівлі-продажу, оскільки причиною укладення договору купівлі-продажу об'єкту стало опублікування відповідачем оголошень в газетах "Авізо" та "Інтерес", які і побачив продавець. Зазначає, що ніякої співпраці з ПП "Діона" не існувало.
Представники відповідача в засіданні суду підтримали доводи апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а тому просять його скасувати, прийнявши новий судовий акт, яким в позові відмовити. Надали пояснення, що господарський суд дійшов до неправильного висновку, що відповідач порушив власне договірне зобов'язання щодо оплати отриманої від позивача інформації, яка мала наслідком укладення договору купівлі-продажу приміщення з третьою стороною.
Представник відповідача Репіков А.В. в судовому засіданні заявив клопотання про залучення в якості третьої особи ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект". Колегія суддів відхилила клопотання, оскільки спірні відносини у даній справі не стосуються прав і обов'язків ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект".
Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.143-145), в письмовому поясненні від 12.06.2008р. та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказали, що 07.02.2006р. між Приватним підприємства "Діона", як Виконавцем, та Приватним підприємством "Декостиль", як Замовником, був укладений договір №1, за яким ПП "Декостиль" передає ПП "Діона" право на пошук, а останній за винагороду надає відповідний комплекс інформаційно-довідкових послуг з пошуку приміщення для купівлі під склад більше ніж 1000 кв. м. Відповідно до п.5.2 Договору, у випадку коли Виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором і Замовником укладено договір з третьою особою, запропонованою виконавцем, про що укладений відповідний акт прийняття послуг, винагорода в сумі, визначеній п.5.1 Договору, підлягає сплаті Виконавцю протягом трьох банківських днів з моменту заявлення відповідної вимоги Виконавцем. 11.10.2007р. на адресу відповідача була надіслана відповідна вимога про сплату винагороди по договору в сумі 106050грн. протягом трьох банківських днів з дати отримання вимоги шляхом перерахування суми боргу на р/рахунок ПП "Діона". Однак відповідач відмовився підписати з позивачем відповідний акт виконаних робіт та оплатити їх вартість. Таким чином позивач вважає, що ПП "Діона" належним чином виконало свої зобов'язання по договору - використовуючи свої та інші бази даних, він знайшов приміщення в м.Житомирі по вул.Баранова 89, яке відповідало побажанням замовника, показав це приміщення замовнику, наслідком чого стала купівля замовником - відповідачем вказаного приміщення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, апеляційний господарський суд вважає скаргу обґрунтованою, виходячи з наступного:
Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:
07.02.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1 (т.1, а.с. 8-9), згідно умов якого ПП "Декостиль", як "замовник", передає ПП "Діона", як "виконавцю", права на пошук, а виконавець за винагороду надає замовнику комплекс інформаційно-довідкових послуг з пошуку приміщення складу більше 1000м.кв. в межах м.Житомира (пп.1.1, 1.2 договору).
Розділом 3 Договору сторони передбачили порядок передачі інформації Замовнику, а саме після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих за даним Договором послуг Виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання за даним Договором (п.3.1); Виконавець також вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання за даним Договором, якщо Замовником укладено з третьою особою, запропонованою Виконавцем в якості потенційного продавця, договір (вчинено правочин), за яким здійснюється перехід права власності на Об'єкт, і при цьому Замовник повинен сплатити винагороду виконавцю, зазначену у п.5.1 Договору (п.3.2).
Згідно з п.5.1 договору сторони передбачили, що винагорода за даним Договором становить 2% від фактичної вартості об'єкта, яку Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю протягом трьох робочих днів, після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих за даним Договором послуг.
Відповідно до пп.5.2 договору, в тому випадку, коли виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором і замовником укладено договір з третьою особою, запропонованою виконавцем, про що укладено відповідний акт прийняття послуг інформації, при цьому замовник ухиляється від підписання акту прийняття послуг, винагорода в сумі, визначеній пп.5.1 даного договору, підлягає сплаті виконавцю протягом трьох банківських днів з моменту заявлення відповідної вимоги виконавцем.
Наступного після укладення договору дня, а саме 08.02.2006р., сторони підписали акт прийняття послуг (т.1, а.с.10), відповідно до якого ПП "Діона" надало ПП "Декостиль" інформацію по наступним об'єктам нерухомості:
- вул.Баранова, 80, 98;
- вул.Баранова, 79, 89 (Агро-Техніка).
Акт складено про те, що директор ПП "Декостиль" підтверджує, що він і його близькі родичі приймають надану агентством (позивачем) інформацію по наступним об'єктам нерухомості та підтвердив, що раніше вони їх не бачили і інформацію про них не мали, а також зобов'язався не передавати її іншим зацікавленим особам.
07.09.2007р. між ПП "Декостиль" ("Покупцем") та ТОВ підприємством матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" ("Продавцем") укладено договір купівлі-продажу комплексу оптово-роздрібної торгівлі (т.1, а.с.11-13) за адресою: м.Житомир, вул.Баранова 89 вартістю 5302500,00грн.
Враховуючи факт укладення відповідачем вказаного договору купівлі-продажу позивач вважає, що він належним чином виконав свої зобов'язання по договору - використовуючи свої та інші бази даних, він знайшов приміщення в м.Житомирі по вул.Баранова 89, яке відповідало побажанням замовника, показав це приміщення замовнику, наслідком чого стала купівля замовником (відповідачем) вказаного приміщення, тому його винагорода за надані послуги становить 106050грн. (2% від фактичної вартості приміщення), в зв'язку з чим відповідно до п.5.2 Договору надіслав відповідачу вимогу від 11.10.2007р. вих.№12 (а.с.6) сплатити йому винагороду за надані послуги, яку відповідач листом від 07.11.2007р. №213 залишив без задоволення (а.с.37), що стало причиною звернення позивача до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства і укладеного договору, у зв'язку з чим є обґрунтованим, оскільки відповідач порушив власне договірне зобов'язання щодо оплати отриманої від позивача інформації, яка мала наслідком укладення договору купівлі-продажу приміщення з третьою стороною.
Проте, судова колегія з висновками суду першої інстанції погодитись не може, у зв'язку з наступним:
Як вказувалось вище, за договором №1 від 07.02.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач взяв на себе зобов'язання з пошуку варіантів купівлі для відповідача складу площею понад 1000м.кв. в межах міста.
Згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2007р. відповідач придбав у ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект", с.Олександропіль Солонянського району Дніпропетровської області, адмінбудівлю зі складами, площею 2276,7кв.м. та котельню площею 7,7кв.м., за адресою м.Житомир, вул.Баранова, 89. Таким чином, відповідач придбав не склад, а комплекс оптово-роздрібної торгівлі.
ТОВ підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект" реконструювало незавершене будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул.Баранова, 89 під об'єкт оптово-роздрібної торгівлі ТОВ підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-комплект". З акту державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 12.02.2007р. (т.1, а.с.42-43) вбачається, що реконструкція незавершеного будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул.Баранова, 89 під об'єкт оптово-роздрібної торгівлі ТОВ підприємство матеріально-тезнічного забезпечення "Агро-комплект" прийнята в експлуатацію. Таким чином станом до 12.02.2007р. по вул.Баранова, 89 в м.Житомирі будь-якого складського приміщення не існувало, а був фізкультурно-оздоровчий комплекс, що спростовує посилання позивача про показ ним відповідачу складського приміщення за цією адресою, а саме складу більш ніж 1000м.кв. в межах міста. Після прийняття реконструйованого об'єкта в експлуатацію ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" виконкомом Житомирської міської ради було видано свідоцтво про право власності від 05.03.2007р. на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 22.02.2007р. за №121, яке зареєстроване в Комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 14.03.2007р. за реєстраційним номером 18136235 (т.1, а.с.44-45).
На запит Житомирського апеляційного господарського суду КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" листом від 23.05.2008р. за №1277 повідомило, що первинне право власності на комплекс оптово-роздрібної торгівлі по вул.Баранова, 89 в м.Житомирі було зареєстровано за ТОВ підприємством матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" згідно свідоцтва про право власності від 05.03.2007р., а отже інших власників вказаного комплексу до укладення договору купівлі-продажу зазначеним власником з ПП "Декостиль" не було.
В акті прийняття послуг від 08.02.2006р. (т.1, а.с.10) як продавець об'єктів по вул.Баранова 80, 98, 79, 89 вказана (в дужках і невідомо точно до якого об'єкту відноситься) Агро-техніка без зазначення виду та організаційної форми підприємства, а також його місця знаходження.
Однак, відповідачем, як вказувалось вище, укладено договір від 07.09.2007р. купівлі-продажу приміщення з ТОВ підприємством матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект", с.Олександропіль Солонянського району Дніпропетровської області.
Умовою же виконання ПП "Діона" зобов'язання за договором №1 від 07.02.2006р. (п.3.2), а отже і сплати винагороди є укладення замовником, тобто ПП "Декостиль", договору з третьою особою, запропонованою виконавцем (ПП "Діона") в якості потенційного продавця.
Згідно п.2.2 вказаного договору виконавець зобов'язується в порядку, встановленому даним договором, надавати замовнику інформацію про кожного потенційного продавця (третю особу), який виявив готовність продати замовнику об'єкт за ціною, погодженою із замовником.
В матеріалах справи відсутні докази і такі не надані апеляційній інстанції, що позивач пропонував відповідачу в якості продавця потрібного йому приміщення саме ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" та що останній виявив готовність продати об'єкт за ціною, погодженою із замовником.
Колегією суддів не приймається як доказ наданий позивачем апеляційній інстанції акт №213/06 приймання-передачі інформації від 07.02.2006р., складений ТОВ "Івес" та ПП "Діона" (т.2, а.с.19), в якому вказаний як власник майна ТОВ "МТЗ "Агро-Комплект", назва приміщення та ціна за 1м.кв., оскільки цей акт суду першої інстанції не надавався, достовірна дата його складення невідома (площа об'єкта та його призначення як об'єкта оптово-роздрібної торгівлі визначені лише згідно акту державної приймальної комісії від 12.02.2007р. і не могли бути вказані в акті від 07.02.2006р.), доказів, що вказана інформація передана позивачем відповідачу, позивач суду не надав.
З матеріалів справи також вбачається, що раніше, згідно договору купівлі-продажу незавершеного будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу в м.Житомирі, вул.Баранова, 89 від 26.12.2000р. (т.2, а.с.12-16), укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області ("Продавець") та ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" ("Покупець"), регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області продало ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" незавершений будівництвом об'єкт - фізкультурно-оздоровчий корпус, який знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Баранова, 89.
В п.5.3 Договору сторони передбачили, що на покупця покладено обов'язок виконувати умови продажу об'єкта на аукціоні, зокрема, заборонена продаж об'єкта до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію.
Отже, на момент підписання акта прийняття послуг від 08.02.2006р. об'єкт, який в подальшому купив відповідач, ще перебував у стадії реконструкції, а тому не міг продаватися, враховуючи умови п.5.3 договору від 26.12.2006р.
Відповідачем надано докази про те, що ПП "Декостиль" шляхом подання оголошень до офіційних рекламних видань розміщувало оголошення щодо наміру купити складські приміщення (т.1, а.с.47-53, 64-93), в результаті чого продавець вийшов з пропозицією продати даний об'єкт, що підтверджується листом №505 від 17.12.2007р. (т.1, а.с.24). В цьому ж листі ТОВ ПМТЗ "Агро-комплект" повідомляє, що підприємство не вступало в договірні стосунки з агентством нерухомості, пошук покупців здійснювався власними силами після введення об'єкта в експлуатацію з початку 2007р.; використовуючи оголошення фізичних та юридичних осіб про намір придбати комерційну нерухомість, опублікованих в спеціальних періодичних виданнях в рубриці "Нерухомість".
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань за договором №1 від 07.02.2006р., а отже відсутні підстави для задоволення його позову про стягнення з відповідача винагороди, передбаченої п.5.1 вищевказаного договору.
У зв'язку з цим рішення господарського суду першої інстанції, яким позов задоволений повністю, слід скасувати, оскільки недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими (факт виконання позивачем умов договору), та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Декостиль", м.Житомир задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року у справі №16/2653 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
3. Справу №16/2653 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддруковано 4прим.:
-----------------------------------
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд