КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2008 № 47/52
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гапон В.В. – юр., Яковенко В.В. – юр.
від відповідача - представник не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.03.2008
у справі № 47/52
за позовом ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона"
до Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.03.2008 року у справі № 47/52 позовні вимоги ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона” були задоволені – за позивачем було визнано право власності на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Саперне поле, 9-А та зобов’язано Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна” зареєструвати право власності позивача на зазначені приміщення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 739 від 24.04.2002 „Про участь Фонду державного майна України” у ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона”, Фонд державного майна України виступив засновником ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона”; вклад державного засновника до статутного фонду ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” здійснюється шляхом внесення цілісного майнового комплексу державного підприємства „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона”.
Відповідно до розділу 1 Установчого договору ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” від 24.04.2002, зареєстрованого 19.06.2002 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, засновниками ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” виступили: ТОВ „Еспловелд”, ПФГ „Інтерагротек”, ДВАТ „Оргенергогаз” ВАТ „Газпром” та Фонд державного майна України, який сплатив акції шляхом внесення цілісного майнового комплексу Дослідного заводу зварювального устаткування ім. Є.О. Патона.
Згідно п. 5.6 Установчого договору ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” від 24.04.2002, всі майнові та грошові внески засновників після їх передачі до статутного фонду товариства стають власністю товариства.
Пунктом 5.7 Установчого договору ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” від 24.04.2002 визначено, майно, що вноситься засновниками до статутного фонду, як оплата за акції, передається згідно з актами приймання-передачі та обліковується на балансі товариства. Акти приймання-передачі підписуються уповноваженим представником засновника та Головою правління товариства.
Згідно Акту прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона” № 165 від 12.06.2002, складеного між позивачем та Фондом державного майна України та підписаного від імені Фонду державного майна України Головою Бондарем О.М., а від імені позивача - Головою правління Титовим В.О., Фондом державного майна України на виконання умов Установчого договору від 24.04.2002 було передано у статутний фонд позивача майно по позиціям згідно переліку, зокрема і адміністративно-побутовий корпус за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А.
Згідно довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 8629 від 04.03.2008, згідно матеріалів інвентаризаційної справи за адресою вул. Саперне Поле, 9-А станом на 2007 рік, загальна площа будівлі складала 5126,2 м.кв.
Листом № 265/211 від 19.02.2008 позивач звернувся до відповідача з проханням зареєструвати право власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А на підставі Статуту ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім..Є.О. Патона” та Акту прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім..Є.О. Патона” № 165 від 12.06.2002
Листом № 7334 від 22.02.2008 відповідач відмовив позивачу у реєстрації права власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не надано правовстановлюючого документу на будівлю, передбаченого статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Позивач, вважаючи відмову відповідача незаконною, та такою, що порушує набуте ним право власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А, звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на зазначені приміщення та про зобов’язання відповідача здійснити його реєстрацію.
Дослідивши подані сторонами докази, розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи, колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та відповідає обставинам справи з наступних підстав.
Відповідно до статті 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
На момент звернення позивача до відповідача з вимогою зареєструвати право власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А, набрав чинності Цивільний кодекс України.
Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 85 Господарського кодексу України, визначено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
Відповідно до Статуту ЗАТ „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона”, затвердженого установчими зборами засновників протоколом № 3 від 24.01.2003 та зареєстрованого Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.02.2003 № 1273, товариство є власником майна та грошових коштів, які внесені до статутного фонду товариства акціонерами в якості оплати за акції, а також майна отриманого внаслідок своєї господарської діяльності та/або придбаного на інших підставах, які не суперечать чинному законодавству України (п. 4.8), засновники сплачують акції товариства майном, майновими правами та грошовими коштами, зокрема, Фонд державного майна України в рахунок оплати належних йому акцій вніс цілісний майновий комплекс Дослідного заводу зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона (п. 7.3).
Як встановлено судом, позивачу засновником (Фондом державного майна України) згідно умов Установчого договору від 24.04.2002 по Акту прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду № 165 від 12.06.2002 було передано до статутного фонду в рахунок оплати акцій нерухоме майно згідно переліку, до якого зокрема було включено і спірне майно - адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А, на яке позивач набув право власності внаслідок його передачі до статутного фонду згідно ст. 12 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції чинній станом на момент передачі - 12.06.2002) та п. 5.6 Установчого договору від 24.04.2002.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що позивачем на правомірних правових підставах було набуто право власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А., оскільки зазначене нерухоме майно було передано позивачу у статутний фонд засновником по Акту прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду № 165 від 12.06.2002, що не суперечило вимогам чинного законодавства та установчим документам позивача, і згідно вимог ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, п. 5.6 Установчого договору від 24.04.2002 та п.п. 4.8, 7.3 Статуту, позивач набув право власності на спірне майно, що підтверджується належними та допустимими доказами, а тому позовна вимога позивача про визнання за ним права власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А - є обґрунтованою, законною та доведеною, а рішення суду в цій частині таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, відповідач Листом № 7334 від 22.02.2008 відмовив позивачу у здійсненні реєстрації права власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А, посилаючись на те, що позивачем не надано правовстановлюючого документу на будівлю, передбаченого статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Дослідивши матеріали справи, колегія відзначає наступне.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, яка передбачає Перелік правовстановлюючих документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Таким чином рішення суду про визнання за позивачем права власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А у даному випадку є підставою для проведення відповідачем державної реєстрації права власності позивача на зазначене приміщення.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Стаття 182 Цивільного кодексу України визначає, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
За таких обставин колегія вважає позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А законною та обґрунтованою, оскільки відповідач, відмовою позивачу у реєстрації права власності на адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А порушує право власності позивача на зазначене майно.
Колегія також враховує те, що позивачем було доведено правомірність набуття права власності на спірне майно на підставі Акту прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду № 165 від 12.06.2002, а тому відповідно до вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 N 1952-ІУ, Положення N 157/6445 та Цивільного кодексу України, порушене право позивача на реєстрацію права власності на підставі рішення суду, яке у даному випадку підтверджує правомірність набуття права власності на спірне майно - підлягає захисту в судовому порядку шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати право власності позивача на спірне майно.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що Бюро є неналежним відповідачем у справі, оскільки до його компетенції відповідно до Розділу 5 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” входять повноваження пов’язані з проведенням реєстрації об’єктів нерухомого майна, в той час як оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності на об’єкти не житлового фонду здійснює Головне управління комунальної власності м. Києва КМДА відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням КМДА від 31.08.2001р. №1820.
Як свідчать матеріали справи, позовними вимогами позивача є зобов’язання відповідача здійснити державну реєстрацію його права власності на приміщення (адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А), а не зобов’язання відповідача здійснити оформлення права власності позивача на зазначені приміщення та видачу свідоцтва.
Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Аналогічна норма міститься у пп. 1.3 Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, яким передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Оскільки правовстановлюючим документом у даному випадку є рішення суду про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно (адміністративно-побутовий корпус площею 5126,2 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-А), обов’язок щодо здійснення реєстрації цього права власності за позивачем на підставі рішення суду лежить саме на відповідачеві, що передбачено Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2008р. є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.03.2008р. у справі №47/52 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна” – без задоволення.
2. Матеріали справи №47/52 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді