ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 р. | № 30/322-06-9805 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кота О.В., |
суддів | Шевчук С.Р. (доповідач), Воліка І.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі ТОВ |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. |
у справі | № 30/322-06-9805 господарського суду Одеської області |
за позовом | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області |
за участю | третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача: Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства охорони здоров’я України |
до: | Одеського виробничого хіміко –фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ |
про | зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1 452 050 грн. |
та за позовом | третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” |
до | Одеського виробничого хіміко –фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ |
про | встановлення факту розірвання договору, затвердження акту |
та за зустрічним позовом | Одеського виробничого хіміко –фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ |
до | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області |
за участю | третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” |
про | визнання угоди недійсною |
За участю представників:
· скаржника- Перебендюк К.О. (дов. № б/н від 05.03.2008р.)
· РВ ФДМУ –Погорілко Н.М. (дов. № 19 від 05.03.2008р.)
· ДП "Біостимулятор" –Козачишин О.В. (дов. № б/н від 31.01.2008р.)
· МОЗ- Бадей О.І. дов. №14.2/03 від 10.01.2008р.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ, за участю третьої особи - Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” про зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ повернути орендований цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” вартістю 23181500грн. для одночасної передачі цього комплексу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України на баланс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”.
В процесі розгляду даної справи Регіональне відділення неодноразово уточнювало свої позовні вимоги і останньою заявою від 04.07.2007р. позивач просив суд зобов’язати Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” підписати акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” у зв’язку з розірванням договору оренди від 19.11.2003р., в редакції Регіонального відділення з урахуванням уточнень та доповнень до позовної заяви, та фактично передати майно цілісного майнового комплексу зі свого балансу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, а також стягнути з Товариства неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна відповідно до вимог ст.785 ЦК України у сумі 1452050грн. за період з вересня 2006р. по травень 2007р. включно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у червні 2006р. за взаємною згодою сторін договір оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р. було розірвано, сторонами даного договору виконані всі дії передбачені Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847, та укладеною сторонами 07.06.2006р. угодою про порядок повернення орендодавцю державного майна у зв’язку із припиненням дії договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р., але відповідач відмовляється повернути державне майно цілісного майнового комплексу та підписати акт приймання –передачі цього майна.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Міністерство охорони здоров’я України, яке у письмових поясненнях від 04.07.2007р. підтримало позовні вимоги і просило господарський суд розглянути справу за відсутності його представника.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2007р. у даній справі прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ про визнання неправомірними дій Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ щодо відмови передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та про зобов’язання директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ підписати акт приймання-передачі майна вказаного цілісного майнового комплексу.
В процесі розгляду даної справи третя особа з самостійними вимогами неодноразово уточнювала свої позовні вимоги і останньою заявою від 17.07.2007р. просила господарський суд встановити факт розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р., затвердити акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” у зв’язку з розірванням договору оренди від 19.11.2003р. в редакції від 08.09.2006р., який підписаний представниками Регіонального відділення, Міністерства охорони здоров’я України, Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та зобов’язати Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ звільнити і передати уповноваженій особі Міністерства охорони здоров’я України –Дочірньому підприємству „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” цілісний майновий комплекс Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” вартістю 23181500грн., згідно акту оцінки цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 03.08.2006р., доповненнями до вищевказаного акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженими в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 08.09.2006р. та протоколів засідання комісії по розмежуванню та оцінки майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” № 2 від 02.08.2006р. та №3 від 08.09.2006р.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що наданими сторонами доказами доведений факт розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р. і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерством охорони здоров’я України шляхом обміну листами та підписання акту приймання–передачі від 08.09.2006р. визначений балансоутримувач цілісного майнового комплексу –Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”.
Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ, заперечуючи проти пред’явленого позову, у липні 2007р. подало до суду зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання недійсною на підставі ст. 207 ГК України угоди від 07.06.2006р. про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із припиненням дії договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р., укладеної між сторонами. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що спірна угода укладена генеральним директором Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ за відсутності відповідних повноважень і є такою, що порушує права та законні інтереси останнього та суперечить вимогам чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.2007р. у справі №30/322-06-9805 (колегія суддів у складі головуючого судді Роги Н.В., суддів Никифорчука М.І., Аленіна О.Ю.) позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задоволено. Зобов’язано Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підписати акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” у зв’язку з розірванням договору оренди від 19.11.2003р. в редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та фактично передати об’єкт зі свого балансу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України. Стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь державного бюджету неустойку у сумі 1452050грн. Стягнуто з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь державного судові витрати по сплаті державного мита у сумі 85грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59грн. У задоволенні зустрічного позову Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено. У задоволенні позову Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” –відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, недоведеністю зустрічних позовних вимог Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як встановлення факту розірвання договору оренди та затвердження акту приймання –передачі майна, а відповідно до умов договору оренди від 19.11.2003р. та вимог ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” об’єкт оренди повертається орендарем орендодавцю або особі вказаній орендодавцем, а відтак, орендодавець вирішує якій особі слід повернути об’єкт оренди.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. у справі №30/322-06-9805 (колегія суддів у складі головуючого судді Бєляновського В.В., суддів Мирошниченка М.А., Шевченка В. В.) рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2007 року у справі № 30/322-06-9805 залишено без змін, а апеляційні скарги Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” та Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ залишено без задоволення.
Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство "Біостимулятор" у формі ТОВ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до неї, у якому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. у справі №30/322-06-9805, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”, Міністрество охорони здоров’я України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області скористались правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять відмовити скаржнику у задоволенні скарги, а оскаржувані судові акти –залишити без змін.
В судових засіданнях з 22.05.2008р. по 10.06.2008р., з 10.06.2008р. по 19.06.2008р., з 19.06.2008р. по 26.06.2008р. оголошувались перерви.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Комітету підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою –посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога –спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб’єктами правовідносин з приводу їх прав та обов’язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.11.2003р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Одеським виробничим хіміко-фармацевтичним підприємством „Біостимулятор” у формі ТОВ (орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” вартістю 21012,2 тис. грн., розташованого в. м. Одесі, Хаджибеївська дорога, 2, з метою використання об’єкта оренди - здійснення діяльності відповідно до статуту орендаря, строком на п’ять років.
У відповідності до умов даного договору після його укладення орендар приєднує до свого майна Дочірнє підприємство „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” у встановленому порядку; припинення діяльності Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря; майно Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” враховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим; вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю визначається на підставі передавального балансу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання –передачі Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” в оренду. Орендар повертає Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” орендодавцю (юридичній особі, вказаній орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України на момент припинення дії цього договору та цим договором; Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі; орендар зобов’язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини орендаря; за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України; зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною; чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; невиконання вимог страхування; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна Підприємства; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Орендоване державне майно було передано орендодавцем орендарю за актом приймання –передачі від 19.11.2003р.
20.01.2004р. Міністерством охорони здоров’я України було видано наказ №32 про припинення діяльності Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” шляхом реорганізації через приєднання до Товариства, яке є правонаступником його майнових прав і обов’язків.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на підставі рішення загальних зборів засновників Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ (оформленого протоколом № 25 від 01.06.2006р.) 02.06.2006р. останнє надіслало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області листа №01-1262 з повідомленням про відсутність можливості надалі продовжувати нормальну господарську діяльність, що може призвести до погіршення умов використання державного майна та унеможливлює своєчасне виконання зобов’язань щодо сплати орендної плати, та виклало пропозицію про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області листом від 05.06.2006р. №1/3288 повідомило Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ, що відповідно до вимог п.3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.п.10.3, 10.10 договору оренди від 19.11.2003р. не заперечує проти дострокового розірвання зазначеного договору, та надіслало Міністерству охорони здоров’я України запит щодо надання кандидатури до складу комісії з інвентаризації та оцінки майна цілісного майнового комплексу „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та своїх висновків щодо визначення особи, на баланс якої буде передаватися зазначене державне майно.
07.06.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Одеським виробничим хіміко-фармацевтичним підприємством „Біостимулятор” у формі ТОВ була укладена угода про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із припиненням дії договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003 р., предметом якої є врегулювання взаємодії сторін щодо здійснення комплексу заходів і процедур пов’язаних з розірванням даного договору, а саме: поверненням орендарем орендодавцю орендованого державного майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”, проведення інвентаризації і оцінки майна орендованого підприємства, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендаря по орендних платежах, приймання –передачі майна підприємства та вибору організаційно –правової форми підприємства, що буде засновано на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.
За умовами даної угоди Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ зобов’язалося після проведення повної інвентаризації майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”, здійснення незалежної оцінки повністю амортизованих основних фондів та розмежування майна, що належить державі та орендареві, на підставі висновків аудиторської перевірки, складення передаточного балансу з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря та погашення нанесених державі збитків у вигляді несплаченої орендної плати та пені, повернути державі майно цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” за актом приймання –передачі.
Наказом Регіонального відділення №325 від 07.06.2006р. „Про організацію роботи щодо проведення розмежування і оцінки майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” у зв’язку з розірванням договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р.” створено спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та визначено порядок і послідовність проведення процедури повернення даного державного майна до держави.
У подальшому, на виконання умов угоди від 07.06.2006р. та відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренду, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. № 847, сторонами було розпочато процедуру повернення державного майна до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, яке мало прийняти рішення щодо подальшого використання цього майна.
Листом № 231/02-04М від 30.08.2006 року та №238/04-02М від 07.09.2006р. Міністерство охорони здоров’я України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, що сто відсотків акцій Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” належать державі в особі Міністерства охорони здоров’я України, при передачі в оренду цілісного майнового комплексу за договором оренди від 19.11.2003р. майно підприємства зі статутного фонду компанії не вилучалося, державний пакет акцій не зменшувався, а відтак, балансоутримувачем якому буде повернене вищезазначене майно залишається Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”. Для включення до складу комісії з підписання акту приймання –передачі цілісного майнового комплексу надані керівники правління ДАК „Укрмедпром”.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07.09.2006р. № 599 у зв’язку з розірванням договору оренди цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 19.11.2003р. були скасовані накази від 20.01.2004р. № 32 „Про реорганізацію Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та від 28.01.2004р. № 50 „Про внесення змін до статуту Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” .
Як встановлено місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за результатами чергового засідання комісії по розмежуванню та оцінці майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 08.09.2006р. за участю керівництва правління Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” було складено доповнення до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” та акт приймання–передачі майна зазначеного цілісного майнового комплексу у зв’язку з розірванням договору оренди від 19.11.2003р., який підписано представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, як стороною, що передає об’єкт оренди, та ДАК „Укрмедпром” і Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром, як стороною, що прийняла об’єкт оренди, із зазначенням, що представники Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ від підписання Протоколу №3 засідання комісії, доповнення до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та акту приймання –передачі майна цілісного майнового комплексу від 08.09.2006р. відмовилися без будь-якого обґрунтування причин такої відмови.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що 08.09.2006р. Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” у формі ТОВ надіслало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області листа №01-2139 про відзив своєї заяви №01-1262 від 02.06.2006р. про розірвання договору оренди від 19.11.2003р. на підставі згоди сторін, оскільки 23.06.2006р. господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі про банкрутство Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ та призначено арбітражного керуючого.
Задовольняючи позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області щодо зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підписати акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” у зв’язку з розірванням договору оренди від 19.11.2003р. в редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та фактично передати об’єкт зі свого балансу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідності до приписів ч.3 ст.653, 651 ЦК України та ст.188 ГК України, п.п.10.3 та 10.10 спірного договору оренди від 19.11.2003р. цей договір припинився з моменту досягнення його сторонами згоди про розірвання даного договору, а саме: з 05.06.2006 року, згідно пропозиції генерального директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ орендодавцю –Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області, викладеній в листі №01-1262 від 02.06.2006р. про розірвання договору оренди від 19.11.2003р., розглянутої та прийнятої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області згідно листа Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ №1/3288 від 05.06.2006р.
Задовольняючи позовні вимоги Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області щодо стягнення з Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь державного бюджету неустойки за період з вересня 2006 року по травень 2007 року включно з урахуванням сплачених відповідачем після пред’явлення даного позову грошових коштів на суму 1452050грн., суди визнали правомірною цю вимогу регіонального відділення ФДМУ по Одеській області внаслідок безпідставної відмови Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підписувати акт приймання –передачі від 08.09.2006 року та повернути об’єкт оренди орендодавцю, застосувавши до спірних правовідносин приписи ч.2 ст.785 ЦК України, згідно якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, суди дійшли висновку, що позивачем за цим позовом не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування, що оспорювана угода від 07.06.2006р. укладена генеральним директором Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за відсутності відповідних повноважень і є такою, що порушує права та інтереси Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та суперечить вимогам законодавства, із зазначенням, що правові підстави для визнання оспорюваної угоди недійсною відповідно до ст.207 ГК України відсутні і вона підлягає виконанню сторонами згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Біостимулятор" ДАК "Укрмедпром" про встановлення факту розірвання договору оренди від 19.11.2003 р. та затвердження акту приймання - передачі майна цілісного майнового комплексу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не може бути предметом окремого позову у справі дана вимога, оскільки статтями 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено відповідного способу захисту цивільного права та інтересу судом, оскільки лише орендодавець за договором оренди від 19.11.2003 р., яким є Регіональне відділення, має вирішувати питання якій юридичній особі слід повернути майно цілісного майнового комплексу, тоді як Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” не є стороною за договором оренди від 19.11.2003р.
Крім того, суди зазначили, що відповідно до умов пунктів 2.4 та 2.5 договору оренди від 19.11.2003р. та приписів ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»третя особа з самостійними вимогами на предмет спору за вимогою про зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю передати йому майно цілісного майнового комплексу також не може бути тією особою, яка має суб’єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого поданий позов (володіти спірним майном).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові третьої особи - Дочірнього підприємства "Біостимулятор" ДАК "Укрмедпром".
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про задоволення первісного позову та відмови у зустрічному позові, то колегія суддів касаційної інстанції вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Господарськими судами при розгляді даного спору не враховані приписи ст.16 ЦК України, якою визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб захисту як зобов’язання особи підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, та не з’ясовано і не досліджено чи умовами спірного договору оренди встановлений обов’язок відповідача вчиняти будь-які дії щодо підписання акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу у зв’язку з розірванням договору оренди в редакції регіонального відділення ФДМУ по Одеській області та порядок передачі зазначеного об’єкту зі свого балансу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, тоді як балансоутримувачем було визначено третю особу з самостійними вимогами на предмет спору. А відтак, судами попередніх інстанцій не встановлена наявність чи відсутність права вимоги у позивача до відповідача щодо вчинення вищевказаних дій. При цьому, судам необхідно було врахувати приписи пункту 2 статті 14 ЦК України, відповідно до якої особа, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковими для неї.
Викладене свідчить про передчасність висновків судів в частині задоволення вимоги позивача за первісним позовом про зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підписати акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”.
Задовольняючи позовні вимоги Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про розірвання договору оренди за згодою сторін з 05.06.2006р., оскільки не з'ясували дотримання сторонами договору вимог ст.188 ГК України та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 07.08.1997р. №847, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.1997р. за №446/2250.
Так, відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно п.3 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендного підприємства визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою.
Викладене свідчить, що суди попередніх інстанцій не врахували, що лист Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю від 02.06.2006р. №02-1262 (т.1 а.с.28) та лист від 05.06.2006р. №1/3288 (т.1 а.с.65) містить лише пропозицію про розірвання договору; не надали оцінки в контексті заявлених вимог й надісланому відповідачем позивачу за первісним позовом листу від 8.09.2006р. №01-2139 про відзив своєї заяви №01-1262 від 02.06.2006р. про розірвання договору оренди від 19.11.2003р., який було подано до 08.09.2006р., тобто завчасно до оформлення та підписання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 08.09.2006р.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій не надано оцінки наявному в матеріалах справи (т.1 а.с.145) листу Фонду Державного майна України від 26.09.2006р. №10-16-13509 в контексті здійснених Регіональним відділенням Фонду Державного майна України підготовчих дій для розірвання договору оренди спірного цілісного майнового комплексу.
Враховуючи, що спірний договір оренди укладений сторонами в письмовій формі, то у відповідності до приписів ст.654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Зазначені приписи в контексті даних правовідносин не були враховані та з’ясовані судами попередніх інстанцій.
Суди також не з'ясували, чи дотримано сторонами договору оренди порядку його розірвання за умови надіслання пропозиції у відповідності до наведених приписів ст.188 ГК України, чи встановили сторони договору дату його розірвання, оскільки спірне майно є державним, а законодавцем визначений спеціальний режим та порядок його повернення власнику, тобто волевиявлення сторін в даному випадку з урахуванням суб’єктів договору можливе шляхом здійснення конклюдентних дій (ст.208 ЦК України).
Отже, зважаючи на зазначене, місцевий та апеляційний суди дійшли передчасного висновку про розірвання договору оренди з 5.06.2006р. за згодою сторін, оскільки містяться розбіжності у питанні строку розірвання договору оренди.
Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в оскаржуваних судових актах вказано про наявність листів Міністерства охорони здоров’я України №231/02-04М від 30.08.2006р. та №238/04-02М від 07.09.2006р., надісланих на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, за якими сто відсотків акцій Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” належать державі в особі Міністерства охорони здоров’я України, при передачі в оренду цілісного майнового комплексу за договором оренди від 19.11.2003р. майно Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” зі статутного фонду компанії не вилучалося, державний пакет акцій не зменшувався, а балансоутримувачем, якому повинно бути повернено вищезазначене майно залишається Дочірнє підприємство „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром”, про що зазначено й в акті оцінки цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” від 03.08.2006р., протоколах засідання комісії по розмежуванню та оцінки майна цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства „Біостимулятор” ДАК „Укрмедпром” №2 від 02.08.2006р. та №3 від 08.09.2006р. та акті приймання–передачі від 08.09.2006р., який не підписаний відповідачем за первісним позовом.
Однак суди, всупереч вимог ст.43 ГПК України під час розгляду спору у даній справі не надали належну правову оцінку цим документам, що свідчить про передчасність висновків суду про задоволення позовних вимог щодо передачі майна з балансу Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, внаслідок чого не з’ясували особу, майно якій повинно бути повернуто як балансоутримувачу.
Разом з тим, внаслідок неправильного застосування до спірних правовідносин приписів ч.2 ст.785 ЦК України, якою передбачено сплата неустойки наймачем у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення, передчасного висновку судів щодо розірвання договору оренди в червні 2006р., завчасним є й задоволення місцевим та апеляційним господарськими судами позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки за період з вересня 2006р. по травень 2007р. на суму 1452050грн.
Судами попередніх інстанцій не враховано, що у відповідності до вимог ч.2 ст.785 ЦК України настає відповідальність в разі неповернення майна в установлений строк, тоді як встановлення факту визначення сторонами в спірному договорі оренди строку повернення майна, настання обов’язку у наймача повернення цілісного майнового комплексу, правомірності нарахування пені за певний проміжок часу суди попередніх інстанцій не з'ясували, документів, які про це свідчать не витребували і не дослідили, а тому дійшли помилкового висновку про застосування до відповідача відповідальності, встановленої ч.2 ст.785 ЦК України.
Крім того, передчасними є й висновки судів, викладені в обґрунтування відмови у задоволенні зустрічного позову, що Одеським виробничим хіміко –фармацевтичним підприємством „Біостимулятор” у формі ТОВ не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування, що оспорювана угода від 07.06.2006р. укладена генеральним директором Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за відсутності відповідних повноважень і є такою, що порушує права та інтереси Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та суперечить вимогам законодавства, а також що правові підстави для визнання оспорюваної угоди недійсною відповідно до ст.207 ГК України відсутні і вона підлягає виконанню сторонами згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України.
Між тим, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, згідно пункту 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Крім того, згідно частини 1 статті 207 ГК України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсною на підставі ст. 207 ГК України угоди від 07.06.2006р. про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, повинен був встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Проте, господарські суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду і вирішення спору по суті за зустрічним позовом в порушення вимог ст.43 ГПК України всебічно не з’ясували дійсні обставини справи і правовідносини сторін та належно не дослідили наявність тих обставин, які є підставою для визнання спірного договору оренди недійсним.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст.1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2007р. у справі №30/322-06-9805 в частині позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та зустрічного позову Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю підлягають скасуванню, а справа в цій частині –передачі на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства "Біостимулятор" у формі ТОВ задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2007р. у справі №30/322-06-9805 в частині первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та зустрічного позову Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.
В решті залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Волік І.М.