Справа № 1-364/11Головуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т.

Провадження № 11/1990/168/12 Доповідач - Стадник О.Б.

Категорія - ч.3 ст.191 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Стадника О.Б.

Суддів - Римар Т. М., Комендат Р. Т.,

з участю прокурора -Сеник Н.В.

засудженого -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляцією та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бережани Тернопільської області, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючий, житель АДРЕСА_2, не судимий,-

засуджений:

- за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту;

- за ч.3 ст.191 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в податкових органах строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в податкових органах строком 3 роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній -тримання під вартою. Строк відбування покарання рахується з 19 березня 2010 року. Зараховано в строк відбування покарання час перебування його під вартою з 27 по 29 травня 2009 року.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілої ОСОБА_2 942 грн. 50 коп.

Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_1 працюючи на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобов'язань Тернопільської ОДПІ та будучи службовою особою, в грудні 2007 року, січні 2008 року та в червні 2008 року шляхом зловживання службовим становищем незаконно заволодів грошовими коштами, які він вилучав у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб в рахунок погашення податкового боргу і які повинен був спрямувати в Державний бюджет України.

Реалізовуючи злочинний намір, направлений на заволодіння державними грошовими коштами, засуджений ОСОБА_1, будучи службовою особою 11 грудня 2007 року, зловживаючи своїм службовим становищем, в приміщенні свого службового кабінету № 231 по вул. Білецькій, 1 в м.Тернополі, вилучив у ОСОБА_3 готівкові кошти в сумі 300 грн. для спрямування в рахунок погашення податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, про що склав та підписав акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 11 грудня 2007 року. З метою доведення свого злочинного наміру засуджений ОСОБА_1, вилучену готівку в сумі 300 грн. на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ не здав, а вказані кошти використав на власні потреби.

Крім того, засуджений ОСОБА_1 12 січня 2008 року, зловживаючи своїм службовим становищем, в приміщенні свого службового кабінету № 231 по вул. Білецькій, 1 в м. Тернополі, вилучив у ОСОБА_3 готівкові кошти в сумі 200 грн. для спрямування в рахунок погашення податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, про що склав та підписав акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 12 січня 2008 року. Вилучену готівку в сумі 200 грн. засуджений ОСОБА_1 на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ не здав, вказані кошти використав на власні потреби.

Також, засуджений ОСОБА_1 в продовження своєї злочинної діяльності 23 червня 2008 року, зловживаючи своїм службовим становищем, в приміщенні свого службового кабінету № 231 по вул. Білецькій, 1 в м. Тернополі вилучив у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 готівкові кошти в сумі 3 969 грн. 98 коп. для спрямування в рахунок погашення податкового боргу вказаного суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, про що склав та підписав акт щодо спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу від 23 червня 2008 року. Вилучену готівку в сумі 3 969 грн. 98 коп. засуджений ОСОБА_1 на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ не здав, а вказані кошти використав на власні потреби.

Всього за період з грудня 2007 року по червень 2008 року засуджений ОСОБА_1 неодноразово незаконно заволодів шляхом зловживання службовим становищем грошовими коштами, які він вилучав у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб в рахунок погашення податкового боргу, на загальну суму 4 469, 98 грн.

Крім того, 3 березня 2010 року засуджений ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3, побачив, що в одній з кімнат у шафі знаходяться гроші і в цей час у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він того ж дня близько 7 год. 30 хв., скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, зайшов у кімнату до ОСОБА_6, де відкривши ключем дерев'яну шафу, викрав з неї гроші в сумі 942 грн. 50 коп., які належать ОСОБА_2 В подальшому засуджений ОСОБА_1 витратив викрадені гроші на свої потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 942 грн. 50 коп.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, мотивуючи неповнотою та однобічність судового слідства, внаслідок чого не з'ясовані обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення. Обвинувачення його за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 191 КК України безпідставні та недоведені. Докази, наведені у вироку жодним чином не підтверджують його вину у вчиненні цих злочинів.

Зокрема, суд не дослідив законність порушення щодо нього кримінальної справи за ст. 191 КК України. По цих же фактах, за якими його засуджено, УСБУ у Тернопільській області уже порушувалася кримінальна справа за ст. 191 КК України і проведено розслідування. Цим розслідуванням встановлено його непричетність до вчинення злочинів, а його дії кваліфікувались як халатне відношення до документів суворої звітності. Матеріали цього розслідування до кримінальної справи не долучені, вони зникли. На це неодноразово звертав увагу суду, проте, його заяви залишені поза увагою.

Прокуратурою м. Тернополя незаконно повторно порушено щодо нього кримінальну справу за ст. 191 КК України і з метою психологічного тиску затримано в ІТТ м. Тернополя з 27 по 29 травня 2009 року. Суд не дослідив законність його затримання та отримання його показань під час тримання під вартою.

Суд не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які в судовому засіданні стверджували, що він не винен і їх письмового звернення не позбавляти волі.

Судом не взято до уваги показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 які ствердили, що жодних незаконних дій він не вчиняв.

Згідно акту службової перевірки від 9 лютого 2009 року (т.1 а.с. 27) тільки припускається можливість привласнення ним грошей в сумі 3 969 грн. 98 коп., що суперечить висновкам досудового слідства та суду про його винуватість у привласненні цих грошей.

Обвинувачення його за ст. 185 КК України базується на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_6, яким суд не дав належної оцінки.

У вироку суд не навів жодних доказів його вини за ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, суд безпідставно змінив йому запобіжний захід з підписки про не виїзд на тримання під вартою, проігнорувавши його пояснення про поважність причин неявки в судові засідання..

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_1, який просить вирок суду скасувати, а справу закрити за недоведеністю його участі у вчинені злочинів, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у встановленому порядку доказами, які детально досліджені в судовому засіданні, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на недоведеність його вини у вчиненні злочинів спростовується зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Суд обґрунтовано взяв до уваги показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка ствердила, що 23 червня 2008 року вона прийшла в службовий кабінет до засудженого ОСОБА_1 за довідкою про відсутність заборгованості по сплаті податків. Він повідомив про наявність у неї заборгованості по сплаті податків в сумі близько 11 000 грн. та запропонував їй погасити. При цьому запропонував частину суми здати готівкою. Вона спочатку передала 3 434 грн. 18 коп., стосовно вилучення яких засуджений ОСОБА_1 у її присутності склав в двох примірниках акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23 червня 2008 року. Цього ж дня, ОСОБА_1 у її присутності за іншим актом про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків вилучив у неї готівку в сумі 3 969 грн. 98 коп. Засуджений ОСОБА_1 склав та підписав акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23 червня 2008 року №171 на суму 3 969 грн. 98 коп., Перший примірник якого залишив собі, а другий, який виготовлений під копірку, надав їй. Решту суми вона оплатила у відділенні банку. Наступного дня, 24 червня 2008 року вона знову прийшла до засудженого ОСОБА_1 у його службовий кабінет № 231 для одержання довідки про відсутність заборгованості по сплаті податків. Засуджений ОСОБА_1 взяв у неї копію акту про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23 червня 2008 року №171 на суму 3 969 грн. 98 коп., пояснивши що свій екземпляр він загубив та пішов у сусідній кабінет для того, щоб зняти з нього копію. Повернувшись, засуджений ОСОБА_1 відмовлявся повернути їй примірник вказаного акту на суму 3 969 грн. 98 коп. після цього вона взяла у засудженого ОСОБА_1 з рук свій примірник наведено акту. В подальшому вона неодноразово приходила у Тернопільську ОДПІ для того, щоб зустрітись з ОСОБА_1 для отримання довідки про відсутність заборгованості по сплаті податків та жодного разу останнього не бачила. Довідки про відсутність заборгованості у Тернопільській ОДПІ їй не надали, пояснюючи тим, що сума 3 969 грн 98 коп. на відповідний рахунок не поступала. Навесні 2008 року вона отримала у Тернопільській ОДПІ акт звірки по платежах з податків та виявила відсутність сплаченої 23 червня 2008 року суми у 3 969 грн 98 коп.;

Жодних заяв про невинність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, про що він стверджує у апеляції та доповненні до неї, свідок ОСОБА_5 не робила, а лише виразила свою позицію щодо обрання йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.(т. 4 а.с. 53)

- оголошені в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що з 2002 року він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Сплатою податкових платежів на його прохання займається його мати - ОСОБА_3 Приблизно наприкінці 2007 року він дізнався про заборгованість по сплаті податків у розмірі 600-650 грн., після чого попросив ОСОБА_3 заплатити вказану заборгованість, яка на його прохання пішла у Тернопільську ОДПІ і заплатила в рахунок погашення податків 500 грн. У 2008 році він звернувся у Тернопільську ОДПІ, де йому повідомили про наявність заборгованості по сплаті податків. Після цього він звернувся до ОСОБА_3 з приводу даних обставин, яка йому повідомила, що всі відповідні платежі сплатила і показувала йому копії актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 11 грудня 2007 року на суму 300 грн. та від 12 січня 2008 року на суму 200 грн. З цими актами він та ОСОБА_3 звернулись у Тернопільську ОДПІ з метою вияснити причину наявної податкової заборгованості, на що їм там повідомили, що кошти в сумі 300 та 200 гри. на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ не поступали, ревізор-інспектор Тернопільської ОДПІ ОСОБА_1 їх на відповідний рахунок для погашення податкового боргу не здавав, а також повідомили, що стосовно ОСОБА_1 за вказаним фактом проводиться службова перевірка;(т.1,а.с. 236-239)

Жодних заяв про невинність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, про що він стверджує у апеляції та доповненні до неї, свідок ОСОБА_4 не робив,

- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який ствердив, що разом з ним у кабінеті №231 працював ревізор-інспектор Тернопільської ОДПІ ОСОБА_1 до нього приходили суб'єкти підприємницької діяльності - платники податку, в яких останній неодноразово згідно актів про спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу платників податків вилучав готівку. Він бачив, як у вказаний кабінет до засудженого ОСОБА_1 заходила ОСОБА_5 з приводу сплати податкового боргу у червні 2008 року в розмірі декількох тисяч гривень;

- аналогічні показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

- акт службового розслідування Тернопільської ОДПІ, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 23 червня 2008 року вилучив у ПП ОСОБА_5 готівкові кошти в сумі 3 434 грн, 18 коп, бланк акту №001639, які перерахував на розподільчий рахунок, а також кошти в сумі 3 969 грн 98 коп., бланк акту № 001636, які не вніс через підприємство зв'язку або установу банку.

Крім того, засудженим ОСОБА_1 отримано бланки актів на погашення податкового боргу платника податків №001564, №001581 - 001590, №001623, №001626, №001631, №001633, №001634, №001636, №001637, №001790, №001791, №001794, за які він не відзвітувався ; (т.1,а.с. 14-19)

- лист Тернопільської ОДПІ №7732/7/24-0107 від 05 лютого 2009 року, з якого вбачається, що проведеною звіркою стану взаєморозрахунків з бюджетом по ПП ОСОБА_5 встановлено розбіжність в зарахуванні готівки в рахунок погашення податкового боргу платників податків від 23 червня 2008 року б/н в сумі 3 969 грн 98 коп.; (т.1,а.с.21)

- акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23 червня 2008 року, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 провів опис готівки у ОСОБА_5 в сумі 3 969 грн 98 коп.; (т.1,а.с.22)

- висновок про результати службової перевірки правомірності дій колишнього старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу організації роботи з безхазяйним майном Тернопільської ОДПІ ОСОБА_1 від 14 квітня 2009 року з якого вбачається, що засудженим ОСОБА_1 вилучено у ПП ОСОБА_4 готівкові кошти в сумі 500 грн., а саме 11 грудня 2007 року 300 грн. згідно бланку №001623 та 12 січня 2008 року 200 грн. згідно бланку №001626. (т.1, а.с. 91-93)

- лист Тернопільської ОДПІ №23725/19-026 від 14 квітня 2009 року, з якого вбачається, що по суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 кошти, вилучені згідно акту від 11 грудня 2007 року в період з 11 грудня 2007 року по 13 грудня 2007 року та згідно акту від 12 січня 2008 року в період з 12 січня 2008 року по 14 січня 2008 року на розподільчий рахунок не надходили; (т.1, а.с.94)

- акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 11 грудня 2007 року, вилучений у свідка ОСОБА_4, з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 провів опис готівки по суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 в сумі 300 грн.;(т.1, а.с. 115)

- акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 12 січня 2008 року, вилучений у свідка ОСОБА_4 з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 провів опис готівки по суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 в сумі 200 грн.;(т.1, а.с. 116)

- журнал обліку бланків відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Тернопільської ОДПІ, з якого вбачається про отримання саме ОСОБА_1 11 грудня 2007 року бланків актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків в кількості 16 штук з порядковими номерами від 001623 до 001639;(т.1, а.с. 104-109)

- виписки з карток особових рахунків суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_4; (т.1, а.с. 121-182)

- акт про знищення зіпсованих номерних фірмових бланків Тернопільської ОДПІ від 12 травня 2009 року, з якого вбачається, що зіпсовані номерні фірмові бланки Тернопільської ОДПІ в кількості 100 штук - знищено і серед них відсутні номерні бланки за №001623, №001626, №001636, відповідно до яких засуджений ОСОБА_1 проводив опис готівки у приватних підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яку в подальшому на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ не здав; (т.1, а.с. 192)

- лист Тернопільської ОДПІ №29110/7/24-0207 від 13 травня 2009 року з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_1 не здавав в установу банку вилучену готівку у приватних підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумах 300 грн., 200 грн. та 3 969 грн. 98 коп..(т.1, а.с. 196)

Суд вірно оцінив критично показання засудженого ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він грошових коштів від ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в сумі 200 грн., 300 грн., 3 969 грн. 98 коп. не отримував, а взяв до уваги його показання дані ним упродовж всього досудового слідства у яких він стверджував, що отримав вказані кошти та не здав на розподільчий рахунок Тернопільської ОДПІ.

Суд дослідив показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на які посилається в апеляції засуджений ОСОБА_1, проте навів у вироку ті, що стосуються обставин вчинення злочинів. Твердження засудженого ОСОБА_1 у апеляції та доповненні до неї про те, що зазначені свідки стверджували, що жодних незаконних дій він не вчиняв не відповідають дійсності.

На аркуші справи № 27 у томі № 1 матеріалів кримінальної справи, на який засуджений ОСОБА_1 посилається в апеляції та доповненні до неї, міститься службова записка начальника ВБК в органах ДПС ДПА в Тернопільській області ОСОБА_14 у якій він вказує на можливе привласнення засудженим ОСОБА_1 готівки в сумі 3 969 грн 98 коп., отриманих від ОСОБА_5 і пропонує голові ДПА в Тернопільській області провести службове розслідування. Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що викладені у службовій записці висновки суперечать матеріалам справи та висновкам органу досудового слідства та суду не відповідають дійсності.

На підставі аналізу й оцінки наведених та інших доказів суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме засуджений ОСОБА_1 привласнив кошти, що надійшли від суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_15, ОСОБА_4 та правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 191 КК України.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про недоведеність його обвинувачення за ч. 2 ст.185 КК України спростовуються наведеними судом у вироку доказами.

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка ствердила, що з 2009 року до березня 2010 року за адресою АДРЕСА_3 проживали її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_16. Близько 6 місяців там же проживав засуджений ОСОБА_1. Наприкінці лютого 2010 року вона отримала пенсію в розмірі 942 грн 50 коп. і передала їх ОСОБА_6 на зберігання. Нступного дня вона поїхала в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області, а в м. Тернопіль повернулася 11 березня 2010 року. ОСОБА_6 їй повідомив, що засуджений ОСОБА_1 ночував у них в квартирі з 2 на 3 березня 2010 року, а вранці 3 березня 2010 року викрав її пенсію в розмірі 942 грн. 50 коп.. ОСОБА_6 відлучився, залишивши відчиненими двері своєї кімнати і засуджений ОСОБА_1 скориставшись тим, що його не було в приміщенні кімнати, зайшов туди, і таємно викрав з шафи вищевказану суму грошей. Напередодні засуджений ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_6 про те, що у нього немає грошей, а 3 березня 2010 року, коли зникли гроші, останній приніс додому продукти харчування та горілку, а згодом на таксі поїхав в м. Бережани Тернопільської області. Вона 12 березня 2010 року телефонувала до засудженого ОСОБА_1 з вимогою повернути гроші, на що останній зізнався у крадіжці грошей та обіцяв їх повернути, але цього так і не зробив, а тому звернулася до працівників міліції з даного приводу.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який показав, що проживає за адресою АДРЕСА_3 разом з братом ОСОБА_16. Засуджений ОСОБА_1 деколи залишався на ніч у них на квартирі, а деякий час проживав там. Наприкінці лютого 2010 року його мати ОСОБА_2 залишила йому на зберігання гроші в сумі 942 грн 5 коп., які він зачинив у шафі в своїй кімнаті. До нього на квартиру 2 березня 2010 року прийшов засуджений ОСОБА_1, якому він дозволив залишитися переночувати, а 3 березня 2010 року коли він прокинувся близько 7 год. 30 хв., виходив у ванну кімнату. Наступного дня, 4 березня 2010 року він виявив, що ключ від замка шафи, де знаходилися гроші був поламаний, а грошей не було. У вчиненні крадіжки він запідозрив засудженого ОСОБА_1, оскільки крім нього 3 березня 2010 року ніхто не мав можливості викрасти дані кошти з шафи його кімнати, коли він перебував у ванній кімнаті, так як в свою кімнату він двері постійно зачиняв. Інших сторонніх осіб у квартирі не було. Також 2 березня 2010 року засуджений ОСОБА_1 скаржився на відсутність у нього грошей, а 3 березня 2010 року приніс продукти харчування, горілку, дав сусіду 100 грн. за ремонт мобільного телефону, а ввечері поїхав на таксі в м. Бережани Тернопільської області. Його мати ОСОБА_2, 11 березня 2010 року приїхала на квартиру і він їй повідомив, що засуджений ОСОБА_1 3 березня 2010 року викрав з шафи її пенсію в розмірі 942 грн. 50 коп. Наступного дня, 12 березня 2010 року вони зателефонували до ОСОБА_1, який зізнався у викраденні грошей та запевнив їх, що поверне їх наступного дня. Однак засуджений ОСОБА_1 викрадених грошей так і не повернув, а тому 14 березня 2010 року його мати звернулась в міліцію, де повідомила про вчинення крадіжки; Суд вірно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_6, оскільки вони послідовні і не суперечать іншим доказам у справі.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, з якого вбачається, що у лютому та березні 2010 року за адресою, де він проживає, що в АДРЕСА_3, проживав знайомий його брата ОСОБА_6 - ОСОБА_1 Вранці 3 березня 2010 року, коли його брат ОСОБА_6 пішов на роботу, засуджений ОСОБА_1 дав йому гроші в сумі 30 грн. для того, щоб він пішов і купив продукти, хоча напередодні він казав, що не має грошей. Після того, як він купив продукти і повернувся додому, засуджений ОСОБА_1 витягнув горілку, яку перед тим купив, і вони її розпили. Потім пішов у свою кімнату та ліг спати, а коли прокинувся, то виявив, що засудженого ОСОБА_1 вже не було, а його брат ОСОБА_6 повідомив, що зникли з шафи гроші в сумі 942 грн. (т.З, а.с.54-56)

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, з яких вбачається, що 3 березня 2010 року до нього на мобільний телефон зателефонував його товариш ОСОБА_1 та попросив, щоб він завіз його в м. Бережани, на що останній погодився. За вказану послугу ОСОБА_1 заплатив йому 200 грн.;(т.3, а.с.42-44)

- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 14 березня 2010 року, згідно якої вона просить розшукати та притягнути до відповідальності ОСОБА_1, який 3 березня 2010 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, викрав шляхом вільного доступу гроші в сумі 942 грн.;(т.З, а.с.5)

- протоколом явки з повинною від 15 березня 2010 року, за яким ОСОБА_1 зізнався в тому, що 3 березня 2010 року, він, перебуваючи в квартирі свого знайомого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, знаючи де у нього знаходяться гроші та ключі від шафи, викрав гроші в сумі 942 грн., які знаходилися в нього в кімнаті у шафі. З викрадених грошей він дав своєму брату 200 грн. та таксисту 200 грн. за проїзд в м. Бережани. Решту грошей він витратив на власні потреби. (т.З, а.с.26)

Суд вірно оцінив критично показання засудженого ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він грошових коштів ОСОБА_2 не викрадав, а взяв до уваги його показання дані ним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, у яких він послідовно показав, що 3 березня 2010 року, перебуваючи за адресою проживання свого знайомого ОСОБА_6, близько 8 год., скориставшись тим, що останній знаходився у ванній кімнаті, зайшов у кімнату, де відкрив шафу, з якої викрав гроші в сумі 942 грн. 50 коп. Близько 17 год. 30 хв. він викликав таксі, яким доїхав до м. Бережани. За послуги перевезення він дав водієві таксі з викрадених грошей 200 грн., також 200 грн. дав своєму брату ОСОБА_18, витративши решту на власні потреби.(т.З, а.с.38-40)

Суд перевірив в судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів ведення досудового слідства, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.191 КК України. Суд вірно визнав їх необгрунтованими, мотивуючи тим, що таких заяв під час досудового слідства засуджений ОСОБА_1 не робив. Перед його допитом в якості як підозрюваного так і обвинуваченого йому були роз'яснені всі передбачені чинним законодавством права, в тому числі і право на захист, право відмовитись від дачі показань та відповідати на запитання, а також право не свідчити проти себе. У своїх показаннях, які узгоджуються з іншими доказами у справі, засуджений ОСОБА_1 повідомляв такі деталі, які могли бути відомі лише виконавцю злочину. За заявами засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів слідства на вимогу суду прокуратурою м. Тернополя проведено перевірки за наслідками яких 22 липня та 23 жовтня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.( т. 3 а.с. 118, 209)

Не підтверджуються й доводи засудженого ОСОБА_1 у апеляції та доповненні до неї про те, що суд не дослідив законність порушення щодо нього кримінальної справи за ч. 3 ст. 191 КК України та не перевірив його заяв про відсутність у кримінальній справі матеріалів справи, що розслідувалася УСБУ в Тернопільській області.

З матеріалів кримінальної справи, досліджених судом в судовому засіданні, вбачається, що УСБУ в Тернопільській області 26 березня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 191 КК України за фактом заволодіння ним державних коштів в сумі 3 969 грн. 98 коп., що надійшли від підприємця ОСОБА_5 (т. 1 а.с.9).

Вказана постанова 8 квітня 2009 року скасована прокуратурою Тернопільської області (т. 1 а.с. 85) , а всі матеріали направлені у прокуратуру м. Тернополя для прийняття рішення, відповідно до ст. 97 КПК України. ( т.1 а.с. 5)

За наслідками перевірки, 16 квітня 2009 року прокуратурою м. Тернопля щодо засудженого ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 191 КК України за фактами привласнення ним грошових коштів в сумі 200 грн., 300 грн., 3 969 грн. 98 коп., отриманих від підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 1). Всі матеріали справи, що надійшли від УСБУ в Тернопільскій області, згідно опису ( т.1 а.с. 7-8) знаходяться у кримінальній справі ( т. 1 а.с. 9-84). Висновків про відсутність у засудженого ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 191 КК України, як він стверджує у апеляції, у матеріалах розслідування УСБУ в Тернопільській області немає.

Упродовж досудового слідства засуджений ОСОБА_1 ухилявся від явки до слідчого у зв'язку з чим здійснено його примусовий привід, а 27 травня 2009 року він затриманий органом досудового слідства, відповідно до вимог ст. 115 КПК України.

Порушень кримінально-процесуального закону при порушенні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 КК України при його затриманні, відповідно до вимог ст. 115 КПК України, а також проведенні інших слідчих дій колегія суддів не вбачає.

Ухилявся засуджений ОСОБА_1 і від явки до суду, у зв'язку з чим йому обґрунтовано 2 березня 2010 року судом змінено запобіжний захід з підписки про не виїзд на тримання під вартою.

Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення засудженому ОСОБА_1 покарання. Відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, суд врахував тяжкість вчинених злочинів, дані щодо особи засудженого. Зокрема, суд врахував молодий вік засудженого ОСОБА_1, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності і має на утриманні неповнолітню дитину.

Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання є необхідним для виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України.

При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь - яких обставин, які не були предметом перевірки суду першої інстанції і вплинули б на висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування, вироку суду з підстав, зазначених в апеляції та доповненні до неї засудженого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію та доповнення до неї засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2011 року щодо нього - без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Б. Стадник