Справа № Провадження №10-151/12 10/1090/5404/12 Головуючий у І інстанції

КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Орел

20.07.2012

УХВАЛА

Іменем України

10 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді Орла А.І.,

суддів Авраменка М.Г., Матюшка М.П.

з участю прокурора Шурашкевича В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Біла Церква Київської області Шурашкевича В.М. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури м. Біла Церква Київської області Шполянського Р.О. про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

30.06.2012 року старшим слідчим прокуратури м. Біла Церква щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України і в цей це день він був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року, відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого прокуратури м. Біла Церква Київської області Шполянського Р.О. про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Мотивуючи своє рішення суд в постанові зазначив, що ОСОБА_3 під час допиту в якості підозрюваного не заперечував своєї причетності до вчинення злочину, посилання слідчого, на те, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі та продовжувати злочинну діяльність є безпідставним. Сама по собі ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 не є підставою для взяття його під варту.

На дану постанову прокурором прокуратури м. Біла Церква Київської області Шурашкевичем В.М. області подана апеляція, в якій він просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року справу направити на новий судовий розгляд іншим суддею. Обґрунтовуючи апеляцію прокурор зазначає, що ОСОБА_3 був раніше засуджений за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків ОСОБА_3 вчинив лише через 2 дні після звільнення з місць позбавлення волі, станом на 02.07.2012 року не встановлені та не допитані всі особи, які розпивали спиртні напої з ОСОБА_3, суд першої інстанції поверхово підійшов до розгляду подання старшого слідчого та не врахував, що є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити займатися злочинною діяльністю, чинити тиск на свідків з метою дачі ними неправдивих показань, перешкоджати таким чином встановленню істини у справі.

Запобіжний захід у відповідності до ст. 148 КПК України застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних дій. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються також тяжкість злочину, вік особи, стан її здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

В поданні слідчого від 02.07.2012 року ставиться питання про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та необхідність його обрання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 був раніше засуджений за вчинення тяжкого злочину проти життя і здоров'я особи. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків вчинив лише через 2 дні після звільнення з місць позбавлення волі. Враховуючи схильність ОСОБА_3 до вчинення злочинів, є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він зможе продовжити займатися злочинною діяльністю. Крім того, станом на 02.07.2012 року не встановлені та не допитані всі особи, які розпивали спиртні напої з ОСОБА_3, в зв'язку з чим, перебуваючи на волі, він зможе чинити тиск на вказаних свідків з метою дачі ними неправдивих показань, перешкоджаючи таким чином встановленню істини по справі. Крім того, є достатньо підстав вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може ухилятися від слідства та суду та перешкоджати виконанню слідчих дій.

Суд першої інстанції розглядаючи подання слідчого, не знайшов підстав для його задоволення та мотивував своє рішення тим, що сама по собі ступінь тяжкості злочину у вчинення якого підозрюється ОСОБА_3 не є безпосередньою підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а доводи слідчого про можливість ухилення ОСОБА_3 від виконання процесуальних рішень та можливість перешкоджання встановленню істини у справі і продовжити злочинну діяльність, нічим об'єктивно не підтверджені. Колегія суддів з даними доводами суду першої інстанції погоджується.

В апеляції прокурора не викладені інші доводи, крім тих, які зазначив слідчий в поданні і які були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора та вважає за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2012 року, якою відмовлено в задоволення подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_3, без змін.

С У Д Д І :