ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 р. | № 13/329-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кота О.В., |
суддів | Шевчук С.Р. (доповідач), Барицької Т.Л. |
перевіривши касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" |
на постанову | Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2008р. |
та рішення | господарського суду Вінницької області від 26.11.2007р. |
у справі | №13/329-07 |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори", Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро УА" |
про | стягнення 5088904грн. |
за участю представників сторін:
від позивача: Городня О.М., дов. №309-856 від 25.02.2008р.;
від відповідачів:
- товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори": не з'явились;
- закритого акціонерного товариства "Подільський цукор": Хасанов А.М., дов. б/н від 01.04.2008р.;
- товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО УА": не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2007р. у справі №13/329-07 (суддя Тісецький С.С.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори", Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО УА" на користь ВАТ СКБ "Дністер" 5117534,25грн. - основного боргу, 24750грн. - витрат по сплаті держмита, 116,82грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в частині солідарного стягнення з відповідачів 55000грн. - витрат на юридичну допомогу відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2008р. у справі №13/329-07 (колегія суддів у складі головуючого судді Веденяпіна О.А., суддів Іоннікової І.А., Черпака Ю.К.) зазначене рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Закрите акціонерне товариство "Подільський цукор" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Позивач скористався правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити скаржнику у задоволенні його касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст.ст.5?5, 526? ?.1 ст. 527 цього кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2007р. між відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори" (позичальник) був укладений кредитний договір №3 (з урахуванням змін до нього від 26.03.2007р. та 08.06.2007р.), згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 5000000грн. на поточні виробничі потреби строком до 27.02.2008р. з оплатою процентів в розмірі 20% річних та комісії за послуги, пов’язані з видачею та обслуговуванням кредиту згідно діючих тарифів банку.
Відповідно до п.2 цього договору позичальник зобов’язався надати в заставу банку наступне майно: зерно пшениці урожаю 2007р. в кількості 1928,5тон; озимий ріпак урожаю 2007р. в кількості 183,6тон; зерно пшениці урожаю 2007р. в кількості 1165,5тон; озимий ріпак урожаю 2007р. в кількості 169,2тон. Крім того, майновими поручителями виступило ЗАТ "Подільський цукор" та ТОВ "АГРО УА", які надали в заставу відповідно цукор урожаю 2007р. в кількості 2507тон та сільськогосподарську техніку на суму 3116000грн. шляхом укладення договорів застави в термін до 15.03.2007р. Виконанням обов'язку в забезпечення зобов’язань за цим договором означає належне оформлення договору застави (іпотеки, поруки, гарантії), що включає підписання договору уповноваженими особами, його нотаріальне посвідчення (у випадках, передбачених чинним законодавством або умовами договору), іншу, встановлену чинним законодавством або договором процедуру реєстрації відносин застави (іпотеки, поруки, гарантії), передачу предмета застави у володіння заставодержателя чи третьої особи (якщо це передбачено відповідним договором) - тобто здійснення позичальником (заставодавцем, гарантом, поручителем) всіх необхідних дій, що дозволяють договору застави (іпотеки, поруки, гарантії) набути чинності.
Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що в забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором банку надано в заставу наступне майно: належне позичальнику - заставодавцю: а) зерно пшениці урожаю 2007р. в кількості 3094т по ціні 500грн. за тону на суму 1547000грн., передане в заставу банку - заставодержателю згідно договору застави від 12.03.2007р. (з внесеними змінами); б) зерно озимого ріпаку урожаю 2007р. в кількості 352,8т по ціні 1000грн. на суму 352800грн., передане в заставу банку - заставодержателю згідно договору застави від 12.03.2007р. (з внесеними змінами); належне ТОВ "АГРО УА", яке виступило майновим поручителем позичальника - заставодавця: а) сільськогосподарська техніка на суму 3166000грн., передана в заставу банку - заставодержателю згідно договору застави від 13.03.2007р. (з внесеними змінами); належне ЗАТ "Подільський цукор", яке виступило майновим поручителем позичальника - заставодавця: а) цукор, що буде виготовлений із буряка урожаю 2007р. в кількості 2200т по ціні 2500грн. за тону на суму 5500000грн., переданий в заставу банку згідно договору застави від 28.02.2007р. (з внесеними змінами).
13.09.2007р. за результатами проведеної позивачем перевірки наявності та умов зберігання заставленого майна, виявлено відсутність в місцях зберігання, обумовлених у договорі застави, зерна озимого ріпаку та часткова відступіть зерна озимої пшениці, що є порушенням ТОВ "Мізяківські хутори" вимог договору застави зерна озимого ріпаку та пшениці від 12.03.2007р. його обов’язку не відчужувати предмет застави без письмової згоди банку; незастрахування відповідачами за свій рахунок на період фактичної їх дії предмета застави згідно умов вищевказаних догорів застави.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій зазначено й про припущення ТОВ "Мізяківські хутори" порушень п.п.4.9, 4.10 розд.4 кредитного договору щодо неповідомлення банку про внесення 26.07.2007р. змін до статуту (зміна назви та складу учасників товариства) протягом трьох днів та не інформування банку про виникнення обставин, що можуть значно вплинути на підприємницьку діяльність позичальника, оскільки згідно листа №2578 від 17.09.2007р.від ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" придбало 49% статутного капіталу ТОВ "Мізяківські Хутори".
При вирішенні спору по суті та задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким слушно погодився суд апеляційної інстанції, врахували положення підпунктів а), б) пункту 6.5 розділу 6 кредитного договору, згідно яких банк має право достроково припинити кредитування і вимагати від позичальника достроково повернути кредитні ресурси, оплатити проценти, штрафні санкції, інші витрати при утворенні у позичальника незабезпеченої заборгованості, порушенні позичальником або його поручителем (майновим поручителем) обов’язків, передбачених в договорі застави, поруки, гарантії чи майнової поруки, що є забезпеченням виконання зобов’язань позичальника за даним договором (в т.ч. обов’язку страхування заставленого майна).
Відповідно до пункту 6.6 розділу 6 кредитного договору при достроковому припиненні кредитування позичальник зобов’язаний повернути кредит, проценти, штрафні санкції, передбачені цим договором (у разі їх наявності) на протязі трьох днів з дати отримання повідомлення банку про припинення кредитування, включаючи день отримання повідомлення.
01.10.2007р. ВАТ "СКБ "Дністер" вручило відповідачам повідомлення про дострокове припинення кредитування згідно кредитного договору.
Пунктом 7.4 розділу 7 кредитного договору передбачено, що якщо після направлення повідомлення про дострокове погашення кредиту позичальник цього не може виконати, то це вважається простроченням погашення кредиту і до позичальника застосовуються санкції згідно пункту 4.6 цього договору.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, заборгованість ТОВ "Мізяківські Хутори" перед позивачем по кредитному договору №03 від 28.02.2007р., заявлена до стягнення у позові, становить 5117534,25грн., з яких 5000000грн. - основний борг, 32876,71грн. - відсотки по кредиту, 72328,77грн. - пеня та 12328,77грн. - комісія за обслуговування кредиту.
Отже, враховуючи приписи ст.ст.525, 526, ч.1 ст. 527, ст. 543 Цивільного кодексу України, а також те, що ТОВ "Мізяківські хутори" в порушення ст.ст.525, 526,527 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, не спростувало відсутність допущених ним порушень умов договорів застави та кредиту, не надало доказів повернення позивачу кредитних коштів в повній сумі, суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу, відсотків по кредиту, пені та комісії за користування кредиту.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на юридичні послуги в розмірі 55000грн., суд першої інстанції, з яким підставно погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, із зазначенням, що за договором №24/09/07 від 24.09.2007р. про надання юридичної допомоги позивачу були надані юридичні послуги не адвокатом, а суб’єктом підприємницької діяльності Бояківським Б.Б.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Мізяківські хутори" про зупинення провадження у справі на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України до набрання судовим рішенням у справі №6/64-08 законної сили, із зазначенням, що звернення ТОВ "Мізяківські хутори" до господарського суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору №03 від 28.02.2007р. не перешкоджає розгляду даної справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2008р. та рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2007р. у справі №13/329-07 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Барицька Т.Л.