1
Справа № 11-а-706 Головуючий у суді 1 інстанції - ПАЛАМАРЧУК М.С.
Категорія - ст. 364 ч. 2 КК України, Доповідач - КАДЕГРОБ А.І.
ст. 366 ч. 2 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересну 2006 року Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ЗУБКА К.А., суддів - КАДЕГРОБ А.І., ЛЕЩЕНКА Р.М., за участю прокурора - ТОРОУС О.М., адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_2 та старшого помічника прокурора м. Олек5сандрії О. Афоненко на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 травня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мстиславль, Могилевської областів, Білорусі, українця, гр. України, одруженого, пенсіонера,-жителя АДРЕСА_1, не судимого,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права займатися діяльністю, пов»язаною із обслуговуванням та розпорядженням матеріальними цінностями,
- ч. 2 ст. 366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права
займатися діяльністю, пов»язаною із обслуговуванням та розпорядженням матеріальними
цінностями.
Відповідно з вимогами ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно засудженому визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права займатися діяльністю, пов»язаною із обслуговуванням та розпорядженням матеріальними цінностями.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки і на нього покладені обов»язки згідно ст.. 76 КК України.
Вказаним-вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що працюючи ІНФОРМАЦІЯ_3, являючись посадовою особою, всупереч інтересам служби, за усним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8, достовірно знаючи, що в результаті ремонту будівлі адміністративного корпусу восени 2002 року було встановлено 5 пластикових вікон, використовуючи своє службове становище, на початку грудня 2002 року він умисно дав вказівку комірнику відділу капітального будівництва ОСОБА_3 списати через склад 13 пластикових вікон, які на склад не поступали. Для цього він умисно дав останній видаткову накладну НОМЕР_1 про отримання від ТОВ «НВП ПТУ» 13 пластикових вікон, вказав їй поставити їх на облік по складу і на видачу. Поставив свій підпис в офіційний документ -вимогу НОМЕР_2 на видачу із складу 13 пластикових вікон, які фактично на фірму не надходили. В результаті списано по складу 13 пластикових вікон на загальну суму 16119 грн., в той час як фактично встановлено 5 вікон, а 8 вікон були відсутні. Внаслідок дій засудженого ВАТ Олександрійська фірма «Віра-сервіс» заподіяно матеріальну шкоду на суму 8520 грн., що спричинило тяжкі наслідки, оскільки матеріальна шкода більш як у 250 разів перевищувала встановлений на той час неоподаткований мінімум доходів громадян в 17 грн.
В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, оскільки вважає рішення суду незаконним та звільнити його від кримінальної відповідальності. Вказує, що кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст.. 364 КК України є розмір матеріальної шкоди, яка завдана будь-чиїм інтересам. Вважає, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян повинен бути застосований судом при кваліфікуючій ознаці злочину в розмірі 175 грн., а тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за п. 2 ст. 5 КК України. Також вважає, що він повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 366 ч. 2 КК України на підставі ст.. 49 КК України - в зв»язку із закінченням строку давності, оскільки з моменту внесення в офіційну документацію даних, які не відповідають дійсності (2002 р.) пройшло понад три роки.
Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду змінити, оскільки вважає, що судом допущено порушення норм кримінального законодавства.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, просить вирок змінити, як незаконний, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали доводи своєї апеляції, вирок вважають незаконним і таким, що не підлягає скасуванню, вивчивши матеріали кримінальної справи, судова колегія дйшла таких висновків.
Згідно матеріалів кримінальної справи, і зокрема акту Олександрійського об»єднаного КРВ про перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності на ВАТ Олександрівка фірма «Віра Сервіс» від 14 листопада 2003 року перевіркою питання правильності відображення в бухгалтерському обліку проведеного поточного ремонту адміністративного корпусу (заміна звичайних вікон на пластикові) встановлено, що 6 грудня 2002 року по прибутковому ордеру НОМЕР_3 на склад було оприбутковано 13 пластикових вікон на загальну суму 13,43 тис. грн. без ПДВ. Вікна отримані по довіреності НОМЕР_4 через ОСОБА_4 по видатковій накладній НОМЕР_1 в ТОВ «НВП ПТУ».
Перевіркою матеріальних звітів комірника встановлено, що в грудні 2002 р. зі складу списано на «виробництво» по субрахунку 23/2 «На виконання ремонтно-будівельних робіт» всі 13 пластикових вікон на підставі вимоги відділу капітального будівництва , виписаної за дозволом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 через ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 цього відділу - ОСОБА_7, який підписався в їх отриманні.
Під час перевірки проведено обмір виконаних робіт в будівлі адміністративного корпусу і встановлено, що із 13 пластикових вікон, виписаних відділом капітального будівництва фактично встановлено тільки 5 вікон, а решта - 8 вікон, відсутні. Проведеною річною інвентаризацією станом на 01.10.2003 р. вказаних пластикових вікон на складі не виявлено.
Як вбачається із пояснень засудженого ОСОБА_2 вікна в адміністративному корпусі були встановлені в кінці літа 2002 року і на підприємство їх надійшло всього 5, а по усній вказівці колишнього голови правління ОСОБА_8 на ремонт заводоуправління списано 13 вікон. Він вважав, що решта вікон надійде пізніше, оскільки фірма оплатила всі 13 вікон виконавцю заздалегідь. Фактично вікна не проходили через склад, а встановлювалися зразу працівниками не їх підприємства. Оскільки був кінець року, то він вважав, що необхідно провести вікна по документації і тому підписав видаткову накладну та дав вказівку комірникові провести вікна по документації складу. Перед тим запитав генерального директора чи необхідно це робити і той дав відповідну усну вказівку. Вважає, що не діяв ні в чиїх інтересах, а навпаки задокументував вікна, що потім допомогло виявити їх відсутність.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працював начальником відділу капітального будівництва фірми і 5 вікон встановлювала якась фірма, але на склад їх не завозили. Засуджений викликав його до себе і сказав підписати вимогу про видачу вікон зі складу, пояснивши, що ремонт продовжується і вікна будуть встановлені.
Свідок ОСОБА_6 показав, що він працював майстром ремонтної групи, але їх спеціалісти не залучалися до ремонту, хто встановлював вікна він не знає. Він підписав вимогу на видачу вікон на об»єкти на вимогу засудженого і скільки фактично було встановлено вікон він не знає.
Свідок ОСОБА_4 показав, що він на той час займався постачанням. Підтвердив свій підпис на накладній НОМЕР_1 та зазначив, що вікнами він не займався, але знає, що вікна завозилися і встановлювалися.
Із показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що їх підприємство замовляло та оплачувало вікна для фірми в рахунок погашення боргу. Вікна були завезені, він їх не рахував, але передав через засудженого, приймали його люди і сказали, що все в порядку.
Як вбачається із показів свідка ОСОБА_8 він працював ІНФОРМАЦІЯ_2 і на фірмі вирішили провести ремонт до ювілею. Вікна замовляли через ПТУ. Встановили 5 вікон, а 8 вікон не завозилися. Потім ремонт було зупинено через відсутність коштів, а пізніше за ремонт забули. На фірмі існувала практика, що коли матеріали зразу пускали у виробництво, то потім проводили їх по документації через склад.
Таким чином, органами досудового слідства не встановлено, де на теперішній час знаходяться 8 пластикових вікон та не доведено, на думку колегії суддів, прямого причинного зв»язку між діями засудженого ОСОБА_2 та наслідками які настали. Із матеріалів кримінальної справи не вбачається в чому полягають корисливі мотиви засудженого та в чому полягають інтереси третіх осіб. Органами досудового слідства не доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тому, відповідно до вимог ст.. 6 п.2 КПК України провадження по справі в цій частині слід закрити через відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину.
Разом з тим, суд 1 інстанції правильно дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 вчинив службовий підлог, оскільки за його вказівкою внесені не правдиві відомості у видаткову накладну НОМЕР_1 про отримання від ТОВ « НВП ПТУ» 13 пластикових вікон, вказав їх поставити на облік по складу і на видачу та поставив свій підпис у вимозі НОМЕР_2 на видачу із складу 8 неіснуючих пластикових вікон.
Однак, оскільки у справі відсутні докази про те, що саме діями ОСОБА_2, а не інших осіб спричинені тяжкі наслідки, колегія суддів вважає за необхідне перекваліфікувати його дії зі ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, підлог, який вчинив ОСОБА_3 мав місце у 2002 році, а тому по даному епізоду строк притягнення до кримінальної відповідальності засудженого минув, у зв»язку з чим вирок у даній частині слід скасувати, на підставі вимог ст. 49 КК України та закрити провадження в справі в цій частині відповідно вимог ст. 11-1 КПК України.
Виходячи з наведеного вище, судова колегія вважає необхідним апеляцію засудженого та прокурора задовольнити частково, оскільки їх доводи знайшли часткове підтвердження доказами по справі, а вирок суду - скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст, ст.. 6. п. 2, 11-1, 362-368, 379 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та старшого помічника прокурора м. Олександрії О. Афоненко на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від ЗО травня 2006 року відносно ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 травня 2006 року відносно ОСОБА_2 - скасувати.
Закрити провадження по кримінальній справі за ч. 2 с. 364 КК України відносно ОСОБА_2 на підставі ст.. 6 п.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст. 366 ч. 2 КК України на ст. 366 ч.І КК України і відповідно до вимог ст.. 49 КК України, у зв»язку із закінченням строків давності, закрити провадження по кримінальній справі в цій частині.
Скасувати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу - підписку про не виїзд.