18.07.2012
Справа № 1/2906/930/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2012 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Онищенко І.Л.
при секретарях Паламарчук І.О.
з участю прокурора Дяченко О.О.,
захисника ОСОБА_1,
представника цивільного позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Березнів, Славутицького р-н. Хмельницької обл., громадянин України, українця,з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей -синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Фастова, Київської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей -доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 та синів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_3, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
15.04.2012 приблизно о 12.00 годин, ОСОБА_3 перебуваючи на території заводу ВАТ «ДБК-3», по проспекту Відрадний, 103, в м. Києві де знаходився на зміні, працюючи охоронником в ВАТ «ДБК-3», з метою таємного викрадення чужого майна, а саме: металевих виробів «арматурна заготовка»з виробничих цехів, які знаходяться на території заводу ВАТ «ДБК-3», по телефону домовився про зустріч зі своїм знайомим ОСОБА_10, вступивши в злочинну змову з останнім.
Так, ОСОБА_10 15.04.2012 приблизно о 23.50 годині, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_3, на власному автомобілі марки «Форд Транзит», н.з НОМЕР_1, прибув до території ВАТ «ДБК-3»по проспекту Відрадному в м. Києві, залишивши його біля прохідної, про що повідомив ОСОБА_3
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, взявши ключі від виробничих цехів № 1 та № 2 ВАТ «ДБК-3» та попрохав охоронника ОСОБА_11, який знаходився на зміні та не знав про злочинні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відключити на пульті камеру відео спостереження, пояснивши, що до нього приїхав знайомий.
В подальшому ОСОБА_3 разом з ОСОБА_10 на автомобілі марки «Форд Транзит», н.з. НОМЕР_1 під керуванням останнього заїхали на територію ВАТ «ДБК-3». Після чого ОСОБА_3 використовуючи ключі, відкрив замки дверей виробничих цехів та спільно з ОСОБА_10 проникли в приміщення виробничих цехів № 1 та №2 ВАТ «ДБК-3», звідки таємно викрали чуже майно, яке належить ВАТ «ДБК-3», а саме: металеві вироби «арматурна заготовка», вагою 510 кг., завантаживши їх в автомобіль марки «Форд Транзит», н.з. НОМЕР_1. Таємно викравши вказане вище чуже майно ОСОБА_3 залишився на зміні, а ОСОБА_10 на автомобілі марки «Форд Транзит», н.з. НОМЕР_1 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши ВАТ «ДБК-3», збитки на загальну суму 4195,45 гривень.
Крім того, ОСОБА_3, 19.04.2012 приблизно о 14.00 годин, перебуваючи на території заводу ВАТ «ДБК-3», по проспекту Відрадний, 103, в м. Києві де знаходився на зміні, працюючи охоронником в ВАТ «ДБК-3», з метою повторного таємного викрадення чужого майна, а саме: металевих виробів «арматурна заготовка»з із виробничих цехів, які розташовані на території заводу ВАТ «ДБК-3», по телефону домовився про зустріч зі своїм знайомим ОСОБА_10, вступивши в злочинну змову з останнім.
Так, ОСОБА_3 20.04.2012 приблизно о 00.05 годині з метою викрадення чужого майна, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_10, який на власному автомобілі марки «Форд Транзит», н.з. НОМЕР_1, прибув до території ВАТ «ДБК-3»по проспекту Відрадному в м. Києві, залишивши автомобіль біля прохідної, про що повідомив ОСОБА_3
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, разом з ОСОБА_10 пройшли на територію ВАТ «ДБК-3», де ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, із караульного приміщення охорони взяв ключі, за допомогою яких відкрив вхідні двері виробничих цехів №1 та №2 ВАТ «ДБК-3». Потім, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_10 проникли до приміщення цеху №1 та №2 де підготували металеві вироби «арматурну заготовку»до вивезення із території ВАТ «ДБК-3»на автомобілі. Після чого ОСОБА_3, попрохав охоронника ОСОБА_11, який знаходився на зміні та не знав про злочинні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_10 відключити на пульті камеру відеоспостереження, пояснивши що до нього приїхав знайомий. В подальшому ОСОБА_3, спільно із ОСОБА_10 на автомобілі марки «Форд Транзит», н.з НОМЕР_1, під керуванням останнього заїхали на територію заводу ВАТ «ДБК-3». Діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3, спільно із ОСОБА_10, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрали чуже майно, яке належить ВАТ «ДБК-3», а саме: металеві вироби «арматурна заготовка», вагою 1080 кг., завантаживши їх в автомобіль марки «Форд Транзит», н.з. НОМЕР_1. Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_10 на автомобілі марки «Форд Транзит»н.з НОМЕР_1 з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, виїхавши за територію, завдавши ВАТ «ДБК-3», збитки на загальну суму 8884,66 гривень.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою винуватість в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, просив слухати справу згідно ст.299 КПК України, наслідки якої йому роз'яснені та зрозумілі, без участі свідків та пояснив, що на заводі ВАТ «ДБК -3»він працював на посаді охоронника. 15.04.2012 року він заступив на зміну на завод. Вдень до нього зателефонував ОСОБА_10 і запитав у нього, чи є арматура на заводі, щоб взяти для власних потреб. Близько опівночі 15.04.2012 року ОСОБА_10 приїхав до нього на роботу на власному автомобілі. Взявши ключі, вони проникли у виробничі цехи де взяли арматуру, стільки скільки вмістилось в руки. Потім, ОСОБА_10 пішов за своїм автомобілем, щоб заїхати на територію заводу, та завантажити приготовлену раніше арматуру. На територію заводу ОСОБА_10 пропустив ОСОБА_11, якому він пояснив, що це його знайомий. Погрузивши арматуру до автомобіля, ОСОБА_10 поїхав додому, а він пішов на своє робоче місце. 19.04.2012 року до нього знову зателефонував ОСОБА_10, і запитав, чи можна ще взяти арматури. Близько опівночі ОСОБА_10 приїхав до нього на роботу, він знову взяв ключі від виробничих цехів, де вони взяли арматуру. ОСОБА_10 заїхав на своєму автомобілі на територію заводу, і його знову пропустив ОСОБА_11, де вони завантажили раніше приготовлену арматуру до автомобіля. За територією заводу його та ОСОБА_10 було затримано працівниками міліції.
Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні свою винуватість в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, просив слухати справу згідно ст.299 КПК України, наслідки якої йому роз'яснені та зрозумілі,без участі свідків та пояснив, що у квітні 2012 року він розпочав будівництво будинку і йому була потрібна арматура. 15.04.2012 року він зателефонував до ОСОБА_3 і запитав чи можна в нього на роботі взяти арматуру на що він погодився. Тогож дня, близько опівночі він підїхав до території заводу ВАТ «ДБК -3». Через територію заводу вони пішли до двох цехів за арматурою, де приготували для вивозу арматуру близько 400-500 кг. Завантаживши арматуру до автомобіля він поїхав додому. 19.04.2012 року він зателефонував до ОСОБА_3, щоб знову вночі приїхати до нього на роботу за арматурою. Приїхавши до заводу ВАТ «ДВК-3» близько опівночі він разом із ОСОБА_3 пішли в цехи за арматурою. Завантаживши арматуру до автомобіля він направився їхати додому, але виїхавши за територію заводу він був затриманий працівниками міліції. Арматура була повернута підприємству.
Представник цивільного позивача в судовому засіданні просив підсудних суворо не карати та не позбавляти їх волі та пояснив, що 19.04.2012 року від начальника охорони йому стало відомо, що камера спостереження була вимкнена і що на територію заводу заїджав невідомий автомобіль. В подальшому йому також стало відомо, що 15.04.2012 року із цехів заводу було викрадено певну кількість арматури. Після затримання підсудних, викрадену арматуру повернуто у власність заводу, про що було складено відповідний акт. Цивільний позов не заявлявся.
Дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникнення в приміщення.
Дії підсудного ОСОБА_10 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникнення у приміщення.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_10 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_10 судом не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, особу підсудного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому йому необхідно призначити покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, особу підсудного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_10, а тому йому необхідно призначити покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Речові докази - металеві вироби «арматурна заготовка»вагою 510 кг. та вагою 1080 кг., що передані на зберігання власнику ВАТ «ДБК»- залишити в володінні, користуванні та розпорядженні ВАТ «ДБК-3»; автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1, який передано на зберігання власнику ОСОБА_10 -залишити в його володінні, користуванні та розпорядженні, два компакт диска з відеозаписами камери відео нагляду з КПП-1 ВАТ «ДБК-3», які зберігаються в матеріалах кримінальної справи -залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Керуючись ст.ст. 78-81, 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_10 не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.
Речові докази - металеві вироби «арматурна заготовка» вагою 510 кг. та вагою 1080 кг., що передані на зберігання власнику ВАТ «ДБК»- залишити в володінні, користуванні та розпорядженні ВАТ «ДБК-3»; автомобіль марки «Форд Транзит»д.н.з. НОМЕР_1, який передано на зберігання власнику ОСОБА_10 -залишити в його володінні, користуванні та розпорядженні, два компакт диска з відеозаписами камери відео нагляду з КПП-1 ВАТ «ДБК-3», які зберігаються в матеріалах кримінальної справи -залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: