Справа № 11-619 2006 року                                                                                    Головуючий в 1-й інстанції Малюзін В.І.

Категорія ст.ст 164 ч.2 КК України                                                                               Доповідач Курдзіль В.Й.

УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

2006 року  11  жовтня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді-Бережного С. Д.

суддів-Курдзіля В.Й., Бойко Л. В.

з участю прокурора-Леськіва В. О.

при секретарі судового засідання- Шамро І. Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Ізяславського районного суду від 3 серпня 2006 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцяАДРЕСА_1, Ізяславського району, українця, громадянина України, , з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого: 8 серпня 2005 року Ізяславським районним судом за ст. 164 ч.І КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік згідно ст. 75 КК України.

засуджено    за   ч.2    ст. 164   КК   України   на    1    рік    1    місяць   обмеження   волі.

У відповідності до ст. 71 КК України до нового покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Ізяславського районного суду від 8 серпня 2005 року та остаточно за сукупністю вироків призначено - 1 рік 1 місяць обмеження волі.

Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально виконавчої системи.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, згідно рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 1997 року був зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01.09.1997 року і до їх повноліття, проте за період з 01.07.2005 по 01.07.2006 року злісно ухилявся від сплати аліментів та допустив заборгованість на загальну суму 7702 грн. 97 коп.

Так, ОСОБА_1, в жовтні 2005 року працював на будівництві в м. Ялта АР Крим, де отримав платню у розмірі 950 грн., але про отримані кошти не повідомив

2

виконавчу службу Ізяславського районного управління юстиції і самостійно із зароблених коштів аліменти на користь ОСОБА_2 не сплачував.

В апеляції помічник прокурора Ізяславського району просить вирок Ізяславського районного суду від 3 серпня 2006 року скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, постановити новий, за яким призначити ОСОБА_1 реальне покарання. Зазначає, що відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року (п.Ю ч.4) у разі, якщо особа була засуджена із звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суду не рекомендується застосовувати повторно до таких осіб звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримання апеляції, засудженого на її заперечення, перевіривши та вивчивши матеріали справи і наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає до часткового задоволення.

Висновок місцевого суду про винність ОСОБА_1 в ухиленні від сплати аліментів на утримання 2-х дітей при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, сам підсудній вину свою визнав і пояснив, що постійної роботи не має, а з зароблених на будівництві у м. Ялті коштів не сплатив аліменти, оскільки витратив їх на інші потреби.

Наведені обставини підтверджено: показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, копіями постанови про стягнення аліментів, виконавчого листа, свідоцтв про народження дітей, довідкою про розмір заборгованості за період з 1 червня 2000 року по 1 липня 2006 року в сумі 7702 грн. 97 коп., даними про судимість (а. с. 14, 15,12,16, 24 -25).

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 2 КК України.

Ст. 364 ч. 1 п. 4 КПК України встановлено однією з підстав для скасування вироку неправильне застосування кримінального закону.

При призначенні покарання суд не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Так, законом України №2456 від 3 березня 2005 року „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" посилена санкція ч. 2 ст. 164 КК України, якою передбачено покарання за цей злочин у вигляді громадських робіт від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до 2-х років, або обмеження волі на строк від 2-х до 3-х років.

Цей закон чинний з 1 квітня 2005 року.

Проте, суд за злочин, вчинений після 1 квітня 2005 року призначив покарання, передбачене попередньою редакцією ст. 164 ч. 2 КК України.

Тобто, фактично не призначив покарання за чинним законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок не може залишатися в силі.

з

При новому розгляді суду слід більш детально врахувати всі обставини справи та звернути увагу на роз'яснення дані п. 10 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України „ Про практику призначення судами кримінального покарання", щодо повторного звільнення винного від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -,

УХВАЛИЛА:

апеляцію помічника прокурора Ізяславського району задоволити частково, вирок Ізяславського районного суду від 3 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу надіслати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи

Копія вірна: суддя апеляційного суду      В. Й. Курдзіль