Справа № 11-568, 2006року Головуючий в 1-й інстанції Блонський В.К.
Категорія: ст. 296 ч.З КК Укр. Доповідач Лінник П.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року. Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
Головуючого - судді Кульбаби В.М.
Суддів Лінника П.О., Курдзіля В.Й.
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.
потерпілої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 на вирок Старокостянтинівського райсуду від 12 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця і жителя міста Старокостянтинова, АДРЕСА_1, Хмельницької області, з професійно-технічною освітою, працюючого водієм у приватного підприємця, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ст. 296 ч. З КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої системи.
Позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 - 130 гривень майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 - 852 грн. 20 коп. майнової шкоди, 200 гривень витрат по оплаті послуг адвоката, 2500 гривень моральної шкоди, а всього - 3552 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Старокостянтинівської центральної райлікарні 293 грн. 14 коп. за лікування потерпілої.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 6 березня 2003 року біля 22 -ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов у приміщення магазину „Транзит", що розташований по вулиці 1-го Травня, буд. за №6 у місті Старокостянтинові, де, використовуючи малозначний привід, а саме - відмову продавця ОСОБА_5 відпустити йому у борг алкогольні напої, виражався на її адресу нецензурними словами та вдарив головою об стійку магазину, тобто вчинив хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
На вимогу ОСОБА_6 припинити хуліганські дії, ОСОБА_2 вчинив опір, завдавши ОСОБА_6 удари ногами та руками.
7 квітня 2003 року біля 22 -ї години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов у магазин „Транзит", де, використовуючи малозначний
1
привід у вигляді відмови відпустити йому алкогольні напої, так як магазин зачинявся, став висловлюватися на адресу продавця ОСОБА_7 нецензурною лайкою.
На спробу ОСОБА_4 припинити хуліганські дії ОСОБА_2, останній не зреагував, а вчинив потерпілому опір, пошкодивши при цьому зимову куртку потерпілого, вартістю 130 гривень.
При цьому, ОСОБА_2 і вчинив опір викликаним на місце події працівникам
міліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що виразилось у спробі побити їх та схопити за
форменний одяг, а також спричинив тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілій,
продавцю магазину ОСОБА_1 та пошкодив майно магазину, чим спричинив власнику
магазину ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 685 гривень, а також пошкодив
автомобіль „Опель-Астра", який стояв біля магазину і належав потерпілому ОСОБА_3
на суму 1590 гривень. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив хуліганство, яке
виразилось у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до
суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з опором
представникові влади та іншим громадянам, які присікали хуліганські дії ОСОБА_2
В поданій на вирок суду апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що вирок суду є незаконним, поскільки не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам справи, оцінка зібраних судом доказів не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що судом було порушено принцип змагальності. З цих підстав і просить скасувати вирок суду, а справу повернути на додаткове розслідування.
Крім того, апелянт в доповненні до апеляції вказує, що його притягнуто до кримінальної відповідальності за діяння, яких він не вчиняв.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляцій, пояснення потерпілої ОСОБА_1 в заперечення апеляцій, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова палата, -
знаходить,
що апеляції засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.З КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.
Так, потерпіла ОСОБА_5 показала, що саме 06.03.2003 року біля 22-ї години в магазин „Транзит", де вона працювала продавцем, зайшов ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_2 став вимагати відпустити йому спиртні напої у борг, а коли вона йому відмовила, він став обзивати її різними нецензурними словами. Поскільки у магазині був присутній її чоловік, який прийшов за нею, він змушений був заступитись за неї. У відповідь на це ОСОБА_2 затіяв з ним бійку і вони вийшли з магазину на вулицю. Однак через декілька хвилин ОСОБА_2 знову повернувся в магазин, схопив її за волосся і вдарив головою до прилавку.
Аналогічні за змістом покази дав і потерпілий ОСОБА_6, пояснивши, що бійку в магазині розпочав ОСОБА_2 При цьому, обоє потерпілих пояснювали, що ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_6 ножем, якого мав у руці.
Потерпіла ОСОБА_11 підтвердила покази потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і пояснила, що дійсно на початку березня 2003 року продавець ОСОБА_5 розповідала їй про скоєне ОСОБА_2 хуліганство, яке він вчинив у магазині „Транзит" стосовно неї та її чоловіка ОСОБА_6
Такі показання потерпілих є послідовними, об'єктивними та правдивими. У суду не було підстав не вірити показанням потерпілих чи вважати, що вони обмовили засудженого, з яким вони раніше не були знайомі і ніяких стосунків раніше не мали.
2
Потерпілий ОСОБА_4, що був очевидцем цієї події пояснив, що 7 квітня 2003 року біля 22 - ї години у магазин „Транзит" зайшов ОСОБА_2 ще з одним чоловіком у той час, коли магазин здавався під охорону. Про це і було повідомлено ОСОБА_2 та іншого чоловіка. У відповідь на це ОСОБА_2 став висловлюватися нецензурною лайкою, намагався затіяти бійку, на зауваження не реагував, ногою розбив вітрину холодильника у приміщенні магазину.
Він спробував припинити хуліганські дії ОСОБА_2, однак той не реагував як на його зауваження, так і на зауваження свого знайомого, з яким разом зайшли в магазин. При цьому ОСОБА_2 порвав на потерпілому куртку. Така поведінка ОСОБА_2 у магазині спонукала продавців до виклику міліції, а коли останні прибули на місце події, він вчинив їм опір, що змусило їх застосувати щодо ОСОБА_2 спеціальні засоби у вигляді наручників.
Аналогічні за змістом покази з цього приводу, які були оголошені судом, дала і свідок ОСОБА_7
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що саме 7 квітня 2003 року, коли вона як учень продавця всього другий день була у магазині, біля 22 -ї години в магазин зайшов ОСОБА_2 разом із своїм знайомим і став вимагати у борг спиртних напоїв. Коли ж йому було повідомлено про закінчення робочого дня і здачу магазину під охорону, ОСОБА_2 повідомив, що з магазину нікуди не піде і буде гуляти в магазині. При цьому став висловлюватися різною нецензурною лайкою.
На зауваження ОСОБА_4, який був присутнім у магазині не реагував, а намагався затіяти з ним бійку, порвав на ньому куртку, розбив ногою вітрину у холодильнику. Коли ж у магазин прибули працівники міліції, він вчинив їм опір, а її вдарив ногою по ногам, від чого вона впала на землю та отримала перелом ноги. Коли працівники міліції застосували щодо нього спеціальні засоби у вигляді наручників, він своїми ногами та головою став бити легковий автомобіль, який стояв біля магазину.
З оголошених показів потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що саме 07.04.2003 року у вечірній час його легковий автомобіль, що стояв біля магазину „Транзит" було пошкоджено ОСОБА_2
Потерпілий ОСОБА_10 підтвердив той факт, що 07.04.2003 року після 22 -ї години на повідомлення продавця ОСОБА_7 він прибув до магазину „Транзит", що є його власністю. Там він і побачив ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння, на руках якого були наручники, він кричав, обзивав всіх присутніх нецензурною лайкою. В магазині було розбите скло вітрини та була пошкоджена стіна магазину. Аналогічні за змістом покази дала і потерпіла ОСОБА_2.
Із оголошених показів свідка ОСОБА_12 та пояснень свідка ОСОБА_13 вбачається, що 07.04.2003 року о 22-й годині їх, як працівників державної охорони, було викликано до магазину „Транзит", де вони затримували ОСОБА_2, який вчинив хуліганство. Останній вчинив їм опір, на зауваження не реагував, висловлювався як на їх адресу, так і на адресу продавців нецензурною лайкою, ногою вдарив ОСОБА_1, внаслідок чого їй було зламано ногу.
Аналогічні покази дали і свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_15
Свідки ОСОБА_14, як очевидець події, підтвердив, що 07.04.2003 року о 22 -й годині разом з ОСОБА_2 зайшли у магазин „Транзит" випити пива. Поскільки магазин здавався під охорону, їм відмовили. ОСОБА_2 у відповідь на це затіяв сварку, а потім почав битись із ОСОБА_4 Він намагався їх розборонити, однак ОСОБА_2 не реагував на його зауваження.
Об'єктивно винність ОСОБА_2 підтверджується і письмовими доказами, якими є протокол огляду місця події, яким зафіксовано пошкодження скла з вітрини холодильника в магазині „Транзит", висновок судово-медичного експерта за №154 від 22.04.2003 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого двохлодижкового перелому із зміщенням уламків обох кісток гомілки правої стопи, що відноситься до середньої степені важкості (л.с.61), протоколами огляду
З
автотранспорту та речових доказів, якими зафіксовано пошкодження легкового автомобіля ОСОБА_3 та куртки потерпілого ОСОБА_4 (л.с. 9-11, 55).
Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_2, вірно кваліфікувавши його злочинні дії за ст.296 ч.З КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з опором представникові влади та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Тому доводи, що викладені в апеляціях засудженого про недоведеність його вини у вчиненні злочину, є безпідставні.
Не знаходить судова палата і будь-яких порушень норм КПК України при розгляді справи щодо ОСОБА_2 та постановленні вироку щодо нього, які б були підставою до скасування вироку.
Міра покарання ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав до зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 судова палата не вбачає.
Керуючись ст.ст. З 65, 366 КПК України, судова палата, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Старокостянтинівського районного суду від 12 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого - без задоволення.
Головуючий /підпис/ Судді /підпис/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
П.О. Лінник