Справа №11-553 2006 року Категорія ст. 121 ч.2 КК України

Головуючий в 1-й інстанції Горщар А.Г. Доповідач Лінник П.О.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року 1 вересня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді -      Кульбаби В.М.

суддів -                                Лінника П.О., Курдзіля В.Й.

з участю прокурора -              Бантюка І.М.

та адвокатів -                      ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілого -                      ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора Полонського району, потерпілого ОСОБА_1 на вирок Полонського районного суду від 12 липня 2006 року.

Цим вироком -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя м. Полонне, АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

засудженого за ст. 121 ч.І КК України на п'ять років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та жителя м. Полонне, АДРЕСА_1, з середньою освітою,   одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, засудженого за ч.І ст. 122 КК України на два роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України від призначених покарань ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звільнено з випробуванням з іспитовим строком кожному на два роки.

Стягнуто із засуджених в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_1- п'ять тисяч моральної шкоди та на користь Полонської центральної районної лікарні 2456грн. 63коп. матеріальної шкоди за лікування потерпілого.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Братів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 засуджено за те, що вони 2 травня 2005 року після 24-ї години в м. Полонне біля приміщення торгівельного центру «Схід - захід» умисно побили потерпілого ОСОБА_1 за те, що останній падаючи від поштовху ОСОБА_6 на капот автомобіля «Мерседес-Бенц 190», що належав ОСОБА_5, зробив на ньому вм'ятини.

Під час побиття ОСОБА_1 йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2, та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_5

2 В поданій на вирок апеляції прокурор, що приймав участь у розгляді справи посилається на те, що суд невірно розмежував злочинні дії ОСОБА_5, кваліфікувавши їх за ч.І ст. 122 КК України, що в свою чергу стало підставою для невірної кваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 за ч.І ст. 121 КК України, в той час як вони разом наносили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, спричинивши спільними діями різного роду тілесні ушкодження, які на думку апелянта розмежувати неможливо.

З наведених підстав і просить скасувати вирок Полонського райсуду від 12 липня 2006 року щодо братів ОСОБА_2, постановити новий вирок яким засудити їх за ст. 121 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі кожного.

Потерпілий ОСОБА_1 у своїй апеляції посилається на те, що суд невірно провів розмежування спричинених йому тілесних ушкоджень під час його побиття братами ОСОБА_5 відтак і невірно перекваліфікував злочинні дії засуджених на ст. 121 ч.І та 122 ч.І КК України та призначив обом засудженим занадто мяке покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Крім того, апелянт посилається і на те, що суд необгрунтовано зменшив розмір морального відшкодування до 5000 грн. та не притягнув їх до відповідальності за ст. 125 КК України.

З наведених підстав і просить скасувати вирок суду щодо обох братів ОСОБА_2, постановити новий вирок щодо них і засудити їх за ст.ст. 121 ч.2, 125 ч.2 КК України до позбавлення волі в межах санкції ст. 121 ч.2 КК України, стягнувши із засуджених в солідарному порядку на його користь 48000 грн. моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції, показання потерпілого ОСОБА_1 та його представника на підтримку своєї апеляції, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і їх адвоката ОСОБА_3 в заперечення апеляцій прокурора і потерпілого та про законність і обґрунтованість вироку суду щодо них, провівши частково судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова палата -

Знаходить,

що апеляція прокурора та потерпілого ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні ним злочину передбаченого ст. 121 ч.І КК України, а ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч.І КК України при викладених у вироку суду обставинах.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.

Так, потерпілий ОСОБА_1 під час дачі пояснень в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що під час його побиття братами ОСОБА_5 біля торгівельного центру «Схід - Захід», що у місті Полонне під час конфлікту, який виник внаслідок невеликого пошкодження саме ним легкового автомобіля братів ОСОБА_2, що мав місце у ту ж ніч після 24-ї години, удари в його обличчя, внаслідок чого було розбито ніс, та удар ногою в потилицю, коли він стояв на колінах, внаслідок чого відбувся перелом потиличної кістки, йому наніс ОСОБА_2. Саме від цих ударів він і отримав тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_5 наносив йому удари кулаком та ногами у грудину, тулувище та висок, внаслідок чого йому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с. 268, 304).

Такі свої пояснення потерпілий ОСОБА_1 підтвердив і під час судового слідства в апеляційному суді, пояснивши,що безпосередніх очевидців його побиття засудженими ОСОБА_5 не було, а побили його ОСОБА_5 внаслідок конфлікту, що виник між ними, поскільки саме він пошкодив капот легкового автомобіля засуджених ОСОБА_2, на який він впав від поштовху ОСОБА_6.

Коли ОСОБА_5 запропонував йому сісти в автомобіль та поїхати до старшого брата ОСОБА_2, він погодився, а коли з будинку вийшов ОСОБА_2, словесний конфлікт між ними переріс у його побиття там - же на місці.

Такі показання потерпілого ОСОБА_1 є об'єктивними і правдивими, вони узгоджуються з зібраними по справі доказами, в тому числі з показаннями самих засуджених ОСОБА_2 та з висновками судово - медичної експертизи і показами експерта в суді.

У суду не було підстав не вірити показанням потерпілого чи вважати, що він обмовив засуджених.

Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кожен зокрема свою вину у скоєному визнали частково та пояснили, що під час бійки, яка виникла у них з ОСОБА_1 після того як ОСОБА_5 привіз ОСОБА_1 до будинку ОСОБА_2, вони наносили йому удари руками та ногами по тим частинам тіла на які вказує сам потерпілий, спричинивши йому тілесні ушкодження.

Першим удар ОСОБА_1 кулаком в ніс наніс ОСОБА_2 у відповідь на його удар по щоці ОСОБА_2. Однак удару ОСОБА_1 по своєму обличчі він належним чином не зафіксував. Вважають, що бійку можна було уникнути, якби ОСОБА_1 так зухвало себе не поводив у той вечір.

Пояснення потерпілого ОСОБА_1 та засуджених братів ОСОБА_2 про механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому узгоджуються з висновком судово - медичної експертизи та поясненнями експерта в судовому засіданні і не суперечать їм (а.с. 288,327).

Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про повне доведення вини братів ОСОБА_2 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, вірно розмежувавши нанесення тяжких тілесних ушкоджень саме ОСОБА_2, та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень саме ОСОБА_5, кваліфікувавши злочинні дії ОСОБА_2 за ст. 121 ч.І , а ОСОБА_5 за ст. 122 ч.І КК України.

Така кваліфікація злочинних дій засуджених ОСОБА_2 є вірною.

Тому доводи апелянтів про невірну кваліфікацію злочинних дій засуджених є безпідставними.

Міра покарання ОСОБА_5 за ст. 122 ч.І КК України призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Разом з тим, призначене покарання ОСОБА_2 за ст. 121 ч.І КК України із застосуванням ст. 75 КК України на думку судової палати є явно несправедливим внаслідок його м'якості. З врахуванням тяжкості скоєного злочину покарання йому слід призначити реально. Крім того, судова палата вважає, що судом безпідставно занижено розмір морального відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_1,  що  не  відповідає  ступеню  та тривалості  моральних  страждань  спричинених потерпілому.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судова палата враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину та непрацюючу дружину, частково визнав свою вину, відшкодував моральну та матеріальну шкоду, що визначена судом першої інстанції. Всі ці обставини дають підстави суду до застосування щодо ОСОБА_2 ст. 69 КК України і призначення йому покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією ст. 121 ч.І КК України.

Розмір морального відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_1 слід збільшити до 10000 гривень.

Доводи апелянта про не притягнення засуджених до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України також є необгрунтовані, поскільки таке обвинувачення їм не пред'являлось, а скарга потерпілого з цього приводу в матеріалах справи відсутня.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 378,379 КПК України, апеляційний суд -

Засудив:

апеляцію прокурора та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Полонського райсуду від 12 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення йому покарання - скасувати.

За ст. 121 ч.І із застосуванням ст. 69 КК України призначити ОСОБА_2 три роки і 6 місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Розмір морального відшкодування з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 збільшити до 10000 гривень.

Міру запобіжного заходу обом засудженим залишити попередню, підписку про невиїзд.

В решті цей вирок суду залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений протягом одного місяця з часу його проголошення до судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України через апеляційний суд Хмельницької області.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду

П.О. Лінник