Головуючий в 1-й інстанціїГрнчук Р.С. Доповідач Лінник П.О.
Справа № 11-528 2006 року Категорія: ст.185ч.З КК України
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
6 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого Кульбаби В.М.. суддів Лінника П.О., Матущака М.С. з участю прокурора Крохмалюк Л.Б. адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Полонського районного суду від 26 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1
Баранівського району Житомирської області, росіянина,
громадянина України, з середньою освітою, не
одруженого, не працюючого, на утриманні одна
неповнолітня дитина, раніше судимого: 1)25.05.1998 року Московським райсудом міста Києва за ст. ст. 140 ч.2, 145 ч.І, 42 КК України на один рік і 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 16.10.1998 року згідно ст.1 п.6 Указу Президента України „Про амністію";
2)17.01.2000 року Ленінградським райсудом міста Києва за ст. 140 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 9.08.2001 року по відбуттю строку покарання, засуджено за ст. 185 ч.З КК України на чотири роки позбавлення волі.
ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Дніпропетровськ, жителя смт.
АДРЕСА_2, Полонського району, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1) 6.12.1993 року Полонським райсудом за ст.81 ч.З КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією 1/г частини індивідуального майна;
2) 14.10.2002 року Полонським райсудом за ст. 2296 ч.І, 70 ч.І КК України на один рік позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку 23.07.2003 року.
засуджено за ст. 185 ч.З КК України на три роки і десять місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишена попередня -тримання під вартою.
1
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 -1500 грн. майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4на користь Понінківської селищної ради -284 грн. майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕЦ при УМВС України в Хмельницькій області 71 грн. 60 коп. за проведення експертизи, та стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно -143 грн. 20 коп. за проведення експертизи.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону.
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджено за те, що в ніч з 12 на 13 листопада 2003 року ОСОБА_3 з метою крадіжки чужого майна проник в приміщення хліва господарства розташованого в смт. Понінка Полонського району по вул. Боженка, 11, звідки таємно викрав одну корову чорно-рябої масті вартістю 1500 грн., що належала потерпілій ОСОБА_5
21 грудня 2003 року біля 19-ї години ОСОБА_4з метою крадіжки чужого майна проник в приміщення пральної кімнати дитячого садка № 1 "Зірочка", належного Понінківській селищній раді і розташованого в смт. Понінка по вул. Півнюка Полонського району, звідки таємно викрав різне майно у вигляді постільної білизни, електропраску, електродвигун до пральної машини та інше майно на загальну суму 433 грн. 16 коп.
11 січня 2004 року біля 1 години ночі ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою з метою крадіжки чужого майна, проникли в приміщення хліва, розташованого по АДРЕСА_3 Полонського району, звідки таємно викрали різне домашнє майно у вигляді алюмінієвого посуду на загальну суму 380 грн., що належало потерпілому ОСОБА_7
12 січня 2004 року ОСОБА_3 по змові з ОСОБА_6 з метою крадіжки чужого майна проникли в приміщення літньої кухні, розташованої в господарстві ОСОБА_8, що в смт. Понінка Полонського району по АДРЕСА_4, звідки таємно викрали різний алюмінієвий посуд та 29 алюмінієвих форм для випічки хліба та кексів на загальну суму 523 грн., належних потерпілому ОСОБА_8
14 січня 2004 року біля 23 години ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою з метою крадіжки чужого майна повторно проникли в приміщення літньої кухні потерпілого ОСОБА_8, розташованої по АДРЕСА_4 смт. Понінка Полонського району звідки таємно викрали останній алюмінієвий посуд та 15 форм для випічки хлібобулочних виробів на загальну суму 36 грн.
В поданій на вирок суду апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 посилається на те, що вирок суду щодо нього є занадто суворим і таким, що постановлений з порушенням вимог ст. 323 та 324 КПК України (т.4, а.с. 74).
Заперечує свою участь у крадіжці корови у потерпілої ОСОБА_5, стверджуючи, що його вина у вчиненні цього злочину не доведена, а він сам себе обмовив у вчиненні цього злочину. Така слідча дія як відтворення обстановки та обставин крадіжки корови проведена з порушенням вимог закону.
З цих підстав і просить вирок суду щодо нього змінити, виключити епізод викрадення корови у потерпілої ОСОБА_5 та пом'якшити призначене покарання до 3-х років позбавлення волі.
На такі ж обставини, як вбачається із змісту апеляції, посилається і адвокат ОСОБА_1(т.4, а.с.72).
2
Засуджений ОСОБА_4посилається на те, що по епізоду крадіжки чужого майна, скоєного із пральні дитячого садка смт. Понінка його засуджено безпідставно, що крадіжок чужого майна у потерпілих він не скоював, поскільки під час крадіжок знаходився на вулиці, а приймав участь лише у збуті краденого майна на прийомний пункт металобрухту. З наведених підстав і просить перекваліфікувати його дії із ст. 185 ч.З на ст. 396 ч.І КК України та звільнити від покарання застосувавши акт про Амністію за 2005 рік.
Адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляції посилається на те, що вирок суду щодо засудженого ОСОБА_4постановлено з грубим порушенням вимог ст. тс. 22, 323, 324 КПК України. При цьому адвокат посилається на те, що суд безпідставно відхилив клопотання засудженого про проведення такої слідчої дії як відтворення обставин крадіжки майна з дитячого садка „Зірочка", поскільки на думку апелянта цей епізод крадіжки судом не доведено.
Крім того, на думку апелянта, судом дана невірна оцінка дії ОСОБА_4по збуту краденого майна, що було викрадено без участі ОСОБА_4, та у вироку суду не зазначено суми викраденого майна у потерпілого ОСОБА_7
З наведених підстав апелянт і просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_4за ст. 185 ч.З КК України скасувати, постановити щодо нього новий вирок.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку апеляцій, міркування прокурора про законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційний скарг, судова палата, -
Знаходить,
що апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними у скоєнні ними злочинів при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.
Так, потерпіла ОСОБА_5 підтвердила тай факт, що в середині листопада 2003 року вночі з приміщення її хліва, який закривався на засув без замка, було викрадено її корову чорно-рябої масті вагою біля 600 кг вартістю 1500 грн. Під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, останній добровільно в присутності усіх учасників слідчої дії, а також її добровільно розповідав як він вчинив крадіжку корови із її хліва, яку продав заготовачам худоби, які їздили легковим автомобілем з причепом. У вчиненому він каявся говоривши їй, щоб знав, що вона одинока і така бідна, то крадіжки не вчиняв, а також запевнив її, що у нього заможні батьки, які повністю відшкодують їй спричинені крадіжкою корови збитки. Ці свої слова ОСОБА_3 підтвердив при розгляді апеляції.
Крім того, потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що під час відтворення обстановки та обставин події будь-яких тілесних ушкоджень чи ознак побиття у ОСОБА_3 вона не бачила за відсутністю таких, а сам він про це не заявляв.
Такі пояснення потерпілої об'єктивно підтверджуються матеріалами справи, яким є явка з повинною ОСОБА_3 від 26.11ю2003 року, в якій він в деталях, відомих леше йому зазначив, що дійсно з незамкненого хліва потерпілої викрав корову чорно-рябої масті, яку продав за 800 грн. невідомому заготовачу, що їздив легковим автомобілем з причепом.
З протоколу допиту ОСОБА_3 від 27.11.2003 року вбачається, що після продажі викраденої корови він частину грошей дав своїй співмешканці на продукти (т.1, а.с. 53).
Вказану обставину підтвердила в судовому засіданні і співмешканка ОСОБА_3 -ОСОБА_9 ( т.2, а.с. 243), яка крім того пояснила, що після того як ОСОБА_3 затримали працівники міліції, вона ходила до нього на побачення, однак він ніколи їй не жалівся, що до
нього застосовували насильство.
З
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що приймала участь при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 по факту викрадення корови у потерпілої ОСОБА_5, де ОСОБА_3 добровільно розповідав та показував учасникам слідчої дії як саме він викрав корову. При цьому він запевняв потерпілу, що його батьки відшкодують потерпілій шкоду в повному об'ємі.
Свідок ОСОБА_11 підтвердив той факт, що дійсно в другій половині листопада місяця 2003 року біля 7-7.30 години він бачив як у причепі легкового автомобіля ВАЗ жовтого кольору у смт. Понінка везли корову чорно-рябої масті, впізнавши в ній корову саме потерпілої ОСОБА_5 , яку він неодноразово раніше випасав.
З письмової явки ОСОБА_4 від 22.01.2004 року вбачається, що він в деталях відомих лише йому виклав обставини крадіжки з дитячого садка в смт. Понінка електропраски, електродвигуна від пральної машини, які продав своєму знайомому ОСОБА_12 За 17 грн. ( т.1, а.с. 154).
З протоколу допиту в якості обвинуваченого від 21.12.2003 року вбачається, що ОСОБА_4підтвердив і факт викрадення із пральної кімнати дитячого садка за №1 у смт. Понінка електропраски, електродвигуна та чавунного котла для нагріва води (т.2, а.с.104).
Факт викрадення цих речей з дитячого садка підтверджується і актом інвентаризації матеріальних цінностей у дитячому садку, яким зафіксовано як нестачу саме електродвигуна, електропраски, котла для нагріва води та інших речей ( т. 1, а.с. 158).
З протоколу огляду від 23.01.2004 року вбачається, що у ОСОБА_12 було виявлено електропраску „ Донбас" та електродвигун від пральної машини (т.1, а.с. 160).
Сам ОСОБА_12 на досудовому слідстві підтвердив факт придбання саме цих речей у ОСОБА_4за 17 гривень (т.1, а.с.159, 66).
З показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що вранці 2003 року в приміщенні пральної дитячого садка №1 смт. Понінка було скоєно крадіжку електропраски, електродвигуна від пральної машини, простинь, наволочок, котла та алюмінієвого посуду, а крадіжку було скоєно через виставлене вікно (т.1, а.с. 163,165).
Потерпілий ОСОБА_7 підтвердив факт викрадення із свого хліва по місцю його проживання у смт. Понінка належного йому алюмінієвого посуду, що мало місце 11.01.2004 року.
Потерпілий ОСОБА_8 підтвердив факт викрадення з приміщення своєї літньої кухні по місцю свого проживання у смт. Понінка, вул. Польська, різного алюмінієвого посуду та форм для випічки хліба, що мало місце в ніч з 12 на 13 січня 2004 року, а 14 січня 2004 року біля 13 години на своєму подвір'ї він бачив ОСОБА_6 та двох невідомих молодих чоловіків, які вибігли і втекли з приміщення його літньої кухні. При цьому ОСОБА_6 у руках тримав металевий ломик, а навісний замок, яким була закрита літня кухня, було зірвано (т.1, а.с. 145).
Засуджений ОСОБА_6 як на досудовому слідстві так і судовому слідстві послідовно стверджував, що крадіжку алюмінієвого посуду у потерпілого ОСОБА_7 та форм для випічки хліба і алюмінієвого посуду у ОСОБА_8 він вчиняв разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 який разом здавали на металобрухт, а грішми ділились порівно.
Сам засуджений ОСОБА_3 свою вину визнав тільки у вчиненні крадіжок чужого майна у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8
В той час як при допиті в якості обвинуваченого 28.01.2004 року визнавав свою вину у скоєних крадіжках. Зміну своїх показів пояснював застосуванням до нього насильства з боку працівників міліції.
Засуджений ОСОБА_4своєї вини у вчинених злочинах не визнав, пояснивши зміну своїх показів тим, що під час судового слідства до нього застосовувались заходи фізичного впливу.
Такі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом належним чином були перевірені, однак свого підтвердження вони не знайшли (два відмовних матеріали).
Тому, зміну своїх показів ОСОБА_3 та ОСОБА_4в судовому засіданні суд розцінив як такі що дані ними з метою уникнення відповідальності за скоєне.
4
Всім зібраним та дослідженим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення їх вини у скоєних злочинах, вірно кваліфікувавши їх злочинні дії за ст. 185 ч.З КК України.
Тому доводи, що викладені в апеляціях як засуджених так і їх адвокатів є безпідставними.
Міра покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, осіб винних та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав до зміни чи скасування вироку суду щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судова палата не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -
ухвалила:
Вирок Полонського райсуду від 26 травня 2006 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4- залишити без зміни, а апеляційні скарги засуджених та їх адвокатів - без задоволення.
Головуючий /підпис/ Судді /підпис/
Копія вірна: суддя апеляційного суду П.О. Лінник