Справа № 11-523 2006 року Категорія: ст.ст.28 ч.2, 296 ч.4, 296 ч.2, 186 ч.2,304 КК України

Головуючий в 1-й інстанції: Зарєчна І.В. Доповідач: Шершун В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 року колегія суддів судової палати у  кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді    Шершуна В.В.

суддів                              Цугеля І.М., Козачка С.В.

з участю прокурора    Бантюка І.М.

захисників                     ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Деражнянського районного суду від "23" травня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя м.Деражні Деражнянського району Хмельницької області, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента 3 спецкурсу Деражнянського професійно-аграрного ліцею, раніше не судимого,

засуджено:

· за ст.ст.28 ч.2, 296 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі;

· за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавленням волі.

· за ст.304 КК України до 2 років позбавленням волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно зі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця^га жителя АДРЕСА_2Деражнянського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента 4 курсу Вінницького транспортного коледжу, раніше не судимого,

засуджено за ст.ст.28 ч.2, 296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

 

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та жителя м.Деражні Деражнянського району Хмельницької області, АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст.ст.28 ч.2, 296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця АДРЕСА_2Деражнянського району Хмельницької області, жителя м.Деражні Деражнянського району Хмельницької області, АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст.ст.28 ч.2, 296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця та жителя м.Деражні Деражнянського району Хмельницької області, АДРЕСА_5, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, студента 3 курсу Деражнянського професійно-аграрного ліцею, раніше не судимого,

засуджено за ст.ст.28 ч.2, 296 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю 1 рік та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 і ОСОБА_7: на користь ОСОБА_11 227 грн. матеріальної шкоди і 2500 грн. моральної шкоди, а всього 2727 грн.; на користь ОСОБА_12 2000 гри: моральної шкоди; на користь ОСОБА_13 2000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в

розмірі 600 грн.

і                                                                                                                      і.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_10 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Згідно з вироком  суду 04 серпня 2005  року біля 03  год.,  в м.Деражні  по вул.Промисловій   ОСОБА_6,  ОСОБА_7.,   ОСОБА_13   та   неповнолітні

2

 

ОСОБА_8, ОСОБА_3., ОСОБА_2, яких ОСОБА_6втягнув в злочинну діяльність, за попередньою змовою між собою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно нанесли удари руками та ногами, а ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заздалегідь ними заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень дерев'яними палицями, по різних частинах тіла ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_13, в наслідок чого заподіяли потерпілимОСОБА_12. та ОСОБА_13легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_11 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. В ході хуліганських дій ОСОБА_6, діючи за межами попередньої домовленості з іншими співучасниками, відкрито викрав належні потерпілому ОСОБА_13 золотий ланцюжок, вартістю 1893 грн. та золотий хрестик, вартістю 600 грн., чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2493 грн.

Захисник ОСОБА_1 в поданій апеляції просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити, оскільки висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосований кримінальний закон і допущенні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. На думку апелянта, вирок суду першої інстанції грунтується на припущеннях і на доказах отриманих незаконним шляхом. Захисник вказує, що суд неналежним чином оцінив зібрані по справі докази, в тому числі покази потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_13, а також засуджених, в тому числі і ОСОБА_2, з яких на думку апелянта випливає непричетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину. В зв'язку з цим апелянт вважає, що вина ОСОБА_2 не доведена.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3. та в його інтересах захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять скасувати вирок Деражнянського районного суду від 23 травня 2006 року в частині засудження ОСОБА_3 та закрити його справу за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України. Апелянти вважають, що вирок суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях і на доказах отриманих незаконним шляхом. Вони вказують, що вина ОСОБА_3 не доведена. На їх думку, суд першої інстанції неправильно оцінив покази ОСОБА_3, потерпілих і інших засуджених по справі, з яких, на їх думку, випливає непричетність ОСОБА_3 до злочину, за який він засуджений.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та їх захисників, які підтримали подані апеляції, думку прокурора про законність і обгрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в хуліганстві, вчиненому групою осіб, з застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних пошкоджень, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства групою осіб, а також ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого і втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справу і ґрунтуються ца досліджених в судовому засіданні доказах.

Так засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, а також ОСОБА_14, який постановою суду від 23.05.2006 року звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки, визнали вину частково і пояснили, що вночі 4 серпня 2005 року використавши як привід непорозуміння між ОСОБА_6ом і ОСОБА_12, вони, разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в м.Деражні Деражнянського району, на вулДІромисловій

З

 

догнали потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 і з хуліганських мотивів стали бити їх руками і ногами в різні частини тіла, а ОСОБА_6і ОСОБА_3. наносили удари потерпілим заздалегідь заготовленими дерев'яними палками. ОСОБА_6 також визнав, що відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_13 і втягнув неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_14 в злочинну діяльність.

Засуджені ОСОБА_3. і ОСОБА_2 вину не визнали, однак пояснили, що вони були разом з іншими засудженими як під час переслідування потерпілих, так і під час бійки, ОСОБА_3 також визнав, що підібрав в кущах палку, якою відганяв потерпілого ОСОБА_12 від ОСОБА_7, який в свою чергу наносив ногами удари лежачому потерпілому ОСОБА_13. ОСОБА_2 визнав, що він двічі відтягував потерпілого ОСОБА_11. від засудженого ОСОБА_8

Колегія судців вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги твердження ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про непричетність до інкримінованих їм злочинів і розцінив їх як намагання ухилитись від відповідальності, оскільки така позиція суперчить показам інших засуджених по справі, показам потерпілих, іншим матеріалам справи.

Так, потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_11., ОСОБА_13 пояснили, що вночі 4 серпня 2005 року, коли вони повертались з бару, на вулиці Промисловій на них безпричинно напали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_14, які стали бити їх руками і ногами в різні частини тіла, а ОСОБА_6і ОСОБА_3. наносили удари палицями. В результаті нападу їм зпричинено тілесні ушкодження, а у ОСОБА_13 відкрито викрадено золотий ланцюжок та золотий хрестик. При цьому, як на досудовому слідстві так і в суді потерпілі прямо вказували на ОСОБА_3 і ОСОБА_2 як на активних учасників нападу. Так, ОСОБА_11. прямо вказав, що ОСОБА_3. наносив йому удар палкою по голові. З показів ОСОБА_12 випливає, що ОСОБА_2 відтягував його від ОСОБА_7, коли він(потерпілий) намагався припинити злочинні дії'ОСОБА_7

Суд першої інстанції правильно поклав ці покази в основу вироку, оскільки вони об'єктивно підтвердженні показами інших засуджених по справі.

Так, ОСОБА_7 визнавав, що ОСОБА_3. відігнав від нього ОСОБА_12, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 першим напав на потерпілих.

Засуджений ОСОБА_6підтвердив, що коли вони доганяли потерпілих, за ним біг ОСОБА_2, який був поруч з ним, коли він бив ОСОБА_13

Засуджений ОСОБА_8 визнав, що він бився з ОСОБА_11., а ОСОБА_2 відтягував потерпілого, тобто допомагав йому, він бачив під час бійки також ОСОБА_2 і ОСОБА_3 серед нападників.

Об'єктивно названі покази підтверджуються висновком судово-медичних експертиз, згідно яких у ОСОБА_11 маються легкі тілесні пошкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді крововиливів перенісся, слизової оболонки верхньої губи, саден правого плечового суглобу і рани м'яких тканин голови, що могли утворитись від дії тупих твердих йредметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути руки, ноги сторонніх осіб чи дерев'яна палиця.

У; ОСОБА_12 маються легкі тілесні пошкодження у вигляді саден правого передпліччя і правої кисті, розтягнення зв'язкового апарату лівого променево-зап'хстного суглобу, що могли утворитись від дії твердого тупого предмету (руки, ноги, дерев'яна палиця) так і від послідуючого падіння на тверде дорожнє покриття з висоти власного зросту.

У ОСОБА_13 маються легкі тілесні пошкодження у вигляді крововиливів голови, лівої навколо-очної ділянки, слизової оболонки губ, правої надключичної ділянки,

4

 

саден носа, лівої виличної ділянки, слизової оболонки губ, які могли утворитись від дії твердих тупих предметів (руки, ноги сторонніх осіб, дерев'яна палиця).

Про обставини скоєння злочину пояснили в ході відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_3., ОСОБА_2 і ці покази підтверджують вину засуджених в скоєних ними злочинах.

В ході очних ставок ОСОБА_11. з ОСОБА_2  і ОСОБА_8, потерпілий підтвердив свої покази і пояснив, що бійки ніхто не намагався розборонити, а його били 2-3 чоловіки.

Потерпілий ОСОБА_13 не очній ставці з ОСОБА_6 підтвердив, що золотий ланцюжок з хрестиком у нього зірвали з шиї навмисно.

Як видно з протоколів добровільної видачі ОСОБА_7 видав мобільний телефон, а ОСОБА_6- золотий ланцюжок з хрестиком, які згідно з довідкою важать 17,53 г. при ціні 108 грн. за 1 г.

Давши всім зібраним доказам належну оцінку з точки зору достовірності, допустимості, достатності і відносності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в діях ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 мається хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в триваючому і такому, що вперто не припинялось порушенні громадського порядку, нанесенні потерпілим тілесних пошкоджень. При цьому дії ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки вони вчинили хуліганство групою осіб, а дії ОСОБА_6 і ОСОБА_3 - за ст.296 ч.4 КК України, оскільки вони групою осіб скоїли хуліганство із застосуванням іншого предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Також правильно кваліфіковані дії ОСОБА_6 за ст. 186 ч.2, 304 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно з застосуванням насильства, не небезпечного для життя і здоров'я потерпілого і втягнув в злочинну діяльність неповнолітніх.

Колегія суддів вважає надуманим і таким, що не підлягають задоволенню доводи апелянтів про недоведеність вини ОСОБА_2 і ОСОБА_3, оскільки вони суперечать вищевказаним доказам - приведеним показам засуджених і потерпілих. Твердження апелянтів про те, що обвинувачення грунтується на домислах і припущеннях голослівне, оскільки вина названих осіб ніяких сумнівів не викликає.

Разом з тим колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 за ст.296 ч.4 КК України, з застосуванням ст.28 ч.2 КК України. Диспозиція ст.296 ч.2 і відповідно ст.296 ч.4 КК України передбачає як кваліфікаційну ознаку скоєння хуліганства групою осіб. Дана ознака засудженим інкримінована, а тому додаткова кваліфікація їх дій за ст.28 ч.2 КК України є зайвою. В порядку ст.365 ч.2 КПК України колегія суддів вважає за необхідне виправити дану помилку і виключити ст.28 ч.2 КК України з кваліфікації дій засуджених за ст.296 КК України.

Міра покарання засудженим призначена у відповідності з вимогами ст.65 КПК України - з врахуванням тяжкості .зчиненого злочину, осіб винних та обставий, ще пом'якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд врахував, що засудженні молоді люди, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3. скоїли злочини в неповнолітньому віці, раніше не судимі, позитивно характеризуються, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про можливість їх виправлення без відбуття покарання і застосував до них ст.75 КК України.

 

Підстав для пом'якшення засудженим покарання колегія суддів не знаходить. Враховуючи викладене, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від "23" травня 2006 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 і в його інтересах захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без задоволення.

В порядку ст.365 ч.2 КПК України виключити з резолютивної частини вироку з кваліфікації дій засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст.296 КК України ст.28 ч.2 КК України.

Головуючий /підпис/ Судді/підписи/

Вірно: суддя апеляційного суду                    В.В.Шершун