^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-1033/2006р.                                    Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія  40                                                      Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого    -  Алєєвої Н.Г.,

суддів                      -  Колбіної Т.П., Клочка В.П.

при секретарі  -  Федоніні Є.О.,

за участю - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 06 липня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Міський житловий фонд» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Міський житловий фонд» про скасування наказу директора даного підприємства від 08 серпня 2005 року про звільнення за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді заступника директора КП Севастопольської міської Ради «Міський житловий фонд» та стягнення з відповідача на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від Об липня 2006р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач просить його скасувати, позов задовольнити. Вважає, що рішення постановлено з порушенням процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що він не допускав прогулів та пояснює, що у зв'язку з специфікою роботи на його посаді він вимушений був працювати поза межами свого робочого місця.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що позивач допустив прогули, за що був звільнений відповідачем з займаної посади за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду справи з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин. Прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого часу. Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 21 жовтня 2004 року працював у відповідача на посаді виконуючого обов'язки директора комунального підприємства „Міський житловий фонд" (а.с.2), наказом НОМЕР_1 переведений на посаду заступника директора КП СМР „Міський житловий фонд", наказом НОМЕР_2 він був звільнений із займаної посади за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин у період з 08 серпня 2005 року по момент винесення наказу про звільнення (а.с.32).

З табеля обліку робочого часу ОСОБА_1 за липень, серпень 2005 року вбачається, що останній 6 липня, з 11 по 29 липня 2005 року, з 01 по 05 серпня 2005 року здійснив прогули, на роботу не виходив (а.с.60-63). По фактах невиходу на роботу працівником підприємства ОСОБА_3 були складені відповідні акти (а.с.21-31) .

Доводи ОСОБА_1 щодо знаходження його в дні прогулів на інших підприємствах - в агентствах нерухомості, з якими він взаємодіяв у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, були предметом розгляду суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, з чим погоджується колегія суддів.

В апеляційному суді позивач також не надав доказів виконання трудових обов'язків в період з 11 по 29 липня 2005 року. Посилання позивача на той факт, що він здавав звіти в Севастопольську міську державну адміністрацію до серпня 2005 року, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в повідомленні відділу обліку і розподілу житлової площі СМДА (а.с.78) вказується лише на одне розпорядження від 05 серпня 2005 року.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність систематичного вчинення ОСОБА_1 прогулів та правомірність звільнення останнього з займаної посади.

Доводи скарги позивача висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування постановленого судом рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга, в силу ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 06 липня 2 006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.