Справа № 2-3231/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.06.2012 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бондарєвої О.І.

при секретарі - Городнічевій Т.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бушуєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", який є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», з залученням третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал-Інвест», ОСОБА_5, про визнання договору поруки - недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 06.11.2008 року повністю задоволено позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Інвест», ОСОБА_5, та ОСОБА_1, у солідарному порядку на користь Банку заборгованість за Кредитним договором, у розмірі 51 200,43 грн. та судові витрати.

Підставою для задоволення позову Банку явилося те, що Позивач нібито укладав Договір поруки №282-82/ПР-6 від 20.12.2006 року, згідно умов якого, він, як поручитель, зобов'язався відповідати за виконання Позичальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-Інвест» зобов'язань, які витікають з Кредитного договору №282-КЛ-06 від 20.12.2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Метал-Інвест», який за цим Договором отримав кредитні кошти, у національній валюті, у розмірі 60 000,00 грн.

Однак, про існування Договору поруки, підписаного нібито, ним, Позивач дізнався лише після отримання копії заочного рішення. Він ніколи не був у Банку, не підписував ніяких договорів, тому на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, просив суд визнати спірний договір - недійсними.

Під час розгляду справи Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» Бушуєва Ю.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки Позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували укладання спірного договору.

Треті особи, будучі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, своїм правом на участь у судовому засіданні, не скористувалися.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, у їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог, - відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, 20.12.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №282-ПР/2-06 (а.с.13), відповідно до умов якого, останній, як поручитель, зобов'язався відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-Інвест» договірних зобов'язань, які виникають з Кредитного договору №282-КЛ-06, укладеного 20.12. 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Метал-Інвест».

Згідно до вимог ст.57 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних, як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, Позивач не довів, своїх вимог.

Як убачається із висновку почеркознавчої експертизи СТКОР КМУ НДЕКЦ УМВС України у Дніпропетровській області від 06.08.2010 року, вирішити питання, ким, ОСОБА_1, або іншою особою, виконані підписи від імені ОСОБА_1, які містяться у Договорі поруки №282-ПР/2-06 від 20.12.2006 року, не виявляється можливим, оскільки досліджені підписи виконані шляхом наслідування «за пам'яттю» або «на око» (а.с.80-82).

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, на виконання ухвали суду від 27.12.2011 року про призначення повторної почеркознавчої експертизи, 08.05.2012 року повернув суду матеріал, без виконання, оскільки Позивач відмовився від оплати експертизи (а.с.202), а відтак, згідно ч.1 ст.146 ЦПК України, суд визнає зазначений факт, - недоведеним.

Інших доказів, які б спростовували висновок експертизи та підтвердили факт не укладання спірного договору, суду не надано, тому виходячи з загальної презумпцію правомірності правочинів, підстав вважати Договір поруки, - недійсним, - немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15-16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 146, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя: О. І. Бондарєва