Справа №1-44 /07

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

            12 березня 2007 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В., при секретарі Федченко Л., з участю прокурора Нагребецького С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розівка Шахтарського району Донецької області,   жителя АДРЕСА_1, громадянина України,  українця, освіта вища, одруженого,  на утриманні має одну малолітню дитину,  військовозобов'язаного,  працюючого директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Надія”  с. В.Медведівка Красилівського району Хмельницької області , не судимого, в скоєні злочинів, передбачених  ст.ст. 382 ч.1,  175 ч.1, 172 ч.1  КК України,

в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1., працюючи на посаді директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” с. В.Медведівка Красилівського району Хмельницької області, достовірно  знаючи про необхідність виконання рішень судів , що  набрали законної сили  і перебували на виконанні в Красилівському відділі ДВС,  умисно не виконував їх та перешкоджав їх виконанню за наступних обставин.

10.08.2006 року в ВАТ „Антонінське ХПП” с. Кременчуки Красилівського району державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Красилівського районного управління юстиції Максимчуком В.Ю. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 15В2 по Наказам господарського суду №8/1680 від 22.06.2006 року, № 16/4425 від17.12.2004 року та № 15/3038 від 26.07.2002 року, а також виконавчому листі №6/1576 від 15.05.2006 року про стягнення з СТОВ „Надія” с. В.Медведівка Красилівського району заборгованості на користь ВАТ „Красилівський машзавод”, управління пенсійного Фонду України в Красилівському районі, Красилівського РЕМ та держави в загальній сумі 18877,43 грн., було згідно акту опису та арешту описано та арештовано зерно пшениці 4-го класу врожаю 2006 року по ціні 680 грн. за 1 тонну в кількості 20 тонн на загальну суму 13600 грн. та зерно пшениці 6-го класу врожаю 2006 року по ціні 568 грн. за 1 тонну в кількості 13 тонн на загальну суму 7348 грн., всього на загальну суму 20984 грн.

Директор СТОВ „Надія” с. В. Медведівка Красилівського району ОСОБА_1., будучи під розписку ознайомленим з вказаним актом опису та арешту зерна СТОВ „Надія” від 10.08.2006 року,  умисно 12.09.2006 року надіслав голові правління ВАТ „Антонінське ХПП” листа , в якому зобов'язав переоформити вказане зерно пшениці на нового власника- ВАТ „Антонінське ХПП”, а отримані кошти в сумі 77 666,45 грн. перерахував на розрахунковий рахунок СТОВ „Надія”, який не був арештований. З метою умисного невиконання судових рішень  він жодної гривні не спрямував на виконання рішень суду.

Крім того, ОСОБА_1., як директор СТОВ „Надія с. В.Медведівка Красилівського району ,  з метою перешкоджання виконанню рішень суду 13.12.2006 року відкрив 3 нові розрахункові рахунки, через які пройшло 64650,78 грн.. З них він також жодної гривні не спрямував на виконання рішень суду.

Таким чином, директор СТОВ „Надія” с. Велика Медведівка ОСОБА_1., діючи умисно, шляхом незаконного розпорядження описаним та арештованим  майном, умисно не спрямовуючи кошти, в тому числі від реалізації описаного майна на сплату заборгованості за рішеннями суду, перешкодив виконанню рішень господарських судів.

Крім того, директор СТОВ „Надія” с. Велика Медведівка ОСОБА_1., при надходженні на рахунки та в касу підприємства грошових коштів тільки в період з 01.01.2006 року до 01.01.2007 року в сумі 1051100 грн.., маючи можливість виплати заробітної плати, всупереч ч.7 ст.43 Конституції України, яка гарантує своєчасне одержання винагороди за працю та ч.3 ст.15 Закону України „Про оплату праці”, де вказано, що оплата праці працівників і підприємства здійснюється в першочерговому порядку, більше одного місяця безпідставно не виплачував в повному обсязі заробітну плату 115 працівникам господарства, чим збільшив заборгованість з виплати заробітної плати на 62200 грн. в період з 26.01.2006 року по 26.01.2007 року, а нараховані кошти використав на потреби підприємства.

Умисна, безпідставна невиплата директором СТОВ „Надія” с. В. Медведівка ОСОБА_1 заробітної плати більш ніж за 4 місяці та заборгованості по ній  за попередні роки станом на  26.01.2007 року призвела до заборгованості по заробітній платі в сумі 102200 грн.

Крім того, директор СТОВ „Надія” с. Велика Медведівка ОСОБА_1., при звільненні працівників з роботи не проводив з ними розрахунок  відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, збільшив заборгованість з виплати заробітної плати перед 31 звільненим працівником до 43900 грн..

Директор СТОВ „Надія” ОСОБА_1., грубо порушуючи вимоги ст. 32 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” з 26.01.2006 року виплачував заробітну плату нижче гарантованого державою мінімального розміру заробітної плати в сумі 350 грн. Доплату працівникам, що відпрацювали місячну норму праці  і розмір якої був нижче законодавчо встановленого розміру, протягом 2006 року не проводив,  чим грубо порушив вимоги ст.95 КЗпП України  та ст.3 Закону України „Про оплату праці”.

Також при виплаті заробітної плати він не провів нарахування компенсації працівникам втрати частини заробітної плати зв'язку з порушенням строків її виплати, а також не провів індексації заробітної плати працівникам у зв'язку з перевищенням індексу споживчих цін, порогу проведення індексації, чим грубо порушив вимоги ст.33 та ст.34 Закону України „Про оплату праці”, Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” та Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходу через порушення строків виплати заробітної плати”.

Крім того, ОСОБА_1., виплативши протягом 2006 року заробітну плату на загальну суму 163600  грн., грубо порушуючи вимоги ст. 23 Закону України „Про оплату праці”, відповідно до якої виплата заробітної плати натурою здійснюється у розмірі, що не перевищує 30% нарахованої заробітної плати, натурою виплатив заробітну плату у розмірі 108600 грн., що становить 50,6 % від нарахованої.

Підсудний ОСОБА_1. свою вину в скоєні інкримінованих злочинів, передбачених ст.ст. 382 ч.1,  175 ч.1,172 ч.1 КК України при вказаних обставинах визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному,  дав покази, що відповідають вищенаведеному та заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи, з чим погодився і прокурор.

Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1. і кваліфікує  його дії за ст. 382 ч. 1 КК України , як  умисне невиконання службовою особою рішень і постанов суду, що набрали законної сили, та перешкоджання їх виконанню, за  ст.175 ч.1 КК України , як безпідставна невиплата заробітної плати більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності,  ст. 172 ч.1 КК України, як  грубе порушення законодавства про працю.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують  його покарання.

Підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочинів, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину, частково здійснив виплату заробітної плати,  що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.

Обставин, що  обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, призначає йому покарання  у вигляді штрафу  та позбавлення права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 за ст.382 ч.1 КК України до штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  за ст. 175 ч.1 КК України на 2 (два) роки  позбавлення права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, ст.172 ч.1  КК України до штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за сукупністю цих злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим  покаранням у вигляді штрафу -  до штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавлення права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній-підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  Головуючий