Судове рішення #2392791
Справа № 1-63/07

 

                               Справа № 1-63/07

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

            28 квітня  2007 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В., при секретарі Федченко Л., з участю прокурора Куниша В., захисника ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, навчається Красилівський професійно-технічний ліцей,  військовозобов'язаного,  не судимого, не одруженого, і ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Великі Юначки Красилівського району, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця,  освіта  неповна середня, не одруженого, не працюючого,  військовозобов'язаного, не судимого , - обох в  скоєні злочину, передбаченого  ст. 186 ч.2 КК України ,

 

в с т а н о в и в  :

 

            16 березня 2007 року близько 16 години в м. Красилові по вул. Булаєнко в приміщенні кафе на автовокзалі разом з іншими особами ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. за кошти останнього розпивали спиртні напої.  Після цього ОСОБА_4. залишив їх і пішов до своїх родичів. ОСОБА_2. і ОСОБА_3., обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, попередньо змовившись між собою, з метою заволодіння мобільним телефоном  ОСОБА_4., догнали останнього і відвели в менш людне місце до приміщення гаражів, що розташовані неподалік магазину „Діброва”. Там ОСОБА_2. запропонував ОСОБА_4. дати їм в тимчасове користування мобільний телефон  „Нокіа 6610І”, вартістю 500 гривень, на рахунку якого було 10 гривень із стартовим пакетом карткою „Київстар”, вартістю 15 гривень. Коли ОСОБА_4. їм в цьому відмовив, ОСОБА_2. і ОСОБА_3. почали погрожувати йому побоями. Після цього ОСОБА_3. наніс ОСОБА_4.  удар головою в обличчя.  Останній став на коліна та почав просити, щоб його не били і  не відбирали у нього мобільний телефон. ОСОБА_2.  наказав  ОСОБА_4.  стати з колін, після чого, тримаючи його рукою за шию, наніс тому удар рукою в плече,  чим спричинив йому фізичного болю.  Далі, з  застосуванням фізичної сили ОСОБА_2. дістав  з кишені куртки руку ОСОБА_4., в якій той тримав мобільний телефон, і відібрав його.   Потім ОСОБА_2. разом із ОСОБА_3. пішли на ринок м. Красилова, де продали викрадений у ОСОБА_4. мобільний телефон „Нокіа 6610І” для ОСОБА_5. за 100 гривень.  Отримані гроші ОСОБА_2. і ОСОБА_3. витратили на придбання  продуктів харчування та спиртних напоїв для себе і свої знайомих.

            Підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. свою вину в скоєні інкримінованого їм злочину при вказаних обставинах на слідстві і в судовому засіданні визнали повністю, щиросердечно розкаялися в своїх діях, показали, що вчинили їх під впливом вжитих спиртних напоїв.

Висновок про доведеність вини підсудних в скоєному, крім  повного визнання ними своєї вини,  ґрунтується на зібраних по справі і перевірених в судовому засіданні доказах.

Потерпілий ОСОБА_4. підтвердив в судовому засіданні, що він разом з підсудними та іншими особами 16.03.2007 року розпивав спиртні напої  в приміщенні кафе автовокзалу за рахунок ОСОБА_3.. Після цього він пішов у напрямку кафе „Бедрик”. Його наздогнали ОСОБА_3. і ОСОБА_2., сказали дати їм на 12 годин мобільний телефон. Він відмовився. Вони погрожували йому фізичною розправою. ОСОБА_3. вдарив його головою в область обличчя, а ОСОБА_2. рукою в плече.  Примінивши силу, ОСОБА_2. витягнув із кишені  куртки його руку з телефоном і забрав його. На даний час підсудні повністю відшкодували йому заподіяну шкоду, претензій до них він не має, просить суворо їх не карати.

Свідки  ОСОБА_6. і ОСОБА_7. показали, що вони близько 16 години 16.03.2007 року за рахунок ОСОБА_3. розпивали разом з ОСОБА_2., ОСОБА_4. та іншими особами спиртні напої в кафе в приміщені автостанції. Після  цього всі вийшли на перон. ОСОБА_4. сказав, що йому треба додому і пішов в сторону кафе „Бедрик”.  За ним пішли ОСОБА_2.  і  ОСОБА_3..  Повернувшись приблизно через  півгодини, ОСОБА_2. і ОСОБА_3. знову вгощали їх спиртними напоями та закускою.

Із показів свідка ОСОБА_5., даних ним на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні, слідує, що 16.03.2007 року до нього на ринку м. Красилова підійшов його знайомий ОСОБА_2. разом з незнайомим для нього хлопцем. Вони обоє були в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2. продав йому мобільний телефон „Нокіа 6610І” за 100 гривень.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх  сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудних доведеною повністю і їх дії необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  вчинене за попередньою змовою групою осіб.

            При призначенні підсудним міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують  їх покарання.

            Вчинення злочину  в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає як обставини, що обтяжують покарання підсудних  ОСОБА_3.  і ОСОБА_2.

            Підсудні є особами молодого віку, позитивно характеризуються за місцем проживання, в скоєному щиро розкаялися, добровільно повністю  відшкодували завдану злочином шкоду,  ОСОБА_3. має поганий стан здоров'я, що визнається судом як обставини, які  пом'якшують їх  покарання.

            Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних можливо без ізоляції їх від суспільства, призначає їм покарання  у вигляді позбавлення волі і  визнає необхідним ухвалити про звільнення їх від відбуття призначеного покарання, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку не вчинять нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудних обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

            Речовий доказ: мобільний телефон, переданий на зберігання ОСОБА_4., підлягають  поверненню останньому.

            Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

 

засудив :

ОСОБА_2  і ОСОБА_3  за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі кожного.

             Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від відбування призначеного  покарання, якщо вони протягом  2 (двох) років і 6 (шести) місяців  не вчинять нового злочину.

             Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи .

            До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим залишити попередній-підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

            Речовий доказ: мобільний телефон „Нокіа 6610І”, переданий на зберігання  його власнику ОСОБА_4, повернути останньому.

            На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

           

Головуючий

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація