Справа № 22ц-1621/ 2006                               Головуючий у першій інстанції

Карапута Л.В.

Категорія - цивільна Доповідач   Бойко О.В.

УХВАЛА Іменем України

13 жовтня 2006 року            Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді:        Бойко О.В.

суддів:                           Горобець Т .В., Школьного В В.

при секретарі                 Івановій Н.Б.

за участі: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, представника ОСОБА_4- ОСОБА_2 представників відповідача „Чернігівбудінвест" : Дзядзька A.M., Миронюка A.M., представника третьої особи Чернігівської міської ради Вовка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2006 року про задоволення заяви про скасування забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства „Чернігівбудінвест" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ: В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.08.2006 року, якою скасовано заборону комунальному підприємству „Чернігівбудінвест" проводити будівельні роботи на земельній ділянці АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, скасувати, а ухвалу цього ж суду від 08.08.2006 року, якою забезпечено позов: зобов „язано комунальне підприємство „Чернігівбудінвест" не проводити будівельні роботи на земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, залишити без змін.

Посилається на те, що суд 1 інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, не взяв до уваги те, що йому на праві власності, а іншим позивачам на праві користування належить земельна ділянка до будинковолодіння АДРЕСА_2, що відповідач самовільно зайняв її і почав проводити підготовчі дії по проведенню будівельних робіт, а питання відселення з будинку не вирішено; що стріла крану, який працює на будівельному майданчику, при роботі проходить над земельною ділянкою та над будинком, що є небезпечно; що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, оскільки на момент вирішення спору відповідач завершить будівельні роботи на спірній земельній ділянці.

У судовому засіданні позивачі апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити.

Судом 1 інстанції встановлено, що позивачі проживають АДРЕСА_2, де будівельні роботи не проводяться, відповідач на проведення будівельних робіт АДРЕСА_1 має дозвіл, який ніким не скасований, мешканці цього будинку відселені, а тому скасування забезпечення позову ніяким чином не зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду по даній справі, в зв"язку з чим судом було скасовано забезпечення позову, якою було заборонено відповідачу проводити будівельні роботи за спірними адресами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги і залишенню ухвали суду 1 інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.З цієї ж статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.З ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Як вбачається з позовної заяви позивачі просять: визнати дії відповідача стосовно самовільного зайняття земельних ділянок мешканців та власників будинковолодіння АДРЕСА_2 протиправними; визнати проведення відповідачем будівельних робіт на цій земельній ділянці такими, що порушує діюче законодавство; зобов"язати відповідача зупинити будівельні роботи та відновити межі земельної ділянки, привести землю до стану, що відповідає її цільовому призначенню; зобов"язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні земельними ділянками

У даному випадку, виходячи із суті позовних вимог, суд 1 інстанції прийшов до правильного висновку про скасування забезпечення позову, оскільки ухвалою про забезпечення позову від 08.08.2006 року суд фактично допустив вирішення позовних вимог, не розглядаючи справу по суті.

Крім того, забезпечити позов шляхом заборони проводити будівельні роботи на земельних ділянках АДРЕСА_1 було безпідставним, оскільки позивачі до будинку АДРЕСА_1 не мають жодного відношення.

Забезпечуючи позов, суд повинен був керуватись доказами, наданими стороною для підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що позовна заява не є надуманою і дійсно свідчить про наявність спору, існує дійсна і реальна загроза невиконання чи ускладенння виконнню можливого рішення суду.

За таких обставин суд 1 інстанції постановив ухвалу від 28.08.2006 року з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.1 ст. 312, 315, 317, 319, ч.1 п.2 ст. 324 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2006 року про скасування забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.