Справа № 22ц-1391\2006 p.

Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А. Доповідач: Редька А.Г.

УХВАЛА ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

9 жовтня 2006 року                               місто Чернігів

Апеляційний     суд     Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва О.К., суддів - Шевченка В.І., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та його

представника ОСОБА_2, представника

відповідача адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" та ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

встановив:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ТОВ „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" заробітну плату за період його роботи в інституті за сумісництвом: 666 грн. за липень-вересень 1998 року, 675 грн. за жовтень-грудень 1999 року, 1798 грн. за січень-серпень 2000 року, 899 грн. за вересень-грудень 2001 року, 899 грн. за вересень-грудень 2002 року, всього 4937,00 грн. не виплаченої заробітної плати, а також 3263,88 грн. компенсації за затримку виплати зазначеної суми заробітної плати, а також 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудового законодавства.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2006 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з ТОВ „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" стягнуто на користь ОСОБА_1 1792,20 грн. не виплаченої заробітної плати та 710,18 коп. компенсації у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати, а також 100 грн. у відшкодування моральної шкоди. З відповідача також стягнуто судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповноту судового розгляду справи та на неправильне застосування судом норм матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі відповідач, „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору, т.щ. позивачу за період його роботи заробітна плата нараховувалася та виплачувалася у повному розмірі і заборгованості по оплаті праці немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не можуть бути задоволені.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і рішення суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

За матеріалами справи встановлено, що за 2001-02 p.p. ОСОБА_1 була нарахована та видана заробітна плата за період з січня до серпня 2001 року, що підтверджується наданими суду особовому рахунками ОСОБА_1 та відомостями про видачу заробітної плати, за період з вересня 2001 року до грудня 2001 року ОСОБА_1 було нараховано 893,20 грн, але не видана заробітна плата, з вересня 2002 року до груддя 2002 року було нараховано 899 грн, а відповідно до наказу НОМЕР_1 та рішення Президії Української академії наук національного прогресу від 23 грудня 2002 року взагалі було припинено виплату заробітної плати.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для припинення виплати ОСОБА_1 вже нарахованої заробітної плати і обґрунтовано стягнув з відповідача 1792,20 грн заборгованості по заробітній платі.

Суд першої інстанції також обґрунтовано, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам частини втрати грошових доходів у зв'язку з затримкою їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159, дійшов висновку про необхідність стягнення 710,18 грн компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Судом правильно встановлено порушення трудового законодавства з боку адміністрації відповідача і суд обґрунтовано, з врахуванням обставин справи стягнув на користь позивача компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального закону і доводи апеляційних скарг як позивача, так і відповідача не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ТОВ „Чернігівський інститут регіональної економіки та управління" залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.