Справа  № 2-22/08р.

РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 24 червня  2008  року                    Лебединський районний суд Сумської області

в складі :  судді                          Подопригора Л.І.

               при секретарі              Єрмаковій Н.І.

з участю  адвоката                   ОСОБА_5

представника позивача             ОСОБА_6,

відповідачів                              ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про захист  честі, гідності та відшкодування  моральної  шкоди ,-

в с т а н о в и в :

         Позивачка   звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів,  мотивуючи свої вимоги тим, що 14.10.2007 року  о 9 годині  по місцю  її мешкання  АДРЕСА_1в той час , коли  найняті працівники  здійснювали будівництво каналізаційної  ями,  відповідачі  , з метою протидії  цього стали її  безпідставно ображати. При цьому  виказували різні образливі вирази,  нецензурні слова та брутальну лайку,  принижуючи  тим самим  її честь і гідність, оскільки ці образи   виказувались в присутності сторонніх людей,  а також її чоловіка. Через не правомірні дії  відповідачів  вона пережила  великі  душевні  та моральні страждання  і переживання. У зв'язку  із  неправомірними  діями відповідачів  їй була  завдана  моральна  шкода, яка виразилася у тому, що  було  принижено  її честь і гідність. Вона  втратила  спокій, так , як  змушена  була   весь час  згадувати  протиправну  поведінку  відповідачів, що  привело до різкого погіршення її стану здоров'я, необхідністю проведення лікування в зв'язку з чим порушився укладений ритм її життя, збільшились страждання і переживання, погіршились стосунки в сім'ї, оскільки вона перебувала на межі нервового зриву. Така неправомірна поведінка  відповідачів  змусила   звернутися  її до суду за захистом своїх прав. Тому вона прохає  суд, прийняти рішення, яким  зобов'язати відповідачів  вибачитись перед нею в судовому засіданні за  безпідставно  нанесені образи,  та стягнути з них  солідарно на її користь   моральну шкоду в сумі 3000 грн..      

         В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4   позовні вимоги не визнала та пояснила, що   14 жовтня 2007 року  у дворі АДРЕСА_1 , ½ частина  якого належить   ОСОБА_1, а   інша  частина  її  чоловікові ОСОБА_7, позивачка  в порушення  принципів добросусідства, передбачених ст.. 13 ЦК України,   без відповідного  дозволу  міської ради ,  та погодження  з    членами  її сім'ї, оскільки вони є  співвласниками ,  самовільно  почала будівництво   каналізаційної, цегляної  ями  на земельній  ділянці  двору, де  вона  за час свого проживання в будинку,   близько  10 років  займалася вирощуванням квітів ,  клубники та  яблуні.  При проведенні будівництва   всі  насадження були  знищені .  Побачивши це  вона  була шокована і звернулася  з проханням до ОСОБА_1  пояснити   навіщо пошкодили  насадження  на  земельній ділянці, припинити роботи , та  надати  їй документи про дозвіл будівництва  вигрібної ями, саме на тій ділянці, де та  розпочала будівництво,  а також звернулась до  міліції і запросила свою матір   ОСОБА_2 та сестру  ОСОБА_3 , щоб вони  побачили, що  ОСОБА_1 зробила  у дворі  на   земельній ділянці , де вона займалася садівництвом. Працівники міліції  при перевірці  сказали , що між  ними   цивільно- правові відносини, які потрібно вирішувати  в суді. 15 жовтня 2007 року  її чоловік  ОСОБА_7  з  приводу  самовільного  будівництва  вигрібної  ями   звернувся до  міської ради . 16 жовтня 2007 року  на місце  виходив  інспектор  держархбудконтролю ОСОБА_13, який  виніс припис  про припинення  будівництва  вигрібної  ями до отримання  відповідного дозволу. Але робота  по будівництву продовжувалась.  Ніяких принижень  з її боку  на адресу  позивачки та членів її сім'ї  вона  не вчиняла, позивачка   та її чоловік  на  її дії  зі скаргами  до працівників міліції, коли ті  відвідували їх господарство,  за  викликом ОСОБА_7 не зверталися.  Будівництво   вигрібної ями проводила самочинно , при цьому пошкодивши   рослини  та дерево на земельній ділянці , якою, вона  користувалася тривалий час.  Вважає, що з її боку  відносно позивачки  ніяких неправомірних дій , якими б  було принижено її  честь і гідність, а також  спричинена моральна шкода,  не було. Тому прохає в позові  відмовити.

         Відповідачка ОСОБА_2  позов  не визнала та пояснила, що 14.10.2007 року  її та її дочку  ОСОБА_3  покликала  дочка ОСОБА_4 , яка мешкає в будинку  по  АДРЕСА_1. В  квартирі № 1 проживає позивачка зі своєю сім'єю.  Прийшовши по місцю проживання дочки вони побачили , що позивачка  за допомогою сторонніх людей проводить  будівництво  вигрібної  ями  на земельній  ділянці, якою весь час  користувалася дочка, на якій були  насадження клубники,  квітів  та яблуні. Все  це було перерито та знівечено. ОСОБА_4  просила ОСОБА_1 припинити роботи, або показати дозвіл на проведення такого  будівництва  саме в місці проведення будівництва. Вона особисто  ніяких  образливих слів  чи нецензурної лайки  на  адресу позивачки не виказувала , лише говорила , що хіба можна так робити, а саме не поважати  працю   інших  людей.   Ніяких противоправних дій відносно позивачки не вчиняла,  вважає   вимоги її безпідставними і прохає суд  в них  відмовити.

         Відповідачка  ОСОБА_3 позов не визнала  і пояснила, що  14.10.2007 року  її  запросила сестра  ОСОБА_4  в своє господарство , де вона побачила, що  позивачка  за допомогою сторонніх людей проводить  будівництво  вигрібної  ями  на земельній  ділянці, якою весь час  користувалася сестра, на якій були  насадження клубники,  квітів  та яблуні. Все  це було перерито та знівечено. Сестра просила ОСОБА_1 припинити роботи, або показати дозвіл на проведення такого  будівництва  саме в місці проведення будівництва. Вона особисто  ніяких  образливих слів  чи нецензурної лайки  на  адресу позивачки не виказувала , лише говорила , що хіба можна так робити, а саме не поважати  працю   інших  людей.   Ніяких противоправних дій відносно позивачки не вчиняла,  вважає   вимоги її безпідставними і прохає суд  в них  відмовити.        

         Вислухавши  сторони, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає,  що  даний спір витікає з цивільних правовідносин, що склались між сторонами та регулюються статтями   297,  1167  ЦК України.

         В судовому засіданні було встановлено, що 14 жовтня 2007 року  в дворі АДРЕСА_1співвласниками  якого  є  позивачка та ОСОБА_7 , позивачка почала будівництво   вигрібної  ями  на земельній ділянці, якою   тривалий час  користувалась  сім'я    ОСОБА_7 і де дружина  ОСОБА_7 ОСОБА_4  займалася  садівництвом. При цьому ОСОБА_4  побачивши , що її насадження всі знищені  звернулась до позивачки  з проханням  припинити роботи ,  або  надати для ознайомлення дозвіл на проведення будівництва  саме  в тому місці. Остання відмовилась виконати її вимоги  в зв'язку з чим за викликом   ОСОБА_7   прибули  працівники  міліції ,  які з'ясувавши  обставини ,   сказали що між ними мають місце  цивільні правовідносини  і ці питання міліція не вирішує.  Це  ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, вказавши також на те, що  під час перебування  в  даному господарстві  скарг  від позивачки чи членів її сім'ї  на неправомірність  дій  відповідачів не надходило. Не надходила  така заява і до райвідділу міліції.

         Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10  в судовому засіданні ствердили, що 14.10.2007 року  вони за проханням  ОСОБА_1  перебували в її  господарстві  по АДРЕСА_1, де на той час  наймані робітники  виконували  земляні  роботи  під  будівництво   вигрібної  ями . В їх присутності   між  ОСОБА_1 та відповідачами  відбувалася  сварка з приводу виконання цих робіт , при  цьому ОСОБА_4  говорила з ОСОБА_1 на підвищеному тоні, вимагала показати якісь  документи  і говорила, що  без  її дозволу  позивачка не має права проводити   побудову  цієї ями.  Позивачка  була знервована, говорила, що будівництво вони проводять  згідно  відповідного дозволу.  Вони бачили , як в господарство приходили працівники міліції, щось говорили з господарями, а потім пішли. Незважаючи на сварку   робітники продовжували  виконувати   свою роботу.

         Свідок  ОСОБА_11 суду пояснив, що  на підставі письмової  заяви  ОСОБА_7  Лебединською райСЕС   було  проведено  санітарно  - гігієнічне обстеження , розгляд  фактів  указаних  в заяві, а саме  використання сім'єю  ОСОБА_1  , що  мешкають в одному будинку з ОСОБА_7 необладнаної  вигрібної  ями.  Факти   вказані в заяві знайшли своє підтвердження .  На підставі вимог Закону України  « Про  забезпечення санітарного  та  епідемічного  благополуччя населення»   ОСОБА_1  було  запропоновано  обладнати  фільтраційний колодязь  з дотриманням  вимог будівельних норм та правил , попередньо  погодивши місце розміщення з відповідними службами.

         Свідок ОСОБА_12  суду пояснила, що вона, як  працівник  Лебединської райСЕС   разом  з  представником  відділу  архітектури  Лебединського міськвиконкому  в лютому  місяці 2007 року  виходили   в господарство   по АДРЕСА_1, де оглянувши земельну ділянку , вказали позивачці , де можна проводити   будівництво  фільтраційного колодязя . Пізніше  вона, як  спеціаліст райСЕС  проводила огляд  побудованого колодязя . Він  відповідав  нормам і правилам   передбачених  СЕС.

         Свідок  ОСОБА_13 суду пояснив, що  по заяві ОСОБА_7  16.10.2007 року  він, як інспектор держархбудконтролю  при відділі  містобудування та  архітектури  виконавчого комітету Лебединської міськради  виходив по місцю  спільного  користування  домоволодіння  заявника та ОСОБА_1  на АДРЕСА_1. Внаслідок перевірки було встановлено самочинне  будівництво  вигрібної  ями  ОСОБА_1 , оскільки  це будівництво проводилося  в порушення Закону України « Про  планування  і  забудову територій» ст.. 24 Дозвіл на будівництво  об'єктів містобудування і запропоновано  припинити всі види  будівельних робіт до отримання  дозволу на будівництво  вигрібної  ями, та попереджено  про відповідальність за  ухилення від виконання цього припису. Даний припис  був направлений  позивачці для виконання.

         Свідок ОСОБА_14  суду пояснив, що  відповідно до п.5 .21 ДБНВ. 2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення . При проектуванні  індивідуальних  житлових будинків у місцевості , де відсутня централізована  каналізація допускається влаштування  вигрібних  ям , ці  ями повинні бути  водонепроникненні,  а їх об'єм  повинен  бути розрахований в залежності від кількості осіб, що проживають в будинку. На їх  влаштування потрібний дозвіл   виконкому  міської ради  та в даному випадку  згода   іншого співвласника.

         Свідок ОСОБА_7  суду пояснив, що 14.10.2007 року , йому зателефонувала дружина  ОСОБА_4  і повідомила , що  співвласники будинку, де вони мешкають  проводять   самовільну  побудову  вигрібної  ями на тій земельній ділянці , яку вони використовували протягом багатьох років , пошкодивши при цьому  насадження  та яблуню. Прибувши на місце  він  побачив понівечену  земельну ділянку , яка знаходилась за стіною  належної їм частини будинку і  робітники  виконували земляні роботи  під  побудову  вигрібної  ями. Він зателефонував в чергову частину міліції , прийшов працівник міліції ОСОБА_8 , який поговоривши з ними  та сім'єю ОСОБА_1  сказав, що вирішення цього спору  не в  компетенції  міліції .  При цьому  ні ОСОБА_1  ні  члени її сім'ї не вказували   на неправомірність дій  його дружини, чи інших осіб.  З боку відповідачів він не чув образ  чи  інших нецензурних висловів  на адресу позивачки.

         Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16  пояснили суду, що на свято  покрови  в 2007 році , їх запросила  ОСОБА_4  до свого господарства, де вони побачили , перериту  земельну ділянку ,  пошкодженні насадження, які там  мались. Якісь чоловіки на цій  земельній ділянці  виконували  земляні роботи. ОСОБА_4  розмовляла  з ОСОБА_1  і просила припинити роботи  та говорила навіщо вона так зробила, пошкодивши насадження,   за якими вона доглядала. Брутальної лайки, чи  інших  якихось  образ  ні  з боку відповідачів, ні з боку позивачки вони не  чули.

         З рішення  колегії суддів  судової  палати з цивільних справ  апеляційного суду Сумської області від 27.11.2007 року  вбачається, що  правовий статус  земельної ділянки по АДРЕСА_1остаточно не  визначений -  є тільки попереднє рішення міської ради  про передачу сторонам  у приватну власність  земельної ділянки,  однак не  складено акт  про встановлення  і закріплення в натурі  меж  земельної ділянки ,  не  видано Державний  акт на право власності на земельну ділянку.    З наданої  відповідачкою  ОСОБА_4 копії  апеляційної скарги  від 30.10.2007 року  не вбачається , що позивачка ОСОБА_1  вказувала  на  те, що між ними  та сім'єю ОСОБА_7  виникають спори  з приводу користування  спільною земельною ділянкою.

         Таким чином проаналізувавши зібрані по справі докази, суд  дійшов до висновку, що позивачкою  не доведені   факти  порушення  відповідачами   права  на повагу   до її  гідності  та  честі, тому,  керуючись  Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року з подальшими змінами « Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності та ділової репутації громадян  та організації»  суд вважає, що в задоволенні позовних вимог  в частині зобов'язання відповідачів  вибачитись перед позивачкою в судовому засіданні  за  безпідставно нанесені образи . Також  суд враховує  вимоги  ч. 2 ст.13 ЦК України, а саме те, що  при  здійсненні своїх прав , особа зобов'язана  утримуватись від дій , які могли б порушити права  інших осіб, а також  вимоги ст.. 15 ЦК України  , а саме  те, що кожна особа  має право на захист своїх  цивільних прав та  інтересів.

         Суд також не знайшов підстав  для задоволення   в частині стягнення з відповідачів   на користь позивачки  моральної  шкоди в сумі 3000 грн., так  як  в судовому засіданні не було надано  доказів спричинення позивачці моральної  шкоди  через приниження честі гідності  діями відповідачів.

         На підставі  викладеного, керуючись ст. ст.  10, 15, 60, 88, 209,213-215, ЦПК України, ст..ст.13,  15,  23 п.4,  297, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 28.09.1990 року  з подальшими змінами « Про застосування  судами законодавства, що регулює захист  честі, гідності  та ділової репутації громадян та організації»

В  и р і ш и в : 

         Позовні вимоги  ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3  , ОСОБА_4про захист честі  ,  гідності  та відшкодування  моральної шкоди  залишити  без  задоволення .

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський райсуд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку  ч. 4 ст. 295  ЦПК України.       

       Суддя