Справа № 1-154 / 2008 р.

                                                        В И Р О К

                                   І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

 27 червня 2008 року.

            Шосткинський міськрайсуд Сумської області в складі головуючого судді Шпака Г.Ф., при секретарі Леоненко Г.А., з участю прокурора Нужної О.А., представника потерпілої ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шостка справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, росіянки, громадянки України, уродженки м.Владивосток, РФ, освіта повна загальна середня, розлученої, не працюючої,  мешканки АДРЕСА_1, зареєстрованої АДРЕСА_2, раніше не судимої,

            за ст.166 КК України,

                                                           в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1. являючись матір»ю неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, злісно не виконувала встановлених законом обов»язків по догляду за своєю неповнолітньою дочкою, що потягло тяжкі наслідки.

            Так з 13.01.1998 року ОСОБА_1. будучі власником АДРЕСА_2, у якому також була зареєстрована неповнолітня ОСОБА_2, достовірно знаючи про спеціальний порядок відчуження будинку при наявності неповнолітньої дитини, в період 2002-2003 року, умисно, порушуючи права своєї неповнолітньої дочки на проживання, без дозволу органу опіки і піклування, у порушення передбаченого законом порядку продажу житлових будинків, в усній формі, без нотаріально посвідченного договору, продала цегляний  будинок загальною площею 80,4 кв.м. невідомій особі за 800 грн. Після продажу зазначеного будинку ОСОБА_1. не здійснила заходів щодо поновлення порушених прав своєї дитини, і таким чином позбавила житла неповнолітню ОСОБА_2, в наслідок чого неповнолітня ОСОБА_2 перебувала в школі-інтернаті і була позбавлена можливості повертатися у будинок по місцю своєї реєстрації.

            У подальшому ОСОБА_1. продовжуючи свою діяльність, направлену на злісне невиконання своїх обов»язків по догляду за дочкою, не звертаючи уваги на неодноразові попередження та звернення представників учбового закладу, де навчалась дитина, органу опіки та піклування, виконкому Каліївської сільради, Шосткинського району, Сумської області, щодо її ставлення до виховання дитини, діючи умисно, в період часу з 2003 по 2008 рік не здійснювала заходів направлених на виховання дитини, не піклувалась про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створювала для дитини належні умови для розвитку її природних здібностей, не готувала дочку до самостійного життя та праці, протягом тривалого часу залишала дочку без будь-якого нагляду.

            Злісне невиконання ОСОБА_1. своїх обов»язків по догляду за дитиною потягло тяжкі наслідки, які виявились у тому, що ОСОБА_2 стала вести бродячий спосіб життя, почала палити, вживати спиртні напої,  наркотичні та токсичні речовини, у зв»язку з чим стала перебувати на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «пагубне вживання токсичних речовин», вчинила у жовтні-листопаді 2006 року суспільно-небезпечні діяння передбачені ч.3 ст.185 КК України, за які постановою Шосткинського міськрайсуду від 15.03.2007 року до неї були застосовані примусові заходи виховного характеру, 18.06.2007 року та в період з 22 по 25 червня 2007 року вчинила злочини передбачені ч.3 ст.185 КК України.

Свою вину у вчиненні злочину ОСОБА_1. визнала у повному обсязі і суду щиро показала, що дійсно вона є матір»ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Оскільки вона протягом 2007 року перебувала 8-м місяців на заробітках у м.Москва, вона нічого не знала про те, що дочка вчинила суспільно-небезпечне діяння, злочини. За 8-м місяців відсутності, вона жодного разу не відвідала свою дочку, не спілкувалась з дочкою, не надавала дочці грошової допомоги. Про те, що дочка стала вживати наркотичні засоби, щось нюхати, вона дізналась коли приїхала з заробітків. Під час навчання дочки у 7-у класі, вона перестала з»являтися на виклики до школи, з приводу поведінки та навчання дочки. Її неодноразово попереджували працівники сільради, школи, щоб вона змінила своє ставлення до виховання дитини. Дійсно у 2002-2003 році вона без дозволу органу опіки та піклування за 800 грн. продала під знос будинок, у якому була зареєстрована дочка. Про фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання дочки вона не піклувалась.

Показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи, нею та представником потерпілої не оспорюються.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1. за ст.166 КК України, так як вона будучи матірю неповнолітньої ОСОБА_2,  злісно не виконувала встановлені законом обов»язки по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки: дитина була позбавлена житла, дитина захворіла на небезпечну хворобу, скоїла суспільно-небезпечне діяння та злочини.

При призначенні покарання суд враховує те, що ОСОБА_1. щиро визнала свою вину, розкоюється у скоєні злочину, вперше притягається до кримінальної відповідальності, негативно характеризується, не має постійного місця мешкання, раніше ні в чому ганебному помічена не була, вчинила злочин середньої тяжкості. 

            В зв”язку з вищенаведеним, враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_1. суд вважає, що її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити їй покарання із застосуванням ст.75 КК України і покласти на неї обов”язки передбачені ст.76 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 323-324 КПК України, суд

                                                           з а с у д и в:

            ОСОБА_1визнати винною у скоєнні злочину передбаченого  ст.166 КК України і призначити покарання 2 роки обмеження волі.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки.

            Відповідно до ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_1. обов”язки:

            не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

            повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

            періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду, через міськрайсуд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            Вирок виготовлено суддею власноручно, друкарським способом і в нарадчій кімнаті, він є оригіналом у справі.

                                               Суддя: