Справа  № 1 -58/08

В И Р О К

І М “ Я М  У К Р А Ї Н И

05 травня 2008 року                                                                    Чернігівський районний суд

                                                                                                       Запорізької області

в складі   :   головуючого судді       Глянь С.І.

                     при секретарі                Півовар Л.І.

                     з участю прокурора     Гірного    В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинуваченню :

            ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України , уродженця  с.Розівка Чернігівського району Запорізької області , освіта неповна середня , не одружений , не працюючого, проживаючого за адресою  : АДРЕСА_1 смт. Чернігівка  Запорізької області ,  не судимого в силу ст. 89 КК України,

 обвинуваченого за ч. 1 ст.162 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

            Статтею 30 Конституції України встановлено, що кожному гарантовано недоторканість житла . Не допускається проникнення до житла чи до іншого  володіння особи, проведення  в них огляду чи обшуку інакше  як по мотивованому рішенню суду .  В  невідкладних випадках , пов»язаних із спасінням життя людей  і майна або з  безпосереднім  переслідуванням осіб, які підозрюється в скоєнні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення в житло чи в інше володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку.

            В порушення вказаних положень Конституції України, 13.02.08 близько 10.00 годин  ОСОБА_1. не маючи законних підстав для проникнення до житла ОСОБА_2., розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 Запорізької області шляхом зриву навісного замка вхідних дверей будинку, діючи навмисно, з метою відпочинку, проник  до вказаного приміщення де  знаходився до виявлення власником будинку.

             В пред”явленному обвинувачені за ч.1 ст.162 КК України ОСОБА_1. свою вину визнав повністю, розкаявся у скоєному  і пояснив  , що 13.02.08 близько 09.00 год. з центру смт.Чернігівка направлявся  до себе додому . Проходивши по вулиці  Чапаєва смт.Чернігівка вирішив зайти до ОСОБА_2., так як  пригадав, що вона запрошувала його  попрацювати у неї.   З допомогою граблів зірвав замок на вхідних  дверях і зайшовши до будинку ліг на підлозі . В цей час до будинку  зайшла ОСОБА_2. і сказала щоб  він виходив бо вона викличе міліцію.    

            Беручи до уваги , що ОСОБА_1. свою вину визнав повністю , в судовому засіданні не оспарював  фактичних обставин справи , суд в силу ст. 299 КПК України вважає недоцільним подальше дослідження доказів відносно цих обставин.

            Суд вважає доказаною вину ОСОБА_1. за ч.1 ст. 162 КК України в незаконному проникненні до житла особи.

            Цивільний позов по справі не заявлено.

            Призначаючи покарання ОСОБА_1. , суд до пом”якшуючих вину обставин відносить : каяття , дачу правдивих показань в суді ,  позитивно характеризується за місцем проживання  і вважає за можливе призначити йому покарання , не повязане з позбавленням волі, застосувавши ст.ст. 75, 76 УК України .           

            Керуючись ст. 323, 324 КПК України суд, -

                                                                       Приговорив:

            Визнати винним и призначити  покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.162 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

Застосувавши ст.ст. 75, 76 УК України  ОСОБА_1.  від призначеного покарання звільнити, якщо він на протязі 1 року   не скоїть нового злочину, без відома  органа, виконуючого покарання  не буде міняти  місце проживання або роботи, а також  періодично з»являтися   в цей орган для реєстрації.

            Строк випробування ОСОБА_1. рахувати з моменту проголошення вироку, а  запобіжний захід - підписку про невиїзд - залишити до набрання  вироку  законної  сили.

            Речові докази : граблі,   які зберігаються в потерпілої ОСОБА_2. - залишити за нею.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд протягом 15 діб.

                        Суддя                                                                                  С.І.Глянь