У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф., |
|
суддів Дороніної В.П., Шевченко Т.В. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні 12 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 28 січня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області від 9 серпня 2005 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Свердловська Луганської області, раніше судимого:
- 08.06.2001р. за ч.2 ст.141 КК України (1960р.) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ¼ майна;
- 27.08.2002р. за ч.1 ст.186 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією ¼ майна, звільненого 23.07.2003р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 14 днів,
засуджено за ч.2 ст.190 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_1 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, касаційні скарги чи подання щодо яких не подано.
Прийнято рішення щодо заявлених потерпілими цивільних позовів, речових доказів та судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області від 9 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 3 січня 2004 року, перебуваючи в парку КІО біля двору № 33 по вул. Сакко та Ванцетті в м. Свердловську Луганської області, діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_9 та ОСОБА_7, шляхом обману заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_13 вартістю 759 грн.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, однобічно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, заперечує вчинення шахрайства повторно та групою осіб, зазначає, що йому було несвоєчасно вручено копію обвинувального висновку, при призначенні йому покарання судом не враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, і необгрунтовано не застосовано ст.69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Так, засуджений ОСОБА_1, визнаючи себе винним частково, показав, що він дійсно взяв телефон у незнайомого чоловіка
і втік, після чого разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вони запропонували придбати мобільний телефон за 200 грн. хлопцю на прізвисько “Сімсон”, який на це погодився, при цьому, він, ОСОБА_1 дав по 15 грн. ОСОБА_9 та ОСОБА_7
Засуджені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_1 запропонував забрати мобільний телефон у потерпілого, що він і зробив, а потім вини разом продали цей телефон і разом потратили отримані від продажу гроші.
З показань потерпілого ОСОБА_13 вбачається, що до нього підійшли троє хлопців і один з них попросив у нього мобільний телефон зателефонувати, з яким втік.
З показань свідка ОСОБА_14 видно, що за пропозицією ОСОБА_9 він придбав у останнього мобільний телефон за 170 грн.
Досудове та судове слідство у справі проведено з достатньою повнотою і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного у вироку злочину є обгрунтованим. Аналіз досліджених судом доказів та дій засуджених ОСОБА_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 свідчить про наявність між ними попередньої змови на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_13
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив даний злочин за попередньою змовою групою осіб і раніше судимий за ч. 2 ст. 141 КК України 1960р. та ч. 1 ст. 186 КК України 2001р.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, його особи та конкретних обставин справи і вважати його надмірно суворим підстав не вбачається.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що копію обвинувального висновку йому було вручено під час розгляду справи в суді безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він отримав копію обвинувального висновку своєчасно і був ознайомлений з ним.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Дороніна В.П. Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон