27.06.2012 1-161/12

ВИРОК

Іменем України

27 червня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Скарлат О.І.

при секретарі - Фацул М.В.

за участі прокурора - Міненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Вишгород Київської області, громадянки України, освіта середня, не працюючої, неодруженої, проживаючої в АДРЕСА_1,, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2011 року в м.Вишгороді Київської області між ФОП «ОСОБА_2»та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 була прийнята в якості продавця в магазин до ОСОБА_2, що розташований в АДРЕСА_2 та укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Окрім цього, на підставі усної домовленості з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 покладались обов'язки: прийом товару по накладним, реалізація товару, передача виручки від продажу товару ОСОБА_2

20 жовтня 2011 року приблизно 23-00 години ОСОБА_1, перебуваючи на посаді продавця і одночасно матеріально відповідальною особою, умисно, з корисливою метою привласнила з магазину приватного підприємця ОСОБА_2, що розташований в АДРЕСА_2 кошти від реалізації товару в сумі 1000 грн .

21 жовтня 2011 року приблизно 23-00 години ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, яка охоплювалась єдиним умислом, перебуваючи на посаді продавця і одночасно матеріально відповідальною особою, умисно, з корисливою метою привласнила з магазину приватного підприємця ОСОБА_2 кошти від реалізації товару в сумі 700 грн , 22 жовтня 2011 року близько 23-00 години привласнила кошти від реалізації товару в сумі 500 грн, 23 жовтня 2011 року - привласнила кошти від реалізації товару в сумі 800 грн., 24 жовтня 2011 року -привласнила кошти від реалізації товару в сумі 900 грн, 25 жовтня 2011 року - привласнила кошти від реалізації товару в сумі 600 грн, 26 жовтня 2011 року -привласнила кошти від реалізації товару в сумі 550 грн, 27 жовтня 2011 року - привласнила кошти від реалізації товару в сумі 350 грн, 28 жовтня 2011 року -привласнила кошти від реалізації товару в сумі 385 грн, 29 жовтня 2011 року -привласнила кошти від реалізації товару в сумі 550 грн. Всього діями ОСОБА_1 було завдано ОСОБА_2 матеріального збитку в сумі 6286, 97 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною в скоєнні інкримінованого злочину і пояснила, що 19.10.2011 року вона була прийнята продавцем до магазину ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_2 В період з 19 по 30 жовтня 2011 року приблизно о 23-00 годині знаходячись на робочому місці в кінці робочого дня, вона привласнювала виручку від реалізації товару, взявши кошти з каси. Всього привласнила коштів на суму 6 286,97 грн. Кошти витрачала на власні потреби. В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 щиро покаялася у скоєному та просила пробачення у потерпілої, зобов'язалася повернути потерпілій завдані матеріальні збитки.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 19 жовтня 2011 року між нею та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір на іспитовий строк два тижні, відповідно до якого ОСОБА_1 була прийнята продавцем , також був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Графік роботи ОСОБА_1 складав з 8-ої до 23-ої години без вихідних з 19 жовтня по 30 жовтня 2011 року. 30 жовтня 2011 року була проведена інвентаризація товаро-матеріальних цінностей за період роботи продавця ОСОБА_1, в результаті якої виявили недостачу в сумі 6335, 06 грн. Щодо міри покарання, то вважає, що вона повинна бути не пов»язана з позбавленням волі.

Актом позапланової ревізії окремих питань фінансової діяльності ФОП «ОСОБА_2»від 25.04.2012 року , відповідно до якого встановлено, що матеріально-відповідальною особою ОСОБА_1 допущено нестачу на суму 6286,97 грн. (а.с.39-77).

Трудовим договором укладеним між ФОП «ОСОБА_2»та ОСОБА_1 від 19 жовтня 2011 року (а.с. 16-17).

Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладеним між ФОП «ОСОБА_2»та ОСОБА_1 від 19 жовтня 2011 року (а.с. 18).

Актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 19.10.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_2 здала , а ОСОБА_1 прийняла матеріальних цінностей на суму 60 789,22 грн. (а.с.19-20).

Актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 30.10.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 здала, а ОСОБА_3 прийняла матеріальних цінностей на суму 61 640,27 грн. (а.с.21-34).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю.

Дії підсудної ОСОБА_1 , які виразилися у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, враховує дані про особу винної, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.109), у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.108), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.107).

Обставиною, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину та особу винної, яка скоїла злочин середньої тяжкості, передбачений ч.1 ст.191 КК України, з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудної, суд приходить до висновку про необхідність призначити їй покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю в межах санкції ч.1 ст.191 КК України.

Враховуючі вказані обставини, суспільну небезпеку скоєного, суд при призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1, враховуючи особу винної, її характеристику, з урахуванням думки потерпілої, наявність пом'якшуючих покарання обставин, має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, але в умовах нагляду за її поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої інспекції та вважає за доцільне звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України і за цим законом призначити їй покарання -1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного року) не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст.76 КК України, зокрема повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції за межі України та періодично з'являтися до зазначених органів для реєстрації.

До набрання вироком законної сили підсудній ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя О.І.Скарлат