Справа №2а-187 /2007року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2007 року Місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Терещенко О.І. при секретарі Чобітько И.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років з 06 лютого 2005 року та покладення зобов"язання в призначенні пенсії із зазначеної дати, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 просить прийняти постанову, якою визнати неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років з 06 лютого 2005 року та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років, , починаючи із 06 лютого 2005 року. Вимоги мотивує тим, що 06 лютого 2006 року він звернувся в
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області із заявою
про призначення йому пенсії за вислугу років. Листом від 14 лютого 2006 року за
№ 2/2-10-27 відповідач відмовив йому в призначенні пенсії. Постановою Зарічного
районного суду міста Суми від 23 червня 2006 року були задоволені позовні вимоги
позивача щодо визнання вказаних дій відповідача неправомірними , окрім того
вказаною постановою суду було зобов'язано відповідача призначити йому пенсію
за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ та деяких інших осіб". Вказана
постанова суду була залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 12 вересня 2006 року. На виконання вказаної постанови суду
відповідач призначив йому пенсію за вислугу років, починаючи з 23 червня 2006
року. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки пенсія за попередній
період повинна призначатись з дня виникнення права на неї, але не пізніше чим за
12 місяців перед зверненням. Право на пенсію у нього виникло з моменту
набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", тобто з липня 2002 року, за призначенням пенсії він звернувся 06 лютого 2006 року, а тому пенсія йому повинна бути призначена не з 23 червня 2005 року, а з 06 лютого 2005 року. Посилаючись на те, що добровільно зробити перерахунок пенсії відповідачі відмовляються, просить вирішити вказане в судовому порядку.
В судовому засіданні заявлені вимоги позивачем ОСОБА_1 підтримані.
В судовому засіданні представник відповідача - Управлівння Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, за довіреністю - Заєць P.M. проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ певний час та що відповідно до роз'яснення Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 19 серпня 2002 року № 16/9-779 норми cm. 12-6 в редакції 2002 року поширюються на осіб, які мають статус військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто на день призначення пенси він повинен бути особою рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ. Окрім того, у преамбулі ст. ст. 1, 2, 50 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" мова йде про пенсійне забезпечення військовослужбовців з дня їх звільнення з військової служби, умови та база обрахування розміру пенсії за вислугу років визначаються обставинами, які мали місце на день звільнення з військової служби військовослужбовця, а тому пенсія за вислугу років на умовах п. "б" cт. 12 Закону України від 09.04.1992 року зі змінами від 04.07.2002 року не може призначатися колишнім військовослужбовцям, які раніше звільнилися зі служби, а стосується осіб, які саме на день звільнення зі служби, тобто, на день припинення статусу військовослужбовця, набули умови, установлені зазначеною нормою Закону. ОСОБА_1 на момент звільнення з ОВС не мав загального трудового стажу 25 років та правових підстав для призначення пенсії за вислугу років з урахуванням загального трудового стажу від МВС згідно із вказаним Законом не було. Вважає, що право на призначення пенсії ОСОБА_1 виникло після винесення апеляційним судом Сумської області ухвали про залишення в силі постанови Зарічного районного суду міста Суми від 22.06.2006 року про призначення йому пенсії на підставі cт. 12 "б" ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".
В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - Пацала В.В. проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що в повноваження органів Пенсійного фонду, які визначені Законом України від 09.03.2003 року № 1058 " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 зі змінами, до повноважень головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, повноваження якого визначаються Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі від 27 червня 2002 року № 11-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 року за № 581/6869, функції призначення та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ не входили. , а лише з 01.01 2007 року, відповідно до cm. 99 Закону України, від 19.12 2006 року № 489 "Про державний бюджет України на 2007 рік", який набрав чинності з 01.01.2007 року, функції призначення та виплати пенсій зазначеної категорії пенсіонерів були віддані регіональним органам Пенсійного фонду України. , а тому головне управління не приймало і не мало право приймати будь-які рішення стосовно призначення пенсії позивачу, Окрім того, на момент звільнення позивач, відповідно до пункту "б" ч. 1 cт. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від» 09.04.1992 року № 2262-Х-ІІ
права на призначення пенсії не мав, оскільки на день звільнення не досягнув 45-річного віку, хоча і мав загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ та був звільнений у запас через службову невідповідність, пенсія йому була призначена на підставі рішення Зарічного районного суду міста Суми від 23.06.2006 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, яких достатньо, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючих підстав:
Згідно cm. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до змісту п. "б" cm. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв"язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни - незалежно від віку і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Із матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років. Листом від 14 лютого 2006 року за № 2/2-10-27 відповідач відмовив йому в призначенні пенсії. Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 23 червня 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання вказаних дій відповідача неправомірними , окрім того вказаною постановою суду було зобов"язано відповідача призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Вказана
постанова суду була залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 12 вересня 2006 року. Виконуючи вказану постанову суду відповідач призначив йому пенсію за вислугу років , починаючи з 23 червня 2006 року.
Відповідно до змісту положень Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", право на пенсію у позивача виникло з моменту набрання чинності вказаного Закону, тобто, з липня 2002 року.
В судовому засіданні встановленого за призначенням пенсії позивач звернувся 06 лютого 2006 року, а тому пенсія йому повинна бути призначена не з 23 червня 2006 року, а з 06 лютого 2005 року, включаючи попередній період, тобто, з дня виникнення права на неї, але не пізніше чим за 12 місяців перед зверненням.
Беручи до уваги, що в повноваження органів Пенсійного фонду, які визначені Законом України від 09.03.2003 року № 1058 " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 зі змінами, до повноважень головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, повноваження якого визначаються Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі від 27 червня 2002 року № 11-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 року за № 581/6869, функції призначення та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького /рядового складу та іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на час звернення позивача за перерахунком пенсії не входили та що функції призначення та виплати пенсій зазначеної категорії пенсіонерів були віддані регіональним органам Пенсійного фонду України з 01.01 2007 року відповідно до вимог cт. 99 Закону України, від 19.12 2006 року № 489 "Про державний бюджет України на 2007 рік", який набрав чинності з 01.01.2007 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії повинне зробити головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області.
Керуючись cт.55 Конституції України, ст. п."б" cт. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", cт. 99 Закону України. "Про державний бюджет України на 2007рік", ст. ст. 163, 167 КАС України, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 06 лютого 2005 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років , починаючи із 06 лютого 2005 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови ; апеляційна скарга на постанову суду - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала виготовлена на комп'ютері та має силу оригіналу.