Судове рішення #238942
А37/161


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


01.08.06р.


Справа № А37/161

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик", м.Кривий Ріг 

до  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі 

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 11.05.2006року № 0001141700/3-573/8283, №0000761700/3/1772/6-574/8284

          Суддя Кеся Н.Б.

                                                                                              Секретар Грузін І.М.

Представники:                           

Від позивача: Сидоров Ю.В. - дов.№19/05 від 19.05.06р.

Від відповідача: Зайдовий Б.П. –дов.№10954/3/10 від 21.06.06р.

                            Хотиненко В.С. - дов.№25650/х/10 від 12.12.05р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластик" (далі-позивач) звернулося з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі (далі-відповідач) і просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 11.05.2006року № 0001141700/3-573/8283, №0000761700/3/1772/6-574/8284 та зобов’язати відповідача зробити перерахунок донарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за ставкою, яка діяла до 31.03.2005року у розмірі 3,60 грн./см.куб. та штрафних (фінансових) санкцій, які з цього випливають. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправильне визначення відповідачем типу спірного автомобіля та ставки для нарахування податку.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що спірний автомобіль за обставинами справи зареєстрований з відміткою „Цистерна”, що за роз’ясненнями Держмитслужби означає його належність до вантажних автомобілів. Таким чином, ставка податку визначена відповідачем згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд -  

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту перевірки від 30.09.2005року №112/223-24228529 відповідачем видані податкові повідомлення-рішення від 11.05.2006року №0001141700/3-573/8283, яким донараховано суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 6129,75грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 727,25грн., та від 11.05.2006року №0000761700/3/1772/6-574/8284, яким донараховано штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2507,63грн.

Нарахування вказаних платежів пов’язується з наступними обставинами.

ТОВ "Пластик" у липні 2002року зареєстрував автомобіль КРАЗ-260 в органах Державтоінспекції МВС України, який знятий з обліку 19.02.2005року. За висновком відповідача автомобіль  КРАЗ-260, з об’ємом двигуна 14860,00 см.куб., згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, відноситься до товарної позиції 8704 (автомобілі вантажні). В порушення вимог ст.5, 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” підприємством розрахунки податку з власників транспортних засобів на 2002-2005 роки на вищезазначений транспортний засіб (КРАЗ-260) до ДПІ не подавалися, податок не нараховувався та до бюджету не перераховувався. У зв’язку з цим відповідачем за спірний період нарахований податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 6129,75 грн., в тому числі в ІІІ-ІV кварталах 2002року –1114,50 грн., в 2003році –2229,00 грн., в 2004році –2229,00 грн. та в І кварталі 2005року –557,25 грн. Крім того, на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем застосовані до позивача штрафні санкції на суму 3064,88грн., пов’язані з донарахуванням податку, та на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону застосована штрафна санкція на суму 170,0грн. за неподання податкової декларації (розрахунку). Вказані штрафні санкції на загальну суму 3234,88грн. були розподілені за спірними повідомленнями –рішеннями від 11.05.2006року №0001141700/3-573/8283 та від 11.05.2006року №0000761700/3/1772/6-574/8284 на суми 727,25грн. та 2507,63грн. відповідно.  

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України  „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та  інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону об'єктами оподаткування, зокрема,  є:     

автомобілі вантажні - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 8704,

автомобілі спеціального    призначення,    крім    тих,    що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію та перереєстрацію на підставі п.п.6-29, 35-40 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388 „Про затвердження правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, усіх типів моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” в органах Державтоінспекції при УМВС у Дніпропетровській області придбаний позивачем автомобіль КРАЗ-260 в період з 09.07.2002р. по 19.02.2005р., реєстр №41089 АА, шасі 0733732, був зареєстрований по типу транспортного засобу як спеціальний.

Відповідно до п.3 Правил державної реєстрації та обліку на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю, зокрема, за дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов’язкових платежів.

У зв’язку з цим, суд вважає безпідставним нарахування відповідачем спірного податку за ставкою, що передбачена для вантажного автомобіля, оскільки належним та достатнім доказом належності спірного автомобілю до певного типу є свідоцтво про його реєстрацію в органах ДАІ. Посилання відповідача на відмітку в зазначеному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу про наявність цистерни, суд вважає неправомірним, оскільки це не вплинуло на визначення типу автотранспорту органами ДАІ. Крім того, ані Гармонізованою системою опису та кодування товарів, ані  Держаним стандартом України не передбачено визначення автотранспорту по типу „Цистерна”.

Суд також не приймає аргументи відповідача щодо подальшої реєстрації автомобіля за іншим власником як вантажний автомобіль та комп’ютерну базу даних органу ДАІ згідно з листом  від 31.07.2006року №14/3-3319, оскільки за обставинами справи спірний автотранспорт був визначений виключно як спеціальний.

Посилання відповідача на лист Державної митної служби України від 11.04.2000року №11/3-3273 суд вважає також неправомірним, оскільки відповідно до п.4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1863, Держмитслужба здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер.

Таким чином, роз’яснення Держмитслужби, які не є обов’язковими до виконання приписами для власника автотранспортного засобу, не можуть слугувати доказом за обставинами справи, оскільки статус спірного автотранспорту визначений належними доказами у вигляді свідоцтва про його реєстрацію.  

Отже, розмір спірного податку щодо спірного автомобіля має бути розрахований за ставкою 3,60грн. за 100,0см.куб., що за ІІІ –ІУ квартали 2002року складає 267,48грн., за 2003 рік –534,96грн., за 2004 рік –534,96грн., за І квартал 2005 року –133,74грн., всього на суму 1471,14грн.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 11.05.2006року №0001141700/3-573/8283 слід визнати частково недійсним на суму основного платежу 4658,61грн. (6129,75грн. –1471,14грн.) та на всю суму штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення від 11.05.2006року №0000761700/3/1772/6-574/8284 слід визнати недійсним на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2329,31грн. (3234,88грн. –(735,57грн. + 170,0грн.), де: 3234,88грн. –це загальна сума нарахованих відповідачем штрафних санкцій, 735,57грн. –це 50% від фактично заниженої суми податку та 170,0грн. –сума штрафних санкцій за недекларування податку.

Щодо позовних вимог позивача про  зобов’язання відповідача зробити перерахунок донарахованого податку та штрафних (фінансових) санкцій, які з цього випливають, суд вважає за доцільне відмовити в цій частині, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не сприяє їх захисту, а результати судового вирішення спору повністю відновлюють порушене право та охоронювані законом інтереси позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

           Визнати частково недійсним податкове повідомлення – рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 11.05.2006року №0000761700/3/1772/6-574/8284 на суму штрафних санкцій в розмірі 2329,31грн.

           Визнати частково недійсним податкове повідомлення – рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 11.05.2006року №0001141700/3-573/8283 на суму основного платежу в розмірі 4658,61грн.

           В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                                           Н.Б.КЕСЯ


Постанова оформлена у повному обсязі 07.08.2006року


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація