Справа № 1323/1-343/11 Головуючий у 1 інстанції: Пак В.М.
Провадження № 11/1390/275/12 Доповідач: Урдюк Т. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - Урдюк Т.М.;
суддів - Тенюха В.П., Михалюка В.О.;
з участю прокурора - Малиш Н.С.;
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Ц и м в и р о к о м: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тотьма Вологодської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, білоруса, громадянина України, із вищою військово-технічною освітою, офіційно не працюючого, розлученого, утриманців не має, раніше судимого останній раз 31 травня 2011 року Стрийським міськрайонний судом за ст. 186 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі та згідно вимог ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік, -
визнано винним та засуджено за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. З КК України, та обрано покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Стрийського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року, яким його засуджено за ст. 186 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі, тобто шість місяців позбавлення волі, остаточно визначено до відбування З (три) роки та шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 замінено з підписки про невиїзд на взяття та утримання під вартою із залу суду, а строк відбування покарання слід рахувати з 07 листопада 2011 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Стрия, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_3, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,-
визнано винним та засуджено за ст. 15 ч.2, 185 ч. З КК України, та обрано покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі вимог ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законно силу залишено підписку про невиїзд, а строк відбування покарання слід рахувати з часу оголошення вироку.
Речові докази вісім листів металевої черепиці розміром 1.5 м. на 2 м., які передані на зберігання представнику цивільного позивача ОСОБА_4 вирішено залишити у власності ДП МОУ «Аеропорт Львів-2»а.с..46-47.
Даним вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він повторно, за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_2 13 липня 2011 року близько 13 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань проникли на охоронювану територію Державного підприємства Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2», що в с. Грабовець Стрийського району Львівської області, звідки вчинили замах на таємне викрадення восьми листів металевої черепиці розміром 2 на 1,5 м. вартістю 400 грн. кожен на загальну суму 3200 грн., які зберігалися поруч із спостережним контрольним пунктом на території підприємства та вважався складським приміщенням. Викрадене виносили на доріжку та дані листи металевої черепиці складали, однак свої дії не довели до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, хоча виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані на місці вчинення злочину працівниками охорони.
Засудженим ОСОБА_1 подано апеляцію та доповнення до неї, в яких просить змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити обране судом покарання, оскільки розкаюється у вчиненому, сприяв у розкритті злочину,завдані збитки відшкодовано.
Засудженим ОСОБА_2 апеляція не подавалась.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просить апеляцію задоволити, засудженого ОСОБА_2, який покладається на думку суду, прокурора, який вважає, що вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів визнала, що така підлягає до часткового задоволення.
З протоколу огляду місця події від 13.07.2011 року вбачається, що місцем події є територія Державного підприємства Міністерства оборони України «Аеропорт Львів», де виявлена метало-черепиця 8 штук, розміром 1,5х2, бувша у вжитку.
З довідки долученої до справи ДП МОУ «Аеропорт Львів-2»від 14.07.2011 р/№99 вбачається, що спостережний контрольний пункт є структурною одиницею колишнього військового аеродрому (а.с. 10).
Метало-черепиця, яка долучена до матеріалів справи в якості речового доказу, демонтована під час списання будівельних споруд, знаходиться на балансі підприємства і балансова вартість листів в кількості 8 шт. становить 3200 грн. (а.с.20).
Допитані як на досудовому слідстві, так і в суді апеляційної інстанції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечили, що мали намір викрасти листи метало-черепиці бувшої у вжитку, однак показали, що на територію аеропорту не проникали. Сама територія у занедбаному стані, фактично існує вільний доступ до території, метало черепиця знаходилась фактично «під відкритим небом», а не у складському приміщенні.
Заслухавши доводи засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, оглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно кваліфіковано дії обох засуджених за ч. 3 ст. 185, 15 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали намір вчинити крадіжку плит із території аеропорту, яка і охороняється, однак куди є фактично вільний доступ сторонніх осіб і не може розцінюватися як замах на вчинення крадіжки чужого майна із іншого сховища.
Дії останніх слід кваліфікувати за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, як вчинення замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема ,що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності , обоє розкаюються у вчиненому, збитки відшкодовано, слід обрати покарання, яке буде відповідати вимогам ст. 65-67 КК України.
Керуючись ст. 362, 365 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 -задоволити частково.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2011 року -змінити.
Обрати ОСОБА_1 покарання за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
Згідно ст. 71КК України частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.05.2011 року, і остаточно призначити до відбуття -2 (два) роки позбавлення волі;
Обрати ОСОБА_2 покарання за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий:
Судді: