АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/4746/2012 р. Головуючий1-йінст–Пархоменко М.О.

Справа № 2014/2-1241/11

Категорія : відшкодування шкоди Доповідач - Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 травня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди від злочину, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди від злочину.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказував, що в провадженні Зміївського районного суду Харківської області знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у злочині, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, яка постановою суду від 31.10.2011 року закрита в силу акту амністії.

На підставі неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, як потерпілому по вказаній кримінальній справі, завдано моральної шкоди, яка виразилась в порушенні звичайного життєвого укладу, приниження з боку ОСОБА_3, з'явилися головні болі, безсоння.

Тому, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди від злочину.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що по справі відсутнє преюдиціальне рішення суду, яке б підтверджувало вину ОСОБА_3 Крім того, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що постановою прокурора Зміївського районного суду Харківської області від 06 квітня 2011 року порушено кримінальну справу стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за фактом грубого порушення законодавства про працю за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (а.с.1-2 кримінальної справи). Проведено ряд слідчих дій.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2011 року провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 закрито на підставі акту амністії (а.с. 258-260 кримінальної справи).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що неправомірних діями ОСОБА_3 ОСОБА_2, як потерпілому по кримінальній справі, завдано моральної шкоди, яка виразилась в порушенні звичайного життєвого укладу, приниження з боку ОСОБА_3, головній болі, безсонні.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Висновок суду першої інстанції щодо не доведеності факту заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок грубого порушення законодавства про працю по відношенню ОСОБА_2 спростовується матеріалами справи

Факт вчинення противоправних дій ОСОБА_3 по відношенню ОСОБА_2 доведено матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню його у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.172 КК України, тобто у грубому порушені законодавства про працю.

Так у постанові Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2011 року, яка набрала чинності зазначено, що ОСОБА_3 навмисно використав найману працю ОСОБА_2 без укладення з ним договору про працю, тобто грубо порушив його конституційні права на оплату праці(а.с.4-6).

Доказів на спростування своєї вини в порушені конституційного права на працю, а також заподіянні моральних страждань ОСОБА_2 відповідач суду не надав.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Розмір відшкодування визначається судовою колегією враховуючи характер, обсяг та тривалість страждань позивача, характеру правопорушення відповідача, негативні наслідки , що настали для позивача внаслідок події, що відбулася за місцем його роботи, а також вимог розумності і справедливості, у сумі 2 000 грн.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог позивача частково із стягненням на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Керуючись ст.ст.303 304,307,.309,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 травня 2012 року -скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2 000(дві тисячі) грн..

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: