Справа №1-162/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак

Номер провадження 11/1890/417/12 Суддя-доповідач - Сахнюк

Категорія - 46

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,

суддів - Ященка В В. А., Демченка М М. О.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф., -

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 19 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 07.05.1997 року за ст. ст. 81 ч. 3, 45 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

2) 29.03.2001 року за ст. ст. 17, 140 ч. 3, 46-1 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою відбуття покарання на 2 роки зі сплатою штрафу у прибуток держави у розмірі 700 грн.,

3) 14.11.2001 року за ст. ст. 17, 141 ч. 3, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 1 місяця позбавлення волі, -

засуджений:

за ст. 129 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

за ст. 296 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

01.01.2008 року близько 11 год. 30 хв. за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1, будучи в агресивному стані, взяв сокиру, яку заховав під куртку та попрямував на маршрутному таксі до центру м. Суми, а потім у Спасо - Преображенський Собор по вул. Соборній, 31 в м. Суми. Зайшовши до трапезної працівників собору, де працювала його співмешканка ОСОБА_5, почав висловлюватися на її адресу брутальною лайкою та на адресу уставщика собору ОСОБА_6 брутальною лайкою, в ході якої умисно погрожував їм вбивством, стоячи біля них, розмахуючи сокирою і погрожуючи, що вб'є їх, шляхом нанесення ударів сокирою. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сприйняли погрозу вбивством реально.

Крім того, ОСОБА_3, знаходячись в громадському місці, в трапезній Спасо - Преображенського Собору, виявляючи зневажливе ставлення до громадського спокою та існуючих у суспільстві загально - визнаних правил поведінки, прагнучи до самовиразу себе в насильстві над іншими, діючи з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, погрожуючи застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета - сокири, яку заздалегідь приніс з свого домоволодіння, реально загрожуючи спричиненням нею шкоди здоров'ю ОСОБА_6, стоячи біля нього та тримаючи в руках сокиру, виражався в його адресу брутальною лайкою та розмахував сокирою в його бік, поки його хуліганські дії не були припинені настоятелем церкви.

Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції просить вирок суду скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону. Свої вимоги мотивує тим, що судом було порушено його право на захист під час судового слідства, оскільки його вимога надати захисника була проігнорована, зазначає, що його дії необхідно перекваліфікувати на ст. 296 ч. 1 КК України, так як сокирою він не махав, а тримав її опущеною, покази свідка ОСОБА_7 з цього приводу залишились поза увагою суду. Крім того, суд прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_4, який є психічно хворим та покази потерпілої ОСОБА_5, яка є його дружиною, та свідчила проти нього, бо на той момент перебувала з ним в неприязних стосунках.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_3 про підтримку поданої ним апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку, не зважаючи на часткове визнання ним своєї вини, ґрунтуються на доказах, які судом ретельно досліджені та належно оцінені.

Що стосується доводів апеляції засудженого про невірну кваліфікацію його дій, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідно до показів, які ОСОБА_3 надавав під час досудового слідства і в ході судового розгляду справи, 08.01.2008 року, розлютившись, що його співмешканки немає вдома, взяв сокиру з сараю свого домоволодіння і поїхав до неї на роботу, де почав виражатися на її адресу брутальною лайкою, погрожував вбити, дістав сокиру. Після того, як вона сховалась за спину ОСОБА_6, і останній намагався його заспокоїти, став погрожувати і йому.

Потерпіла ОСОБА_5 в своїх показах в ході досудового слідства, досліджених судом, пояснила, що 01.08.2008 року близько 13 год. 00 хв. знаходилась в приміщенні трапезної Спасо - Преображенського Собору, де працювала поваром, туди прийшов її співмешканець ОСОБА_3, який почав висловлюватись брутальної лайкою на її адресу, розмахувати сокирою та погрожувати вбити. Злякавшись, вона сховалась за ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 01.08.2008 року близько 13 год 00 хв. зайшов до трапезної Спасо - Преображенського Собору пообідати, невдовзі туди зайшов ОСОБА_3, який почав виражатися на адресу ОСОБА_5 брутальною лайкою, погрожувати вбити, дістав сокиру. На спроби його заспокоїти, останній погрожував вбити і його, розмахував перед ним сокирою.

Із показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що 08.01.2008 року близько 13 год. 00 хв. засуджений ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні трапезної Спасо - Преображенського Собору, виражався на адресу ОСОБА_5 брутальною лайкою, погрожував вбити і розмахував сокирою.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що, зайшовши до трапезної Спасо - Преображенського Собору, побачила, як засуджений тримав в руках сокиру, нецензурно висловлювався в адресу ОСОБА_5, погрожував вбивством, після чого вона вийшла з приміщення, щоб покликати на допомогу.

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_3 злочину були ретельно досліджені і проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у справі доказам судом була дана належна оцінка, що знайшло своє відображення у вироку суду з наведенням відповідних мотивів.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у погрозі вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та в хуліганстві з застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень.

Кваліфікація дій засудженого за ст. ст. 129 ч. 1, 296 ч. 4 КК України є вірною.

Що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_3 з приводу того, що суд взяв до уваги покази потерпілої, яка є його дружиною, і свідчила проти нього, бо на той момент перебувала з ним в неприязних стосунках, то вони не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки, як вбачається з протоколу допиту потерпілої від 16.01.2008 року (а.с. 40) їй було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, згідно яких особа не зобов'язана свідчити проти себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Зазначеним правом потерпіла не скористалася, а тому судом першої інстанції цілком законно були покладені її свідчення в основу обвинувального вироку.

Крім того, обговорюючи питання дій засудженого колегія суддів вважає, що вищезазначені дії ОСОБА_3 на території Спасо-Преображенського Собору, тобто у громадському місці, в присутності сторонніх осіб, який грубо порушуючи громадський порядок з висловлюванням явної неповаги до суспільства та людських цінностей, із застосуванням заздалегідь заготовленої сокири судом, 1-ї інстанції цілком вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України.

Доводи апеляції з приводу порушення права на захист засудженого ОСОБА_3, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.157зв.), головуючим по справі йому були роз'яснені права, передбачені ст. 263 КПК України, в тому числі і право підсудного мати захисника під час судового розгляду справи, на що ОСОБА_3 заявив, що послуг адвоката не потребує, свої інтереси буде захищати сам.

Міра покарання ОСОБА_3 призначена з урахуванням суспільної небезпечності скоєних злочинів, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

За вказаних обставин, колегія суддів, дійшовши до висновку, що вирок суду є законним та належним чином мотивованим, не знаходить підстав для його зміни або скасування, а відповідно, і для задоволення апеляції.

Керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 19 квітня 2012 року, відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.

СУДДІ:

Сахнюк В. Г. Ященко В В. А. Демченко М М. О.