Справа №1804/1894/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Грекова
Номер провадження 10/1890/211/12 Суддя-доповідач - Сахнюк
Категорія - < >
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,
суддів - Ященка В В. А., Філонової Ю Ю. О.,
з участю прокурора - Яценко Д.І., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції Шинкаренка Д.А., на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області, від 05 червня 2012 року, відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, -
про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,
ВСТАНОВИЛА:
До Глухівського міськрайонного суду Сумської області звернувся слідчий СВ Глухівського МВ УМВС України в Сумській області з поданням, в якому поставив питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що в ніч на 27.03.2010 року мешканець м. Глухів ОСОБА_4, 1993 року народження, з метою крадіжки чужого майна проник до господарство, гр. ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом пошкодження вхідних дверей проник в гараж звідки таємно викрав електро-лобзик «Sturm Etstein», паркетку «Topex», болгарку «DWT», електродриль «Einhell», шліф машинку та трохжільний провід довжиною 20 метрів, з викраденим з місця події зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок даної крадіжки гр. ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму 1100 грн.
Продовжуючи вчинення злочинів 19.05.2010 року мешканець м. Глухів ОСОБА_4, з метою таємного викрадення чужого майна проник в господарство гр. ОСОБА_6, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де знаходячись в господарстві проник до приміщення сараю, з якого таємно викрав електропилу «Енергомаш ПЦ 99200» та зник в невідомому напрямку.
Внаслідок даної крадіжки потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 730 грн.
Крім цього, у період часу з 09 год.00 хв. 16 вересня 2010 року до 13 год. 00 хв. 20 вересня 2010 року ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_7, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження металевої
скоби дверей, проникли до пересувного побутового вагону для інструментів, що знаходився на території Глухівської ЦРЛ за адресою: вул. Інститутська, 3 м. Глухів, звідки таємно викрали будівельне обладнання: кабель зварювальний КГ 1-35, довжиною 150 м, переносний провід -40 м, кутову шліфувальну машину марки «Bosch» та три відрізні круги, що належить ТОВ «АНА» (м. Суми, вул. Менжинського,1). З викраденим злочинці зникли з місця події та розпорядились ним на власний розсуд.
Злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ТОВ «АНА» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 8956 грн.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи наведене та те, що ОСОБА_4 знаходячись на волі, може ухилитись від слідства та суду, продовжити вчиняти нові злочини, тривалий час переховувався від слідства та окрім того, санкцією інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, слідчий вважав, що відносно ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області, від 05 червня 2012 року, в задоволенні подання було відмовлено з мотивів того, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, роботи, позитивно характеризується за місцем проживання, по двом епізодам відшкодував збитки повністю, злочин вчинив неповнолітнім, слідчим не наведені будь-які докази на підтвердження обставин, що ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства та суду або перешкоджати встановленню істини у справі.
На постанову суду надійшла апеляція від прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, в якій ставиться питання про скасування постанови та повернення справи на новий судовий розгляд з мотивів того, що суд, відмовляючи в задоволенні подання, не врахував, що ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, збитки відшкодовані тільки по двом епізодам крадіжок, ОСОБА_4 не працює, більше двох років на виклики за місцем проживання до слідчого не з'являвся, тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства та суду.
Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
У відповідності з ст. ст. 148; 150; 155 КПК України суд, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обставин, що характеризують особу, повинен ще враховувати тяжкість злочину в якому обвинувачується ця особа, в тому числі і суспільно - небезпечні наслідки які настали внаслідок його вчинення, а також наявність дій цієї особи по перешкоджанню встановленню істини по справі.
Суд, при розгляді подання слідчого встановив, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується за місцем проживання, по двом епізодам відшкодував збитки повністю, за третім епізодом має можливість також відшкодувати збитки, злочин вчинив неповнолітнім, і, крім того, спроб та намагань уникнути слідства та суду або перешкодити встановленню істини по справі не здійснював.
Окрім того, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про відмову у обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вірно врахував не тільки положення, передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про недоцільність обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляції прокурора, що ОСОБА_4 необхідно обрати вищеназваний запобіжний захід і у зв'язку з тим, що він більше двох років на виклики за місцем проживання до слідчого не з'являвся, оскільки ОСОБА_4 у розшуку не перебував, а кримінальна справа відносно ОСОБА_4 порушена лише 03 червня 2012 року.
Таким чином, знаходячи постанову суду законною, колегія суддів на знаходить підстав для її скасування, а відповідно, і для задоволення апеляції.
Керуючись ст. ст. 382; 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області, від 05 червня 2012 року, про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відносно ОСОБА_4, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
СУДДІ:
Сахнюк В. Г. Ященко В В. А. Філонова Ю Ю. О.