Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. Справа №40/287-05
судова колегія у складі:
головуючого судді Токара М.В., суддів Сіверіна В.І., Філатова Ю.М.
при секретарі Гудковій І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Алексанян І.Є. –директор, Алексанян О.С. (довіреність у справі)
відповідача - Власенко М.Г. (довіреність у справі)
3-я особа - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. №2114Х/1-11 на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.06 по справі №40/287-05
за позовом Приватної фірми “Канал”, м. Харків
до Харківського Державного університета мистецтв ім. Котляревського І.П., м. Харків
3-я особа Міністерство Культури та Туризму України, м. Київ
про вилучення з незаконного володіння майна та повернення його позивачу
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2006 р. по справі №40/287-05 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., суддів Прохорова С.А., Светлічного Ю.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про вилучення із незаконного володіння відповідача і передачі вказаного майна позивачеві та зобов’язання відповідача відшкодувати заподіяну позивачу матеріальну шкоду в сумі 10098,95грн. на розрахунковий рахунок ПП «Канал»протягом 15 днів в зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушені вимоги чинного законодавства, норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідач вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Третя особа, Міністерство культури і туризму України, в поясненні на апеляційну скаргу вважає, що рішення суду не вплине на право або обов’язки міністерства щодо однієї із сторін та просить розглянути зазначену справу без участі представника Міністерства культури і туризму України.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала представників сторін і встановила наступне:
Позивач Приватна фірма «Канал», 22.06.2005р. звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою (Т.1 а.с. 2), в якій просила суд накласти на забране відповідачем майно арешт та вилучити з незаконного володіння відповідача і передати вказане майно позивачеві. При цьому позивач в позовній заяві зазначив, що майно яке належить йому на праві власності забране відповідачем із орендованого приміщення та незаконно утримується відповідачем. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на статтю 41 Конституції України, частини 1, 2, 3 статті 321 та статтю 387 Цивільного кодексу України та частину 1 статті 50 Закону України «Про власність».
При цьому позивач в позовній заяві не зазначив яке саме майно, що належить йому на праві власності забране відповідачем та яке майно він просить вилучити із незаконного володіння відповідача та передати позивачу, не зазначено в позовній заяві і те, що передати майно згідно переліку вилученого у позивача майна, який значиться в додатку до позовної заяві під №7.
13 квітня 2006р. позивач подав до господарського суду Харківської області заяву про доповнення позовних вимог (Т.2 а.с. 24, 25), в якій просив суд доповнити позовні вимоги наступною вимогою: «Прошу суд зобов’язати відповідача відшкодувати заподіяну позивачу матеріальну шкоду у сумі 10098,95грн. на розрахунковий рахунок ПП «Канал»протягом 15 днів»(Т. 2 а.с. 24).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акта від 16.03.2004р. (Т. 1 а.с. 53-56) комісією відповідача описано майно позивача яке знаходилось в приміщенні інституту на першому поверсі та передане на тимчасове зберігання в кладову Абалмасовій Н.В., як вбачається з вищевказаного акту описано майно яке складалось із 181 предмета.
Як пояснила директор позивача Алексанян І.Є. в засіданні Харківського апеляційного господарського суду 28.08.2006р. про наявність акту опису та передачі майна в кладову інституту їй стало відомо в день його складання, тобто 16 березня 2004р.
Відповідачем 30.04.2004р. за вихідним №617 позивачу було направлено листа в якому відповідач прохав позивача забрати майно та звільнити приміщення (Т. 1 а.с. 12) світлокопія зазначеного листа прикладена позивачем до позовної заяви, що підтверджує факт його отримання позивачем.
Позивач листом який зареєстровано у відповідача під вхідним номером 294 21.05.2004р. (Т.1 а.с. 13) просив відповідача надати акт про вилучення майна.
Доказів звернення позивача до відповідача за отриманням майна описаного по акту опису від 16.03.2004р., та доказів відмови відповідача у видачі позивачу майна в 2004році позивачем не надано.
І лише 30 травня 2005р. позивач звернувся до відповідача із заявою яка зареєстрована під номером 364 (Т.1 а.с. 14), в якій просив відповідача надати копію акту про відповідальне зберігання, створити комісію по передачі речей по акту передачі, узгодити час та дату передачі речей та дати відповідь найближчим часом.
1 червня 2005р., тобто в наступний день, позивачу було направлено листа №549 в якому відповідач повідомляв, що директор позивача «може підійти в приймальню ректора у будь-який час для узгодження дня та часу одержання речей»(Т.1 а.с. 15).
Як зазначає в своїй заяві директор ПФ «Канал»Алексанян І.Є. (Т.1 а.с. 16) на ім’я ректора Вєркіної Т.Б. вона 06.06.2005р. прийшла в приймальню ректора для узгодження питання повернення речей, але їй було роз’яснено, що питання буде узгоджене через 3 дні після повернення із службового відрядження Третякова Ю.А.
Тобто зі змісту заяви Алексанян І.Є. не вбачається, що їй відмовили у видачі речей, а навпаки заявили, що питання буде вирішене через три дні, тобто 09.06.2005р.
Доказів того, що 09.06.2005р. позивач з’являвся до відповідача за одержанням речей, а останній відмовив у їх передачі позивачем також не надано.
Відповідно до ч.1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На момент звернення з позовом позивач не надав доказів про те, що відповідач відмовляється від видачі позивачу його речей описаних по акту від 16.03.2004р., а навпаки з матеріалів справи вбачається, що відповідач як мінімум двічі звертався до позивача з листом №617 від 30.04.2004р. (Т. 1 а.с. 12) та №549 від 01.06.2005р. (Т.1 а.с. 15) в якому ставив питання про отримання позивачем своїх речей, а позивач не надав доказів з’явлення до відповідача з 30.04.2004р. по 01.06.2005р., тобто на протязі більше року, за своїми речами та відмови відповідача у видачі речей позивачу.
Таким чином, позивачем не надано доказів в підтвердження порушення його права як власника речей які належать йому на праві власності, як не зазначено позивачем у позовній заяві які ж саме речі він вимагає вилучити з незаконного володіння відповідача та їх вартість.
Оскільки в опису майна прикладеного позивачем до позовної заяви зазначена 28 позицій майна, а в акті опису від 16.03.2004р. зазначена 181 позиція майна.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що позивачем не надані докази в підтвердження порушення відповідачем його прав та задоволення позовних вимог в частині вилучення із незаконного володіння відповідача і передачі вказаного майна позивачеві зазначених в позовній заяві.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Що стосується позовних вимог позивача викладених в доповненні до позовної заяви від 13.04.2006р. (Т.2 а.с. 24, 25) про «зобов’язання відповідача відшкодувати заподіяну позивачу матеріальну шкоду у сумі 10098,95грн. на розрахунковий рахунок ПП «Канал»протягом 15 днів», то як зазначає позивач у вищезазначеній заяві матеріальна шкода в розмірі 10098,95грн. складається із 4115 грн. вартості пошкодженого одягу, 823грн. упущеної вигоди в розмірі торгової націнки 1135,74грн. інфляційної знеціни (як зазначено в заяві Т. 2 а.с. 25 перший абзац зверху), 1794грн. вартості сухоцвітів, 1434,40грн. упущеної вигоди, 796,81грн. інфляційного знецінення, то як уже було зазначено вище позивач не надав доказів звернення на протязі більше року до відповідача за отриманням свого майна, а акт арешту та опису майна на який посилається позивач не є належним доказом встановлення факту погіршення стану майна, а крім того, щодо позовних вимог про стягнення упущеної вигоди та інфляційної знеціни, як зазначає позивач в своїй заяві, то зазначена шкода виникла також із-за дій позивача який не вживав заходів щодо отримання свого майна у відповідача, а останній не брав на себе обов’язки щодо забезпечення його схоронності.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. по справі №40/287-05 про відмову у задоволенні позовних вимог позивача прийняте у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Витрати по держмиту сплачені позивачем за подання апеляційної скарги відносяться за його рахунок відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. по справі №40/287-05 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
Суддя (підпис) Сіверін В.І.
Суддя (підпис) Філатов Ю.М.