УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 10/2690/956/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Сіромашенко Н.В.
Категорія - ст. 236-8 КПК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т. М.,
суддів Ковальської В.В., Полтавцевої Г.А.,
за участю прокурора Брагіна І.С.,
захисників ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою скаргу захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБУ від 17 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України залишено без задоволення.
На обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що постанова про порушення кримінальної справи винесена з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки в ній зазначені достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність його конкретної події, зазначена стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена справа, й визначено її подальше спрямування.
В апеляції захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 просять постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суддів. При цьому посилаються на те, що суд залишив поза увагою посилання в постанові про порушення кримінальної справи на нормативно-правові акти, які втратили чинність - Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2008 року № 274 «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» та від 17 жовтня 2008 року № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Також апелянти вважають недоведеним факт нездійснення господарських операцій за договорами між очолюваним скаржницею ДП «ТД «Етанол» та ТОВ «РК-Спектор», вказують, що слідчий, зазначивши в постанові про вказівку ОСОБА_4 працівникам бухгалтерії провести розрахунки за цими договорами, не конкретизував форму вираження такої вказівки та не дав їй оцінки на предмет законності, а зазначені в постанові про порушення кримінальної справи дії ОСОБА_4 не передбачені диспозицією ст. 191 КК України.
Окрім наведеного, захисники вказують на порушення судом таємниці нарадчої кімнати у зв'язку з присутністю в ній секретаря судового засідання й іншої невідомої особи та невідповідність вимогам закону посилання суду як на підставу для порушення справи на дані, які вказують на наявність складу злочину, замість ознак злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, на підтримання поданої апеляції, думку прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, залишення її без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи за скаргою й матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає, що апеляція захисників задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи за скаргою і протоколу судового засідання, розглядаючи скаргу захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України дослідив матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, та дійшовши висновку про законність порушення кримінальної справи, обґрунтування прийнятого рішення виклав у мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Так, згідно з постановою про порушення кримінальної справи, яка була предметом оскарження, органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора ДП «ТД «Етанол», зловживаючи службовим становищем і використовуючи таке становище в інтересах комерційного підприємства, протягом жовтня 2008 - травня 2009 років вчинила умисні дії, які полягали в укладенні ряду договорів на предмет закупівлі товарів, робіт і послуг з суб'єктом господарювання ТОВ «РК-Спектор» без проведення визначених законодавством процедур закупівель та безпідставному перерахуванні грошових коштів даному комерційному підприємству як оплати за виконані роботи й надані послуги, за відсутності їх фактичного підтвердження, чим вчинила розтрату державного майна в особливо великих розмірах.
Як вбачається з даної постанови та матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу, приводом для прийняття такого рішення стало безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину у ході розслідування кримінальної справи № 714, порушеної за фактом розтрати службовими особами ДП «Торговий дім «Етанол» державного майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 366 КК України.
Підставами стали дані, які містяться в договорах між ДП «ТД «Етанол» і ТОВ «РК-Спектор», актах здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт), документах бухгалтерського обліку, які вилучені в ході виїмки, висновку ДКЦПФР, поясненнях директора ТОВ «РК-Спектор» ОСОБА_5, висновку спеціаліста Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, поясненнях начальника ГУ відділу АПК Харківської ОДА ОСОБА_6, заступника начальника цього управління ОСОБА_7 та його керівника у 2008-2010 роках ОСОБА_8, акті позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «ТД «Етанол». Ці дані судом обґрунтовано визнані достатніми.
Виходячи зі змісту ст. ст. 94, 98 КПК України та роз'яснень, наведених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» № 6 від 04 червня 2010 року, при розгляді судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи предметом перевірки є наявність на час порушення справи передбачених законом приводів, достатність підстав, тобто даних, які вказували на наявність ознак злочину, законність джерел їх отримання, наявність в особи, яка порушила кримінальну справу, компетенції на прийняття такого процесуального рішення й дотримання нею встановленого для цього порядку. Відповідно, порушення лише цих вимог кримінально-процесуального закону можуть бути підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Посилання в постанові на підзаконні нормативно-правові акти, які втратили чинність, не є таким порушенням. До того ж, Постановами Кабінету Міністрів України від 28 березня 2008 року № 274 та від 17 жовтня 2008 року № 921 (далі - Постановами КМУ), на які послався слідчий, встановлювався спеціальний порядок укладення договорів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Тоді як підставою для порушення кримінальної справи стали дані не лише про порушення такого спеціального порядку, але і про підроблення договорів, відсутність фактичного виконання робіт і послуг за ними, безпідставне перерахування коштів, в тому числі за відсутності первинних бухгалтерських документів, або на суми, які значно перевищували зобов'язання за договорами, без відображення деяких із цих операцій у бухгалтерському обліку, що в сукупності містить ознаки розтрати державного майна в особливо великих розмірах. Тобто вказані дані стосуються значно ширшого обсягу дій, ніж порушення регулятивних норм, які встановлювалися Постановами КМУ, і втрата чинності останніми не спростовує наявності в таких діях ознак злочину. Разом з тим, дана помилка може бути усунута під час досудового слідства.
Доводи апелянтів про недоведеність фактичного невиконання робіт і послуг за договорами, відсутність підстав для кваліфікації дії ОСОБА_4 за ст. 191 КК України, а також те, що в постанові про порушення кримінальної справи не вказано, в якій формі виражалася вказівка скаржниці про перерахування коштів, та не дано оцінки її законності, не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону.
Оскільки відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України при розгляді справи за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, зокрема, встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази й давати їм оцінку, про що в даному випадку ставиться питання в апеляції, й такі дії були б порушенням конституційних засад правосуддя.
Натомість, на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 органом досудового слідства були зібрані дані, які вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність його конкретної події. А вказані апелянтами обставини стосуються об'єктивних ознак злочину, які підлягають встановленню під час досудового слідства.
Доводи захисників на предмет порушення судом таємниці нарадчої кімнати не заслуговують на увагу. Оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, суддя, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено справу, заслухавши пояснення захисника скаржниці і прокурора, видалився до нарадчої кімнати, після виходу з якої проголосив постанову, роз'яснив її суть, строк та порядок оскарження (а. с. 36).
Окрім наведеного, за відповідними доводами захисників Апеляційним судом м. Києва було проведено службову перевірку, в результаті якої встановлено, що після розгляду справи в службовому кабінеті судді вона залишилася в цьому кабінеті як у нарадчій кімнаті одна. Всі учасники судового розгляду покинули дане приміщення та до проголошення постанови в ньому ніхто присутній не був. Таким чином, таємницю нарадчої кімнати порушено не було. Наведене підтверджено поясненнями судді Сіромашенко Н.В., секретаря судового засідання Грищенко А.В., помічника судді Шубко Н.М. та прокурора Брагіна І.С., який брав участь у розгляді справи.
До того ж, під час перевірки встановлено, що доводи захисників мають характер припущення, оскільки адвокат ОСОБА_3 одразу після видалення суду до нарадчої кімнати покинув приміщення суду, а адвокат ОСОБА_2 взагалі не брав участі у розгляді справи.
Вказівка в постанові суду про те, що підставою для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на наявність складу злочину, замість ознак злочину, як передбачено ст. 94 КПК України, не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, не ставить під сумнів законність і обґрунтованість прийнятого судом рішення, а тому не дає підстав для його скасування.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б зумовлювали зміну чи скасування постанови суду, у справі не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що дана постанова є законною й обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, як про це йдеться в апеляції захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4, не вбачає, у зв'язку з чим дана апеляція залишається без задоволення, а постанова суду - без зміни.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року про залишення без задоволення скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБУ від 17 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України залишити без зміни, а апеляцію захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - без задоволення.
С У Д Д І :
_____________ ______________ ______________ Верховець Т.М. Ковальська В.В. Полтавцева Г.А.