УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 10/2690/1103/201 Головуючий у 1-ій інстанції - Голік Н.О.

Категорія - ст. 236 КПК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т. М.,

суддів Ковальської В.В., Полтавцевої Г.А.,

за участю прокурора Брагіна І.С.,

скаржника ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією скаржника ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Голови СБУ Калініна І.О. визнано такою, що не підлягає розгляду.

На обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що заява ОСОБА_2 від 07 березня 2012 року листом Служби Безпеки України від 29 березня цього ж року була направлена до Генеральної прокуратури України для розгляду за належністю. При цьому посадова особа СБУ діяла в межах своїх повноважень, а не як слідчий чи прокурор, який проводив досудове слідство чи вчиняв окрему слідчу дію. А тому зазначені дії не є предметом судового оскарження в порядку ст. ст. 234, 236 КПК України.

На дану постанову суду скаржник ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати її як незаконну та зобов'язати Голову СБУ Калініна І.О. прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України. При цьому зазначає, що листа СБУ від 29 березня 2012 року про направлення його скарги до Генеральної прокуратури України не існує. Окрім наведеного, вважає порушенням вимог кримінально-процесуального закону одноособовий розгляд скарги суддею, без виклику та участі сторін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляції, думку прокурора про необхідність скасування постанови суду, як незаконної, перевіривши матеріали справи за скаргою й дослідивши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 110, 234, 236 КПК України особі надано право на оскарження до суду дій органу дізнання, слідчого або прокурора.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», суди не вправі відмовити у судовому захисті прав та свобод людини і громадянина, у прийнятті скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів держаної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб із підстав, не передбачених Конституцією чи законом.

А згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Наведених вимог суд першої інстанції не дотримався.

Зокрема, в мотивувальній частині постанови судом зазначено, що у відкритті провадження за скаргою слід відмовити. Разом з тим, в її резолютивній частині йдеться про прийняття іншого процесуального рішення - визнання скарги такою, що не підлягає розгляду. Таким чином, у мотивувальній та резолютивній частинах постанови містяться суперечності, які викликають сумніви щодо змісту прийнятого судом рішення, у зв'язку з чим позбавляють апеляційний суд можливості перевірити законність останнього, та вже самі по собі є достатньою підставою для скасування постанови суду.

До того ж, на обґрунтування свого висновку суд послався на копію листа Служби Безпеки України від 29 березня 2012 року про направлення заяви ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури, якого в матеріалах справи не міститься. Так само відсутні копії як самої заяви скаржника від 07 березня 2012 року, так і будь-яких інших відповідей на неї Служби безпеки України, хоча в додатку до скарги ОСОБА_2, яка надійшла до суду, такі документи зазначені (а. с. 1-зворот). Враховуючи наведене, а також відсутність у справі протоколу судового засідання, колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи апелянта про відсутність такого листа взагалі, а в разі наявності цього документа - його зміст, факт дослідження судом, і залежно від цього, правильність висновку суду про те, що скарга на відповідні дії (бездіяльність) посадової особи Служби Безпеки України не є предметом судового розгляду.

Разом з тим, вирішуючи дане питання, суд належним чином не перевірив скаргу на предмет відповідності критеріям, визначеним у Рішенні Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011.

Окрім наведеного, приймаючи рішення за скаргою на бездіяльність Голови СБУ, суд безпідставно послався на ст. 236 КПК України, яка регулює оскарження дій прокурора.

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду прийняти законну й обґрунтовану постанову, а тому є істотними. У зв'язку з наведеним постанова суду підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, під час якого слід усунути вказані порушення, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону перевірити матеріали справи за скаргою та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Разом з тим, прохання скаржника ОСОБА_2 в апеляції про зобов'язання Голови СБУ прийняти за його заявою рішення в порядку ст. 97 КПК України не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону. Оскільки, виходячи з вимог ст. ст. 366, 374, 382 КПК України, такими повноваженнями апеляційний суд не наділений.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року про визнання скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Голови СБУ Калініна І.О. такою, що не підлягає розгляду, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

С У Д Д І :

_____________ ______________ _____________

Верховець Т.М. Ковальська В.В. Полтавцева Г.А.