АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Справа №22-ц/2690/10026/2012

Головуючий у 1 інстанції - Васильєва Т.М.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.

- Слюсар Т.А.

при секретарі - Дем'янчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», стягувач: ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист, виданий 28.10.2009 року таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовував тим, що рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист вже виконане, проте державний виконавець виконавче провадження не закрив.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року заяву задоволено.

Визнано виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 28 жовтня 2009 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 20476, 26 грн. та судових витрат в сумі 454,76 грн., а всього 20931.02 грн. таким, що не підлягає виконанню повністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу суду та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в сумі 17 350 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Зазначив, що ухвала суду є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Звертає увагу на те, що рішення суду не припиняє зобов»язання. У зв»язку із збільшенням періоду прострочення, станом на 26.01.2010 року, сумарна заборгованість становила 27 428,95 грн., проте відповідач видав готівкою лише 20612,05 грн. за його заявою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» заборгованості за договором на загальну суму 20 476,26 грн. та судових витрат в сумі 454,76 грн., а всього 20931,02 грн. (а.с.21).

16 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа (а.с.22).

28 жовтня 2009 року на виконання зазначеного рішення суду Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчий документ (а.с.26).

17 листопада 2011 року стягувач ОСОБА_2 подав заяву про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа та 18 листопада 2011 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.26).

У відповідності до виконавчого листа №2-8666, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 28.10.2009 року, відкрито виконавче провадження по стягненню боргу в сумі 20 931,02 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, на підставі заяви на отримання готівки 26 січня 2010 року отримав 20 612,05 грн. (а.с.27).

20 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» по платіжному дорученню перерахувало Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 454 грн. 76 коп. боргу перед ОСОБА_2 (а.с.28).

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2009 року виконане боржником повністю, оскільки стягувачем отримано суму заборгованості в розмірі 20 612,05 грн. та суму судового збору в розмірі 454, 76 коп., а тому виконавчий лист не підлягає виконанню.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, виходячи з наступного.

У силу ч.2,4 ст.369 ЦПК України за заявою боржника, суд який видав виконавчий лист може визнати його таким, що не підлягає виконанню. Суд своєю ухвалою в разі якщо обов»язок боржника відсутній повністю чи частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень ОСОБА_2 та представника Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» сума боргу у розмірі 20931,02 грн. була виплачена за заявою на видачу готівки у добровільному порядку.

Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» не надано суду документу, який би підтверджував сплату боргу саме за виконавчим листом, виданого на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2009 року.

Суд першої інстанції не зазначив у своїй ухвалі з яких платежів складається сума 20 612,05 грн. та не звернув уваги, що ця сума була виплачена не на виконання рішення суду, а за заявою ОСОБА_2 на видачу готівки у добровільному порядку.

В апеляційному суді Максименко Ю.В. зазначає, що банк йому в добровільному порядку виплатив всі суми, що належали йому за укладеним ним з банком договором, оскільки банк продовжував користуватися його коштами.

У силу ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Проте, у порушення вимог даних статей, судом першої інстанції неповно те не всебічно з»ясовано обставини, на які ОСОБА_2 посилався як на підставу своїх заперечень.

Зі змісту рішення суду, яке знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

З відповідача на користь позивача стягнута сума 20 322,74 грн., з яких : 20 322,74 грн. - сума основного боргу ( сума депозитного вкладу з нарахованими процентами з яких : 20 000 грн. сума депозитного вкладу; 309,59 грн. -процентів, нарахованих до 25.04.2009 року згідно договору; 13.15 грн. - сума процентів, нарахованих з 25.04.2009 року до 06.05.2009 року з урахуванням індексу інфляції за період до 6.05.2009 року згідно ст. 625 ЦК України; 19,98 грн. - сума 3-х процентів річних за період до 6.05.2009 року згідно ст. 625 ЦК України, 133,54 грн. - сума збитків від неодержаного доходу за період з 25.04.2009 року до 6.05.2009 року та судові витрати в сумі 454,76 грн., а всього стягнуто 20 931,02 грн.

Ухвалу суду не містить посилання на те, коли та які суми отримав ОСОБА_2 на виконання рішення суду, якими доказами це підтверджується, що позбавляє апеляційний суд перевірити законність та обґрунтованість даної ухвали.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 отримав перераховані банком судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що зазначені кошти ним не отримані. Чи надійшли вони на рахунок державної виконавчої служби йому також не відомо.

В апеляційному суді з пояснень представника банку встановлено, що банк не перераховував позивачу стягнуту суму в 133,54коп. та 19,98 грн., проте зазначені обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1.ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи наведе, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, п.3 ч.1 ст. 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :