Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/743/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С.В.

Категорія - Умисне вбивство Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді Борща В.С.,

суддів: Поступайло Н.І., Широкоряда Р.В.

за участю прокурора Чечіної В.О.,

захисника -адвоката Ямкового В.І.,

представника потерпілих -адвоката Пільгуя О.М.,

потерпілого -ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника -адвоката Ямкового В.І. та засудженого ОСОБА_6 на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 3 травня 2012 року, яким

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.

Вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі. Крім того, з ОСОБА_6 стягнуто на користь потерпілих: ОСОБА_5 -30 000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_7 -19745 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_8 -30000 грн. моральної шкоди.

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_6 за те, що він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах.

26.09.2009 року, близько 10.00 години ОСОБА_6, на власному автомобілі, з метою придбання продуктів харчування, прибув до належного його синові ОСОБА_9, продуктового магазину, розташованому в АДРЕСА_2. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_6 побачив неподалік магазину ОСОБА_10, який знаходився на водійському сидінні власного автомобіля при цьому, згадавши про застосування ОСОБА_10 напередодні протизаконного насильства відносно його сина ОСОБА_9, у ОСОБА_9., на грунті неприязних відносин до ОСОБА_10 та помсти за вказані протизаконні дії, вчинені ОСОБА_10 відносно його сина, виник намір на умисне вбивство потерпілого. Здійснюючи даний намір, ОСОБА_9 з багажника свого автомобіля дістав мисливську рушницю і умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_10, здійснив у нього 4 постріли, з яких влучив 2 рази, заподіявши останньому несумісні з життям тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 132 від 07.12.2009 року, потерпілому ОСОБА_10 при вищевказаних обставинах ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя у момент заподіяння, у вигляді множинних ран овальної форми біля 5.0 мм кожна з мінус тканиною в центрі та пояском осаднення по краю на право-передній поверхні обличчя з переходом на праву тім'яну область голови із захопленням правого вуха та на верхньопередній поверхні правого плечового суглобу, субарахноїдального крововиливу правої тім'яної долі мозку, вдавленого овального перелому зовнішньої кісткової пластинки правої тім'яної кістки, овальної рани 4\4 см з мінус тканиною в центрі (вхідний отвір) по краю правої реберної дуги, множинних розривів тонкого кишківника, внутрішньочеревної кровотечі, перелому гребеня лівої здохвинної кістки. Смерть ОСОБА_10 настала від гострої крововтрати, яка розвинулась внаслідок вогнепального дробового проникаючого поранення живота, та перебуває у прямому причинному зв'язку з заподіяними ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями.

В апеляції захисник - адвокат Ямковий В.І. та засуджений ОСОБА_6 просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції або змінити вирок в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст.116 КК України та призначеного йому покарання.

Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції однобічно та неповно провів судове слідство, зокрема відмовив у допиті свідків, які були очевидцями подій, коли потерпілий ОСОБА_10 погрожував на адресу сім'ї ОСОБА_6, не повно виклав показання свідка ОСОБА_11, щодо поведінки ОСОБА_6 після події злочину, безпідставно відмовив у витребувані додаткових доказів щодо стану здоров'я ОСОБА_6 Крім того, висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд зазначив, що ОСОБА_6 не визнав вину в інкримінованому йому злочині, тоді як він визнав вину частково, щиро каявся, важко переживаючи скоєне ним, про що свідчить його емоційний стан в судових засіданнях, він постійно просив пробачення у потерпілих, відшкодував родичам потерпілого шкоду в сумі 20000 грн.

Також суд недостатньо врахував та не вірно оцінив висновки первинної та повторної психолого-психіатричних експертиз, згідно яких ОСОБА_6 перебував у стані вираженого емоційного напруження, яке істотно вплинуло на його свідомість і діяльність. Обидві психолого-психіатричних експертизи підтвердили звуження свідомості ОСОБА_6 в момент злочину, що не дозволяло йому адекватно усвідомлювати ситуацію, що склалася та свідчило про висоту емоційної напруги.

В обґрунтування апеляції також зазначили, що накопиченню афектних переживань ОСОБА_6 сприяло те, що після обстрілу потерпілим з рушниці сина підсудного, пошкодження комбайну та автомобіля, висловлювання погроз на адресу його родини, побачивши безкарного ОСОБА_10 в безпосередній близькості від магазину сина та перукарні доньки, знаючи його як агресивну та гостро конфліктну людину, злякався за життя рідних, сприйняв появу ОСОБА_10І як реальну загрозу для себе та близьких.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_6 в момент злочину перебував у стані фізіологічного афекту і його дії слід кваліфікувати за ст. 116 КК України. Не відповідає дійсності та є припущенням висновок суду про те, що підсудний вчинив злочин з мотивів помсти, оскільки жодних прямих доказів виношування підсудним плану помсти судом не зібрано. ОСОБА_6 тримав при собі зброю з метою захисту себе та своєї родини.

Вважають, що покарання призначене судом всупереч вимогам ст. 65 КК України і не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, до того ж суд не мотивував підстави призначення більш суворого покарання, наближеного до максимальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.115 КК України, безпідставно не врахував пом'якшуючі покарання обставини, зокрема з'явлення із зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку, перебування ОСОБА_6 в момент скоєння злочину в стані емоційної напруги на грунті неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_10 Наявність такої кількості пом'якшуючих покарання обставин істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є підставою для застосування ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, в дебатах захисника -адвоката Ямкового В.І., який підтримав апеляцію, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілих -Пільгуя О.М., прокурора, які просили залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без зміни, в засудженого ОСОБА_6, який просив апеляцію задовольнити, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію захисника -Ямкового В.І. та засудженого ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції -без зміни, виходячи з таких підстав.

Допитаний судом першої інстанції підсудний ОСОБА_6 винним себе визнав частково та пояснив, що до його сина ОСОБА_12 в вересні 2009 року приїхали представники фірми «Райз», щоб укласти договір на покіс 200 га соняшника на полі, яке належало ОСОБА_10, і на яке накладено арешт ВДВС. 25 вересня 2009 року син виїхав на поле косити соняшник. Там були присутні працівники фірми "Райз", охорона, виконавча служба. Приїхали на поле ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та почали погрожувати сину. Потім ОСОБА_5 взяв автокран і ним наїхав на комбайн. ОСОБА_5 зателефонував батькові і сказав, що ОСОБА_12 стріляв у нього. На що ОСОБА_10 зателефонував у міліцію та повідомив, щоб вони приїжджали на поле бо буде «багато трупів». Коли ОСОБА_10 приїхав на поле він взяв із собою рушницю, із якої почав стріляти. Стріляв в автомобіль сина, потім підійшов до автомобіля та прикладом від рушниці розбив лобове скло автомобіля, далі ОСОБА_10 зайшов із другої сторони автомобіля й вистрелив, та попав у ногу сину. Після цього ОСОБА_12 поїхав у лікарню. Коли сина везли на операцію, він сказав, що ОСОБА_10 погрожував, що він порішить всю сім'ю. Також він погрожував комбайнеру, стріляв по охороні, яка була на полі, та по державному виконавцю. Коли приїхав додому із м. Кривий Ріг, йому зателефонував комбайнер - ОСОБА_13 та повідомив, що потрібно убрати із поля комбайн та розповів про все, що сталось. Того дня його жінка пішла ночувати до доньки, а він залишився вдома. Зранку наступного дня зателефонував до жінки та запитав про сина. Потім зателефонував до ОСОБА_11, щоб він йому допоміг по роботі, коли він прийшов, поїхали в центр. Коли приїхали, вийшов із машини, поговорив із донькою, потім відійшов, а коли повернув голову то побачив машину, в якій сидів ОСОБА_10, дверця автомобіля була відчинена, побачив у нього в руках рушницю. Підсудний відкривши багажник свого автомобіля, вийняв рушницю, зарядив і вистрелив, але не пам'ятає скільки разів це робив. Хвилин через 10 почув, що до нього говорить ОСОБА_14. Сів у свою машину, сказав ОСОБА_11 щоб він йшов додому, а потім поїхав у Долинський райвідділ міліції і повідомив про злочин. Наміру вбивати ОСОБА_10 не було, не знає як це вийшло і не пам'ятає як це все було.

Не зважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, його вина доведена іншими доказами, здобутими досудовим слідством та дослідженими судом першої інстанції:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що 25 вересня 2009 року він під'їхав до поля, там знаходився представник фірми «Райз», потім під'їхали державний виконавець і ОСОБА_12. Потерпілий їм сказав, щоб вони почекали та не косили соняшник. Не зважаючи на те, що державна виконавча служба повідомила, що косити вже не потрібно. Але через 30 хв. під'їхав комбайн і почав косити. Тоді він взяв ОСОБА_3 і вони на автокрані під'їхали до поля. По автокрану почали стріляти, ще до того як він під'їхав до комбайна. Зателефонував своєму батькові та розповів про все, що сталось. Батько приїхав на автомобілі зі своїм бухгалтером - ОСОБА_15. Він дістав із автомобіля рушницю і вистрелив у автомобіль, потім підійшов до автомобіля, вдарив прикладом рушниці по лобовому склу, а потім ще раз вистрілив по колесу автомобіля, але попав у дверці автомобіля та в ногу ОСОБА_12, який знаходився в автомобілі. 26 вересня він їхав у лікарню у м. Кривий Ріг та хотів запитати, як там ОСОБА_12. Батька останній раз бачив десь о 9 год. ранку 26 вересня, він їздив у м. Долинська.

- показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила, що 26 вересня 2009 року, десь о 13 год. вона зателефонувала до свого чоловіка і він повідомив, що убито її батька - ОСОБА_10 Та що чоловік зараз знаходиться в с. Гурівка на місці злочину. Приїхав її кум та вони поїхали в м. Кривий Ріг, щоб купити все необхідне для поховання батька.

- показаннями свідка ОСОБА_17, який пояснив, що 26 вересня десь о 10 год. в центрі села він зупинився, побачив ОСОБА_14 і стояв із нею спілкувався, коли під'їхав ОСОБА_10 і покликав ОСОБА_19. Далі під'їхав ОСОБА_12 та побачив ОСОБА_10, зупинився попереду машини ОСОБА_10, вийшов із машини, відкрив багажник, вийняв рушницю і підійшов до машини ОСОБА_10 і вистрелив через лобове скло автомобіля в ОСОБА_10. При цьому ОСОБА_10 вийшов із машини, ОСОБА_12 за ним і сказав: «- Це тобі за сина». Рушниці у ОСОБА_10 не було. ОСОБА_12 не прицілювався. оскільки -мисливець. Пострілів було декілька, особисто він бачив два постріли.

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що в той день вона вийшла в магазину, а коли йшла додому, то зустріла ОСОБА_14 та стала із нею розмовляти, коли їхав ОСОБА_10 та покликав її, потім під'їхав ОСОБА_12. Свідок знаходилась на відстані від ОСОБА_12 десь 4 метра, вистрелів не чула, бачила тільки рушницю у ОСОБА_12. Пам'ятає, що ОСОБА_10 вискочив із своєї машини та зайшов за іншу машину, тоді вона пішла за магазин та пішла додому. Рушниці у ОСОБА_10 не бачила.

- показаннями свідка ОСОБА_19, який пояснив, що в той день вони із дружиною виїхали із дому, зупинились в центрі. Вона вийшла, а він сидів у машині, коли ззаду під'їхав ОСОБА_10 та вона до нього підійшла і почала із ним розмовляти, а потім він підійшов до нього поздоровався із ним. Коли відійшов від нього до нього підійшла ОСОБА_18 А він у іншої жінки купив мітлу, розрахувався із нею та клав мітлу в багажник своєї машини й почув постріли. Коли свідок почув постріли, то побачив, що ОСОБА_10 вийшов із машини та зайшов за машину. В цей час ОСОБА_12 ходив із рушницею, а його дружина хватала його за руки, пам'ятає 2 постріли, та один раз перезаряджав рушницю. 2 перші постріли не бачив - він їх чув, а 2 інших -бачив. ОСОБА_10 взагалі не зачіпав ОСОБА_12, він його не провокував. ОСОБА_12 сказав: «викликайте міліцію, а я поїхав додому». Він ходив, а потім поїхав додому. Потім я поїхав у лікарню та привіз лікаря.

- показаннями свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що того дня відкривала магазин о 7 год. ранку, до неї в магазин зайшов ОСОБА_6, він був якийсь стурбований, схвильований, вони із ним особо не розмовляли, Але вона йому двічі повторила суму, а він не реагував на неї, потім розрахувався та вийшов із магазину. Десь о 9 год. ранку того ж дня до неї в магазин зайшов незнайомий чоловік, та замовив каву, коли вона робила йому каву то почула хлопок. Вона віддала покупцеві каву і почула ще хлопок, її це зацікавило і вона вийшла на поріг й побачила, що стоять дві машини біля магазину і за однією машиною сховався ОСОБА_10, він присів й у нього на обличчі була кров, коли перший раз вийшла із магазину то побачила ОСОБА_6, він тримав у руках рушницю і притулив її до плеча. Злякавшись вона зайшла в магазин й більше нічого не бачила. Через деякий час закрила магазин та пішла додому.

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що того дня вони з чоловіком їхали в м. Кривий Ріг, коли проїжджали центр села, побачили ОСОБА_17 біля магазину, вона хотіла його попросити, щоб він забрав молоко. Коли чоловік зупинив автомобіль навпроти магазину ОСОБА_9, вийшла із автомобіля та хотіла перейти на другу сторону дороги, коли під'їхав на автомобілі з відкритим вікном ОСОБА_10 Вони переговорили з ним за землю, та про те, що не потрібно сваритись, бо сварки ні до чого доброго не приводять, після чого розвернулась та пішла. Але тільки відійшла до магазину то почула постріл, різко повернулась та почала бігти до автомобіля ОСОБА_10 та побачила ОСОБА_9 із рушницею в руках та побачила в склі автомобіля ОСОБА_10 сліди від пуль. Тоді відразу почала кричати ОСОБА_9: «ОСОБА_20! Що Ви наробили!»почала кричати, дуже злякалась. ОСОБА_9 не реагував на її зауваження. І тут відкрились двері і вийшов із машини ОСОБА_10, помітила, що в нього була закривавлена права сторона обличчя. І тут побачила ОСОБА_9 із рушницею, почала його благати й почула слова ОСОБА_9: «Ти знаєш, що таке син»та «Це тобі за сина»і пролунав постріл. Мабуть перед цим м телефонувала у міліцію, а потім злякалась та забігла вдруге в магазин і з відтіля телефонувала в міліцію, благала щоб вони приїхали. Коли пролунав другий постріл, то зачепило автомобіль «жигулі»білого кольору. Коли поговорила з міліцією в магазині, то вискочила6 ОСОБА_10 лежав аж за автомобілем, але ще був живий. Вона розпочала кричати своєму чоловіку. Дуже злякалась, бо знала ОСОБА_9 як чемну людину, який завжди допоможе, а тут він не реагував її звернення. Коли підійшла до ОСОБА_10, він був ще живий, то чоловіку сказала щоб він їхав за лікарем, коли він поїхав, до нас підійшли двоє незнайомих чоловіків, та вони повідомили, що вони лікарі. Вони сказали, що потрібні підручні перев'язочні матеріали, я забігла в магазин взяла там рушник і вибігла на вулицю, побачила, що приїхала наш лікар, але вже було пізно. Свідок знає і ОСОБА_9 і ОСОБА_10, чула слова ОСОБА_9: «Ти знаєш, що таке син»та «Це тобі за сина», потім він сказав: «Такі люди не повинні жити»- ці слова були сказані після того як вона вийшла із магазину, але не може сказати після якого пострілу це було.

- показаннями свідка ОСОБА_21, який пояснив, що на місці події з'явився після останнього пострілу. Виглянувши із-за рогу магазину побачив машину світлого кольору, за машиною стояв ОСОБА_6 із рушницею. Перед ним лежав ОСОБА_10 і так як ОСОБА_6 стояв в притул до машини, а ОСОБА_10 навалився головою на його ногу то ОСОБА_6 відсунув ногу і опустив рушницю. За машиною стояла ОСОБА_14 і кричала ОСОБА_6: "Що ж ти робиш?". Він підніс рушницю і сказав їй: "І ти хочеш?" повернувся і пішов до своєї машини. Як я виглянув із-за рогу то почув приблизно такі слова: "Будеш знати як трогати мого сина". Далі як була ОСОБА_22 я підійшов до потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_22 кричала та говорила не підходити та чекати міліцію. Рушницю свідок бачив тільки у ОСОБА_6.

- показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що в той день зранку близько 8.00 години позвонив ОСОБА_6 і попросив прийти допомогти помити бутлі. Він прийшов, також прийшов сусід. ОСОБА_6 послав його за пивом. Він привіз пиво та почали робити сироп, не хватило цукру. Приїхали по цукор. ОСОБА_6 виліз, а він сидів у машині. ОСОБА_6 взяв рушницю, він був у машині , злякався, чув двічі постріли.

- показаннями свідка ОСОБА_23, оголошеними в судовому засіданні у порядку ст.306 КПК України, згідно яких останній повідомив, що 26.09.09 у с. Гурівка він зупинився попити каву на порозі магазину, звідки побачив раніше невідомого йому ОСОБА_6 з рушницею у руках який здійснював постріли у раніше йому невідомого ОСОБА_10, який намагався втекти та ухилитись, але ОСОБА_6 його наздогнав та зробив ще кілька пострілів (зробив близько 5 -ти пострілів, якими пошкодив також автомобілі), після чього ОСОБА_10 впав на землю;

- показаннями свідка ОСОБА_24, оголошеними в судовому засіданні у порядку ст.306 КПК України, згідно яких вона підтвердила, що чула 26.09.09 біля магазину 3-4 постріли;

- показаннями потерпілої ОСОБА_7, оголошеними в судовому засіданні у порядку ст.306 КПК України, згідно яких вона повідомила, що 26.09.2009 її чоловік ОСОБА_5, вирушив у Долинську з документами для слідчого з приводу конфлікту 25.092009, а о 13 годині їй повідомили, що чоловіка застрелили.

- результатами огляду місця події по вул.Леніна в с.Гурівка Долинського району, Кіровоградської області, де був виявлений труп ОСОБА_10 з вогнепальними пораненнями в області голови та тулубу, а також виявлено і вилучено: автомобіль ВАЗ 21150 деформовані шматочки металу сірого кольору, які знаходились між осколками скла автомобіля ВАЗ 21150 два пиж-контейнера з салону автомобіля ВАЗ 21150 деформовані шматочки металу сірого кольору в кількості 34 шт. автомобіль ВАЗ 2103 змив крові з капоту автомобіля ВАЗ 2103 деформовані шматочки металу сірого кольору в кількості 2 шт. пиж-контейнер, що знаходився під автомобілем ВАЗ 21039 ( т.1 а.с. 18-39);

- результатами огляду місця події від 26.09.09, в Долинському РВ УМВС в області, де ОСОБА_6 було добровільно видано належні йому мисливську рушницю ИЖ58 МНЕ НОМЕР_1, 4 порожні гільзи, 4 набої. З даної рушниці ОСОБА_6 вчинив вбивство ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 41);

- результатами огляду місця події від 05.10.09 в приміщенні моргу Долинського відділення СМЕ, де було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_10 - чоловічу сорочку сірого кольору, спортивну кофту «Адідас», склянка - флакон «Цефотаксим», в якій маються дві дробини та речовиною червоного кольору (т. 1 а.с. 40);

- результатами відтворення обстановки та обставин події з застосуванням фотозйомки від 18.11.09 в ході проведення якого свідок ОСОБА_14 вказала всі обставини, за яких ОСОБА_6 26.09.09, з застосуванням мисливської рушниці, вчинив вбивство ОСОБА_10 біля магазину «Продукти», що в с. Гурівка, Долинського району, Кіровоградської області (т. 1 а.с. 79-81);

- результатами відтворення обстановки та обставин події з застосуванням фотозйомки від 18.11.09 в ході проведення якого свідок ОСОБА_17 вказав всі обставини, за яких ОСОБА_6 26.09.09, з застосуванням мисливської рушниці, вчинив вбивство ОСОБА_10 біля магазину «Продукти», що в с. Гурівка, Долинського району, Кіровоградської області (т. 1 а.с. 55-57);

- постановою про визнання та залучення речових доказів: деформовані шматочки металу сірого кольору, які знаходились між осколками скла, два пиж-контейнера з салону автомобіля, деформовані шматочки металу сірого кольору в кількості 34 шт., змив крові з капоту, деформовані шматочки металу сірого кольору в кількості 2 шт., пиж-контейнер, що знаходився під автомобілем, мисливська рушниця ИЖ58 МНЕ НОМЕР_1, 4 порожні гільзи, 4 набої, чоловіча сорочка сірого кольору, спортивна кофта «Адідас», склянка - флакон «Цефотаксим», в якій маються дві дробини та речовиною червоного кольору (т.2 а.с. 101-103);

- висновком судово-медичної експертизи № 132 від 07.12.09 згідно якої смерть гр. ОСОБА_10 настала внаслідок гострої крововтрати, яка розвинулась внаслідок вогнепального дробового проникаючого поранення живота, що підтверджується даними розтину та додаткових досліджень. На тілі трупа виявлено тілесні ушкодження: на право-передній поверхні обличчя з переходом на праву тім'яну область голови із захопленням правого вуха та на верхньо-передній поверхні правого плечового суглобу множинні рани овальної форми біля 5.0 мм кожна з мінус тканиною в центрі та пояском осаднення по краю, субарахноідальний крововилив правої тім'яної долі мозку, вдавлений овальний перелом зовнішньої кісткової пластинки правої тім'яної кістки. По краю правої реберної дуги овальна рана 4\4 см з мінус тканиною в центрі (вхідний отвір),множинні розриви тонкого кишківника, внутрішньочеревна кровотеча, перелом гребеня лівої здохвинної кістки - ці тілесні ушкодження утворились незадовго хвилини до смерті, мають з настанням останньої прямий причинний зв'язок, відносяться до тяжких стосовно живої особи за ознакою небезпеки для життя. Вони утворились при пострілах з вогнепальної зброї, причому патрон було споряджено свинцевим дробом заводського виготовлення 5 мм діаметром. Ці ушкодження утворились від двох пострілів, причому поранення в ділянці голови та правого плеча спричинені при пострілі з неблизької, а поранення живота - при пострілі з близької відстані. При токсикологічному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_10 етиловий спирт не виявлено. При першому пострілі (в ділянку голови та плеча) потерпілий ймовірно міг виконувати активні дії, а при другому пострілі в живіт внаслідок значних шинувань внутрішніх органів потерпілий ймовірно не міг виконувати активні дії (т.2 а.с 16-17);

- висновком судово-медико-криміналістичної експертизи № 209 від 02.12.09 згідно якої пошкодження на тілі потерпілого ОСОБА_10 утворились в результаті травматичної дії дробового заряду, випущеного з каналу ствола гладкоствольної мисливської рушниці, з дистанції в границях компактної дії дробу і діючим під деяким кутом відносно області шкіри (т. 2 а.с. 43-55);

- висновком амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 668 від 17,11.09 в тій частині, що ОСОБА_6 в момент скоєння правопорушення психічним захворюванням не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення слід вважати осудним. Підпадає під дію ст. 19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує. Висновок даної експертизи про те, що ОСОБА_6 під час скоєння правопорушення знаходився в стані фізіологічного афекту визнаний Долинським райсудом сумнівним і спростований обгрунтованим висновком комісійної стаціонарної судової психіатрично-психологічної експертизи, проведеної комісією експертів Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні, викладеним у акті № 109 від 07,04.2011 року (т. 2 а.с. 5-8 т. 4 а.с. 278-281,289-295);

- висновком комісійної стаціонарної судової психіатрично-психологічної експертизи, проведеної комісією експертів Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні, викладеним у акті № 109 від 07.04.2011 року про те, що ОСОБА_6 будь-якою хронічною психічною хворобою не страждав і не страждає. В період, який стосується інкримінованого йому діяння не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В даний час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В момент скоєння злочину в стані фізіологічного афекту не перебував (т. 4 а.с. 289-295);

- показаннями експерта-психолога Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні ОСОБА_25, яка підтвердила вищевказаний висновок експертизи зокрема про те, що в момент скоєння злочину ОСОБА_6 хоч і перебував у стані емоційного напруження проте в стані фізіологічного афекту не перебував;

- висновком судово-імунологічної експертизи № 795 від 29.10.09 року, згідно якого при судово-імунологічному дослідженні на спортивній куртці та сорочці, які належать ОСОБА_10 знайдена кров людини, при визначенні групової належності крові виявлено антиген - В, що не виключає походження крові від особи з групою крові Ва, Таким чином, кров в на даних об'єктах може походити від потерпілого ОСОБА_10 (т. 2 а. с. 28-30);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 794 від 29.10.09 року, згідно якого при судово-імунологічному дослідженні на марлевому тампоні-змиви з капоту автомобіля ВАЗ-2ЮЗ, д/н НОМЕР_2, знайдена кров людини. При визначенні групової належності крові виявлено антиген - В, що не виключає походження крові від особи з групою крові Ва. Таким чином, кров в на даному об'єкті може походити від потерпілого ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 36-37);

- висновком автотоварознавчої експертизи № 60 від 12.11.09 року, згідно якого середня ринкова вартість непошкодженого автомобіля ВАЗ-21150, 2002 року виготовлення станом на 26.09.2009 року може складати 36000,00 грн. (тридцять шість тисяч грн. 00коп.). На даному автомобілі ВАЗ-21150, 2002 року виготовлення наявні пошкодження рамки вітрового скла, вітрового скла, панелі приладів, підголівника сидіння. Вартість відновлювального ремонту ушкоджених частин автомобіля ВАЗ-21150, 2002 року виготовлення станом на 26.09.2009року складає 2405,81 грн. (дві тисячі чотириста п'ять грн. 81 коп.). Сума матеріального збитку нанесено власнику автомобіля ВАЗ-21150, 2002 року виготовлення станом на 26.09.2009року складає 2016,82 грн. (дві тисячі шістнадцять грн. 82 коп.) ( т. 2 а.с. 60-72);

- висновком автотоварознавчої експертизи №59 від 12.11.09 року, згідно якого середня ринкова вартість непошкодженого автомобіля ВАЗ-2103, 1983 року виготовлення станом на 26.09.2009 року може складати 14560,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00коп.). На даному автомобілі ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_2 наявні пошкодження даху та вітрового скла. Вартість відновлювального ремонту ушкоджених частин автомобіля ВАЗ- 2103, 1983 року виготовлення д/н НОМЕР_2 станом на 26.09.2009 року складає 1988,44 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 44 коп.). Сума матеріального збитку нанесено власнику автомобіля ВАЗ-2103, 1983 року виготовлення д/н НОМЕР_2 станом на 26.09.2009 року складає 1810,31 грн. (одна тисяча вісімсот десять грн. 31 коп.) (т. 2 а.с. 76-86);

- висновком балістичної експертизи № 22.5 від 01.12.09 року, згідно якого мисливська рушниця вилучена в ОСОБА_6 є вогнепальною зброєю, гладкоствольною двоствольною безкурковою мисливською рушницею моделі «ИЖ-58МАЄ»12 калібру, придатна для здійснення пострілів. Патрони вилучені в ОСОБА_6 є - боєприпасами, мисливськими патронами центрального бою 12-го калібру, споряджені заводським способом. Дані патрони, придатні для стрілянини з мисливської рушниці, вилученої в гр. ОСОБА_6, моделі «ИЖ 58 МАЕ»12-го калібру, з маркувальним позначення «МІ4432». Чотири гільзи, вилучені 26.09.2009р. у ході ОМИ у ОСОБА_6, стріляні з лівого й правого ствола мисливської зброї моделі «ИЖ 58 МАЕ»12-го калібру № НОМЕР_1, вилученого 26.09,2009р. у гр. ОСОБА_6 Металеві частини вилучені з автомобілів ВАЗ 2103, ВАЗ 2115 і тіла померлого ОСОБА_10 - є деформованим дробом діаметром 4,5 мм, що споряджають у мисливські патрони центрального бою до гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї. Деформована дріб, вилучена з автомобілів ВАЗ 2103, ВАЗ 2115, а також з тіла гр. ОСОБА_10, три пижі контейнера, вилучені з автомобілів ВАЗ 2103, ВАЗ 2115, відповідають між собою по груповій приналежності, і могли раніше становити (єдине джерело ) патрони 12-го калібру (т. 2 а.с. 91-99);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 132 від 07.12.09 року, згідно якої тілесні ушкодження виявлені на трупі гр. ОСОБА_10 могли утворитись при обставинах, на які вказують свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_17 під час проведення відтворення обстановки і обставин події (т. 2 а.с. 22-23);

- копіями матеріалів кримінальної справи № 08-8740, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_10, за фактом вчинення ним хуліганських дій 25.09.2009 року на полі неподалік с.Гурівка Долинського району Кіровоградської області, якими підтверджується факт нанесення ним вогнепального поранення ноги ОСОБА_9 (т. З а.с. 2-104).

За вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив всі обставини справи, належним чином дав оцінку діям ОСОБА_6, проаналізував показання свідків та письмові докази наявні в матеріалах кримінальної справи, а тому дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи апеляції захисника та засудженого з приводу того, що судом першої інстанції не дана належна оцінка висновкам первинної та повторної психолого-психіатричних експертиз, та без належної мотивації критичної оцінки першого висновку, взято до уваги висновок повторної експертизи, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Так, як видно з матеріалів справи, Долинський районний суд Кіровоградської області своєю постановою від 16.06.2011 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст. 116 КК України повернув на додаткове розслідування в зв'язку з тим, що за результатами проведеної повторної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи (акт № 109 від 07.04.2011 року) ОСОБА_6 в момент вчинення інкримінованого йому діяння не знаходився в стані фізіологічного афекту, а тому за даних обставин, наявні підстави для кваліфікації дій підсудного за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин. Вказану постанову апеляційний суд, погодившись з висновками суду першої інстанції, своєю ухвалою від 25.08.2011 року -залишив без змін(т. 4 а.с. 378-383, 412-413).

Зазначені обставини суд першої інстанції, при постановленні вироку в справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, зокрема висновки первинної та повторної психолого-психіатричні експертизи, показання допитаного в судовому засіданні експерта-психолога Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні, правильно врахував та виходив з висновку повторної комплексної психолого-психіатричної експертизи, вірно визнавши її обґрунтованою, та такою, що не суперечить іншим матеріалам справи.

Аргументи захисту та засудженого щодо наявності у останнього в момент злочину стану фізіологічного афекту базуються лише на тому, що неправомірні дії потерпілого ОСОБА_10, які передували події злочину, викликали у ОСОБА_6 стан емоційного напруження, що не дозволяло йому адекватно усвідомлювати ситуацію, що склалася.

Проте, колегія суддів з такими ствердженнями не погоджується.

Так, для наявності підстав вважати, що винна особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані афекту, діям такої особи властиві такі ознаки психічного стану, як раптовий емоційний вибух, викликаний незаконними діями потерпілого, що як правило тягне за собою звуження мислення та оцінки своїх дій на предмет їх адекватності та законності, у зв'язку з чим дії винної особи повинні бути хаотичними, непослідовними та вказувати, що така особа дійсно, вчиняючи незаконні дії, в цей період часу, доречі який є дуже коротким, не могла віддавати звіт своїм діям.

За обставинами події злочину та з огляду на пояснення засудженого і свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_23, з боку потерпілого на момент злочину жодних дій, які б могли викликати у ОСОБА_6 стан сильного душевного хвилювання, вчинено не було. Відповідно до матеріалів справи, та досліджених судом доказів, ОСОБА_6, побачивши потерпілого, вийшов з автомобіля, достав з багажника автомобіля рушницю, зарядив її, після чого здійснив два прицільних постріли, поранивши потерпілого, після чого, перезарядивши рушницю, підійшов до пораненого ОСОБА_10, та здійснив в нього ще два прицільних постріли, вбивши його на місці, після чого зібрав з землі відстріляні гільзи сів на автомобіль та уїхав з місця вчинення злочину, що вказує саме на те, що ОСОБА_6, перебував у свідомому стані, діяв цілеспрямовано, послідовно та у повній мірі віддавав звіт своїм діям, направленим саме на умисне позбавлення потерпілого життя.

Між неправомірними діями потерпілого ОСОБА_10 відносно сина засудженого, чим апелянти обґрунтовують виникнення стану афекту, та здійсненням ОСОБА_6 пострілів у потерпілого минув значний проміжок часу, тому дії ОСОБА_6 свідчать не інакше як про його бажання помститися ОСОБА_10 за незаконні дії вчинені останнім стосовно його сина ОСОБА_9 Вказане узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_21, які пояснили, що ОСОБА_6 після здійснення пострілів у потерпілого сказав, що це йому за сина.

Так, захисник-адвокат Ямковий В.І., та засуджений ОСОБА_6, в своїй апеляції зазначають, що суд першої інстанції постановляючи вирок, неповно та уривчасто виклав у вироку покази свідка ОСОБА_11, який під час вчинення ОСОБА_6, вбивства ОСОБА_10, весь час знаходився в машині ОСОБА_6, а також бачив в якому стані ОСОБА_6, перебував після вчинення злочину, а саме мовчазним, блідим, спітнілим, що вказує на його післяафективну астенію.

Проте, зазначені висновки апелянтів є неправдивими та спростовуються даними, що знаходяться в протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_11, який зокрема зазначив, що в день вчинення злочину, 26.09.2009 року, з самого ранку він будучи найнятим ОСОБА_6, допомогав йому по господарству, а саме по виготовленню домашнього вина. Ніякого прояву, або натяку, щодо небезпеки ні для ОСОБА_6, ні для його родини ОСОБА_6, не висловлював та в його поведінці не проявлялось. Крім того, під час виготовлення вина, ОСОБА_6, вжив 0,5 л пива «Оболонь». Коли в них закінчився цукор, необхідний для виготовлення сиропу для вина, він разом з ОСОБА_6, поїхав на автомобілі ОСОБА_6, в магазин за цукром. Під'їхавши до магазину, ОСОБА_6, побачивши автомобіль зеленого кольору, сказав йому сидіти в автомобілі, а сам відкрив багажник, взявши там мисливську рушницю та здійснив декілька прицільних пострілів у бік автомобіля, та через деякий час, зробив ще два постріли. Після чого, ОСОБА_6, сів в автомобіль і вони поїхали до нього додому, де ОСОБА_6, сказав йому йти до себе додому. Увесь час ОСОБА_6, був у звичайному нормальному психологічному стані, ніяких проявів агресії та збентеження не проявляв. В поясненні наданому адвокату Ямковому В.І., наданому раніше вказував, що ОСОБА_6, після вчинення злочину був блідий та на його обличчі був піт, на прохання самого адвоката Ямкового В.І.(т.1 а.с.90-91).

З приводу відмови судом в допиті в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_26, комбайнерів, що були очевидцями подій на полі 25.09.2009 року, під час інцедента між потерпілим та сином засудженого, на що посилаються апелянти як на однобічність та неповноту судового слідства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки факт інцедента, що стався на полі 25.09.2009 року на передодні вбивства ОСОБА_10, ніким не заперечувався, а зазначені свідки ніякого відношення до подій 26.09.2009 року не мали.

У зв'язку з викладеним вимоги захисника та засудженого про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст.116 КК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд першої інстанції, відповідно ст.65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу підсудного, який характеризується позитивно (т.2 а.с.155), на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.195), раніше не судимий, 24.01.2005 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України закрита у зв'язку зі зміною обстановки (т.2 а.с.158), вірно врахував відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання підсудному обставин, та обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України, з його реальним відбуванням у межах та на строк, необхідний для можливого перевиховання засудженого та попередження вчинення нових злочинів, яке є достатнім та обґрунтованим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру призначеного покарання, а також застосування положень ст.69 КК України.

Доводи апеляції з приводу того, що судом першої інстанції допущено неповноту судового слідства, а також, що судом не мотивовано підстав призначення покарання, наближеного до максимальної межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст.115 КК України, та не врахував пом'якшуючі покарання підсудному обставини є безпідставними, та спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, зважаючи, що вимоги захисника -адвоката Ямкового В.І. та засудженого ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що їх апеляція підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника -адвоката Ямкового В.І. та засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 3 травня 2012 року щодо ОСОБА_6 -без зміни.

Судді:

Борщ В.С. Поступайло Н.І. Широкоряд Р.В.