Справа №22ц -1651/2007                                                                 Головуючий

В    суді    І    інстанції Скворцова В.Г. Доповідач    Свинцова

Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року                                              Колегія суддів судової палати з

цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

Головуючого            Свинцової Л.М.

судді

суддів                        Лісіциної А.І., Медведєвої Л.П.

при секретарі            Малошонок О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 22 лютого 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання правочину купівлі-продажу квартири недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 22 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу квартири дійсною та визнання права власності на квартиру були задоволені.

Визнана була дійсною угода купівлі-продажу АДРЕСА_1. За ОСОБА_2визнано право власності на цю квартиру.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання правочину                                              

купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7575 грн., та судові витрати в сумі 75,75грн.

ОСОБА_1. не погодилася з таким рішенням та звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1. вказувала, що оскаржуване . рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом не прийнято до уваги обставини, встановлені в судовому засіданні, що умови договору купівлі-продажу квартири не булі виконані з боку ОСОБА_2, а висновки про те, що вона(тобто ОСОБА_1.) ухилялася від нотаріального оформлення угоди не відповідають дійсним обставинам справи.

Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції встановив, що на початку вересня 2004 року сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 1500доларів, після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 заселилися до квартири.

02.08.2005 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 продає спірну квартиру, та вона почала відмовлятися від нотаріального оформлення купівлі-продажу квартири, що відбулася між нею та ОСОБА_2

Суд дійшов висновку, що між сторонами відбулася домовленість про продаж спірної квартири за 3000 доларів, та що ОСОБА_2 не сплатила ОСОБА_1 ще 1500доларів.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1. посилалася на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було допущено невідповідність висновків обставинам справи.

Так, в оскаржуваному рішенні було вказано, що позивачка ОСОБА_2 не надала доказів того, що сторони домовилися про купівлю-продаж спірної квартири за 1500доларів, що на думку суду продажна ціна квартири складає 3000 доларів. З незрозумілих причин суд не прийняв до уваги ці обставини, які підтверджують, що умови договору не були виконані з боку ОСОБА_2, у та дійшов помилкового висновку про те, що вона (ОСОБА_1.) ухилялася від нотаріального посвідчення угоди.

Цей довід не є обґрунтованим, оскільки, як правильно вказав суд першої інстанції в своєму рішенні, сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири: позивачка ОСОБА_2 сплатила

ОСОБА_1 1500 доларів, разом з чоловіком вселилася до квартири, тобто виконала частково договір купівлі-продажу квартири.

Той факт, що ОСОБА_2 частково виконала умови договору, підтверджується розписками ОСОБА_1 від 02.09.2004 року ( про передачу ОСОБА_1 ОСОБА_2 у рахунок вартості спірної квартири 900 доларів), від 01.08.2005 року ( про передачу ОСОБА_1 ОСОБА_2 600 доларів).

Відповідно до 4.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Суд першої інстанції без достатніх підстав дійшов висновку, що продаж спірної квартири сторонами оговорювалася за ЗОООдоларів, та що ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 не всі гроші за спірну квартиру. Але ці обставини, а також стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7575грн не оскаржувалися ОСОБА_2, а тому виходять за межі доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно оцінив, що ОСОБА_1. відмовилася після 02.08.2005 року від нотаріального посвідчення купівлі-продажу квартири та визнав договір купівлі-продажу квартири дійсним.

Свою відмову від нотаріального посвідчення угоди не заперечувала ОСОБА_1. у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій.

Ті обставини, що ОСОБА_1 стало відомо про продаж спірної квартири ОСОБА_2 за 4000доларів, а тому вона відмовилася від нотаріального посвідчення укладеної між нею та ОСОБА_2 угоди, не можуть бути доказом недійсності цієї угоди.

Суд обґрунтовано надав критичної оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 мала намір у серпні 2005 року продати спірну квартиру, дійшов висновку, про дійсність угоди купівлі-продажу квартири, оскільки ОСОБА_1. не надала до суду примірник оголошення про продаж ОСОБА_2 спірної квартири; передала ОСОБА_2 домову книгу для реєстрації за місцем проживання на початку серпня 2005 року; у ОСОБА_2 були відсутні паспорт на прізвище «ОСОБА_2», яке вона обрала після реєстрації нею шлюбу, правовстановлюючі документи на спірну квартиру, що було перешкодою для продажу спірної квартири; ОСОБА_1. не зверталася до суду з позовом про визнання угоди недійсною. З зустрічною заявою про визнання угоди недійсною вона звернулася тільки 31.10.2005 року.

Той факт, що судом залучена до матеріалів справи довідка про курс валют без клопотань сторін у справі є порушення положень процессуального законодавства, зокрема ч.2 ст. 60 ЦПК УКраїни, Але це порушення не може тягнути за собою скасування рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду у справі законним та обгрунтованим, та таким, що не підлягає скасуванню чи зміні відповідно до ст. 308 ЦПК УКраїни.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 22 лютого 2007 року залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її пооголошення