УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11/2690/630/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Чуйко О.Г. Категорія - ч.3 ст.358 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т.М.,

суддів Дмитренко Г.М., Кияшко О.А.,

за участю прокурора Отроша В.М.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнено від покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року за ст.358 ч.1, 358 ч.3 КК України у виді 2 років обмеження волі на підставі акту амністії.

При цьому суд зазначив, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року засуджено ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК на 2 роки обмеження волі. Суду надані офіційні документи, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 дитини ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про те, що на день розгляду справи судом він не позбавлений батьківських прав. Засуджений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості. Підстав, за яких на ОСОБА_2 не поширюється амністія, не встановлено.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2010 року - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. При цьому, зазначає, суд неправильно застосовував Закон України "Про амністію" до ОСОБА_2, оскільки об'єм обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_2 органами досудового слідства, підтвердженого під час судового слухання справи, наявного до проголошення вироку та підтриманого прокурором у суді, не підпадає під дію вказаного Закону. На вказаний вирок прокурор подав апеляцію у зв'язку із безпідставною перекваліфікацією дій ОСОБА_2 на менш тяжкий склад злочину та частковим виправданням останнього. На час винесення оскаржуваної постанови вирок суду не набрав законної сили.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.367 КПК України підставою для скасування судових рішень, зазначених у ч.1 ст.347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному суді, є неправильне застосування кримінального закону.

Згідно ст. 371 КПК України неправильним застосування кримінального закону, що тягне за собою скасування постанови є: незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню; застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Доводи апелянта про неправильність застосування судом першої інстанції кримінального закону є слушними.

Згідно ст.85 КК України (в редакції від 05.04.2001 року) на підставі закону України про амністію або акта помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України (в редакції від 05.04.2001 року) законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.

Відповідно до положень ч.1 ст.401 КПК України вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, якщо його не було оскаржено. Уразі подачі апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо інше не передбачено КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК на 2 роки обмеження волі.

Станом на 01.02.2010 року вирок суду, щодо ОСОБА_2, не набрав законної сили. Разом з тим, суд постановою від 01.02.2010 року, в порушення вимог вищезазначеного закону, звільнив ОСОБА_2 від покарання, вказавши як підставу акт амністії, при цьому не вказав назву Закону, дату його прийняття та його відповідні статті і пункти.

Таким чином, постанова суду про звільнення ОСОБА_2 від покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2010 року є незаконною, оскільки вказаний вирок, на час прийняття рішення судом першої інстанції, не набрав законної сили.

За таких обставин, постанова суду, як незаконна, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року за ст.358 ч.1, 358 ч.3 КК України у виді 2 років обмеження волі на підставі акту амністії - скасувати, а справу направити до Шевченківського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.

С У Д Д І :

_____________ _______________ _____________

Верховець Т.М. Дмитренко Г.М. Кияшко О.А.