Справа № 11-685/07 р.                                          Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ч. 2 ст. 185,                                           Маржина Т.В.

ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 309                                         Доповідач апеляційного суду

КК України      -                                                     Гулий В.П.

          УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого:      Ржепецького О.П.

суддів:                         Царюка В.В., Гулого В.П.

за участю:

прокурора                  Захарченка Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2007 року, яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

року народженця, уродженця м. Первомайськ

Миколаївської області, раніше судимого:

1).   27.09.1989               року     Новоукраїнським

районним судом Кіровоградської області за ст.

17 ч. З ст. 215-3, ч. 1 ст. 140 КК України 1960

року   на  3   роки 6 місяців позбавлення волі,

звільнився 27.03.1993 року по відбуттю строку

покарання;

2). 16.12.1994 року Первомайським районним

судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 229-2,

ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 року на 4 роки

позбавлення волі, звільнився 13.07.1998 року

по відбуттю строку покарання;

3). 01.04.1999 року Первомайським  міським

судом Миколаївської області за ч. З ст. 140 КК

України 1960 року на 4 роки позбавлення волі,

звільнився 01.03.2003 року по відбуттю строку

покарання;

 

4). 15.12.2003 року тим же судом за ч. З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнився 31.07.2006 року умовно-достроково на 1 місяць 7 днів;

5).   26.12.2006        року                      Первомайським

міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. За ч. З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. За ч. 2 ст. 309 КК України 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2006 року та остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_2 народження уродженця м. Первомайськ Миколаївської області раніше судимого: 1). 18.01.1994 року  Первомайським   міським судом  Миколаївської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі, з умовним незастосуванням покарання, на підставі ст. 45   КК   України,    з     іспитовим строком 2 роки, звільнений   30.09.1994 року від відбування покарання в силу акту амністії; 2). 29.09.1995 року тим же судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960   року   на   3    роки позбавлення волі, звільнився 28.07.1998 року по відбуттю строку покарання; 3). 16.12.1999 року Первомайським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі,  звільнився     18.03.2003     року умовно-достроково на 6 місяців 7 днів;

 

4). 07.11.2003 року Первомайським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185,71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнився 21.03.2006 року на 5 місяців 17 днів

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. За ч. З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено З роки позбавлення волі.

ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, раніше судимого:*" 1). 04.05.2001 року Первомайським   міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі, з умовним    незастосуванням покарання,   на підставі ст. 45   КК   України,    з    іспитовим строком 1 рік та сплатою штрафу 680 грн.; 2). 15.10.2002 року тим же судом за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців  позбавлення волі, з звільненням від відбування  покарання, на підставі ст. 75 КК України, з випробування, з іспитовим строком 2 роки;

3). 03.06.2003 року тим же судом за ч. З ст. 185, ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнився 29.12.2005 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 19 днів

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міського суду Миколаївської області від 03.06.2003 року та остаточно визначено 2 роки 3 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути: з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 575 грн. майнової шкоди; з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 2576 грн. майнової шкоди.

 

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1: 1235 грн. майнової шкоди на користь ОСОБА_7; 1496 грн. майнової шкоди на користь ОСОБА_6; 2590 грн. майнової шкоди на користь ОСОБА_8; 2967 грн. 30 коп. майнової шкоди на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг".

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано винними в тому, що вони, наприкінці січня 2007 року, за попередньою змовою між собою, з даху будинку по вул. Новій, 83 в м. Первомайськ, таємно викрали 30 кг. міді на суму 540 грн., 15 кг. алюмінію на суму 135 грн., що належали ОСОБА_5, а всього на суму 675 грн.

Також за вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними в тому, що вони: 24.02.2007 року, за попередньою змовою між собою, з приміщення сараю домоволодіння ОСОБА_6, яке розташоване в АДРЕСА_1, таємно викрали 55 кг. металобрухту міді на суму 1210 грн., що належали останньому; 07.03.2007 року за попередньою змовою між собою з приміщення прибудови житлового будинку в АДРЕСА_2, таємно викрали майно, що належало ОСОБА_6, а саме, 30 кг. тушки кролів, на суму 450 грн., 10 кг. балику свинини на суму 220 грн., 2 кг. мороженої камбали на суму 14 грн., З кг. тушки качки на суму 32 грн., 2 господарські сумки по 5 грн. З подвір'я таємно викрали 20 кг. мідної труби на суму 440 грн., та великі ножиці для різки металу вартістю 200 грн., всього на 1366 грн.

ОСОБА_1 крім того за вироком суду визнано винним в тому, що він: на початку лютого 2007 року з приміщення гаражу ОСОБА_7, який розташований в АДРЕСА_3, таємно викрав майно останнього, а саме, 2 поршневі циліндри від мотоциклу МТ на суму 360 грн., блок циліндрів від автомобіля ЗАЗ вартістю 120 грн., 5 бронзових форсунок сільськогосподарських поливалок на суму 475 грн., 8 кв. м. настільної кахельної плитки 20x20 см. на суму 280 грн., а всього на суму 1235 грн.; в ніч з 2 на 3 березня 2007 року з приміщення сараю домоволодіння ОСОБА_6, яке розташоване по АДРЕСА_1, таємно викрав 68 кг. брухту міді на суму 1496 грн., що належав ОСОБА_6; 5 березня 2007 року з будівельного майданчику незавершеного будівництва АЗС приватної виробничо-комерційної фірми " Жемчуг" таємно викрав 78 м. мідного кабелю марки КГ 1/16 на суму 1439 грн. 10 коп. та 54 м. мідного кабелю марки КГ 1/25 на суму 1528 грн. 20 коп., всього на суму 2967 грн. ЗО коп.; 8 березня 2007 року, близько 3 години, з приміщення боксу, що розташований на подвір'ї по вул. Гвардійській в м. Первомайськ, таємно викрав майно, що належало ОСОБА_8, а саме, зварювальний напівавтомат моделі "ТЕМП" вартістю 2000 грн., електродрель моделі "ОДВЕПК" вартістю 150 грн., болгарку "КЛАС" вартістю 120 гон.. 50 м.

 

подовжувана в гумовій ізоляції на суму 250 грн., алюмінієву сковороду вартістю 25 грн., автомобільний масляний фільтр "СМ-119" вартістю 25 грн., всього на суму 2590 грн.; 12 березня 2007 року незаконно виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, вага якого в перерахунку на суху речовину склала 0,24 грама.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію вчиненого ним, просить зменшити покарання у вигляді позбавлення волі на три місяці, обґрунтовуючи тим, що судом не взято до уваги обставини, які пом'якшують покарання - вчинення ним злочинів в силу важкого становище його сім'ї, хвороби дитини, смерті матері. В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_1. просив скасувати вирок та призначити нове досудове слідство, обґрунтовуючи порушенням його права на захист, в силу ненадання захисника, та порушенням права на ознайомлення з матеріалами справи і протоколом судового засідання.

В апеляції та доповненнях засуджений ОСОБА_2 також не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію вчиненого ним, просить змінити вирок, застосувавши ст. 69 КК України. Вважає призначене покарання занадто суворим, оскільки судом не враховано всі пом'якшуючі обставини, а саме, його хворобу на туберкульоз легень, хворобу матері та співмешканки та наявність малолітньої дитини.

В апеляції захисник Могила В.В. просить зменшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України, обгрутовуючи тим, що її син ОСОБА_2 хворіє на туберкульоз легень, має на утримання дитину, мати якої також хворіє.

Інших апеляцій на вирок суду від учасників судового розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які їх було засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку. Дії засуджених ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України  та

 

ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно. Фактичні обставини та кваліфікація скоєного в апеляціях засудженими та захисником ОСОБА_3 не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою: у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років; у справах про злочини осіб, які через фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист; у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство; коли санкцією статті, за якою кваліфікується злочин, передбачене довічне ув'язнення; при провадженні справ про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Як видно з матеріалів справи (а.с. 179, 180 т. 2) ОСОБА_1. на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває. Посилання засудженого ОСОБА_1 на отримання ним у 2003 році черепно-мозкової травми, як підставу обов'язкової участі захисника, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, виходячи з акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 04.09.2003 року, на який в доповненнях до апеляції посилається засуджений ОСОБА_1., він психічними захворюваннями не страждає. Вад, які б унеможливлювали засудженому реалізувати своє право на захист не встановлено.

За наведених обставин, а також враховуючи вік ОСОБА_1, санкцію статей за якими кваліфіковано злочини, колегія суддів вважає, що участь захисника, для реалізації права на захист ОСОБА_1, враховуючи вимоги ст. 45 КПК України, при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції не була обов'язкова.

Відповідно до вимог ст. 47 КПК України захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Захисник призначається у випадках коли відповідно до вимог частини першої та другої статі 45 КПК України участь захисника є обов'язковою або коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

Як видно з матеріалів справи (а.с. 142 т. 2, 169 - 171 т. 2, 106 т. 3) при роз'ясненні ОСОБА_1, як підозрюваному право на захист, при пред'явленні останньому обвинувачення, при оголошенні обвинуваченому

 

про закінчення досудового слідства і пред'явленні йому матеріалів справи, а також виходячи з змісту протоколу судового засіданні, в ході розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, засуджений ОСОБА_1. не виявляв бажання мати захисника, від послуг останнього відмовлявся.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що право на захист засудженого ОСОБА_1. при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції не було порушено.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у повній відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості злочинів (вчинення злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів), даних про особу засудженого, вчинення злочину в період іспитового строку за попереднім вироком, наявність не погашених судимостей, а також обставин, які пом'якшують покарання. За санкціями ч. З ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України призначене покарання є мінімальним.

Покарання засудженому ОСОБА_2 також призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості злочинів (вчинення злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів), даних про особу засудженого, перебування його у фактичних шлюбних відносинах, наявність малолітньої дитини, позитивної характеристики, а також обставин, які пом'якшують покарання, в тому числі й ті на які є посилання в апеляціях засудженого та його захисника. За санкцією ч. З ст. 185 КК України призначене покарання є мінімальним. Визначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів застосовано принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З огляду на наведене, а також враховуючи наявність у засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погашених судимостей, колегія суддів не знаходить підстав для зменшення покарання засудженому ОСОБА_1 та призначення засудженому ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції кримінального закону, або іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, тобто з застосуванням ст. 69 КК України, як просять апелянти.

Доводи засудженого ОСОБА_2 щодо суворості призначеного покарання, з посиланням на позицію прокурора, який просив при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України, є такими, що не ґрунтуються на законі, так як згідно ст. 65 КК України, ст. 15 КПК України покарання за вчинений злочин призначає лише суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також такими, що не відповідає дійсності, оскільки,

 

як видно з змісту  протоколу судового     засідання  прокурор не просив застосовувати ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2

Посилання засуджених в апеляціях на порушення їх прав, в силу не повного їх ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання є безпідставними. Як видно з матеріалів справи (а.с. 239 т. 3) суддею встановлювався засудженим час на ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання. Враховуючи об'єм справи, термін, який надавався засудженим, колегія суддів вважає, що засудженим надавався достатній час для повного ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2007 р. відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 - без зміни.