УХВАЛА

3 липня 2012 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді Кузьміна А.С.,

суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.,

за участю прокурора Юрка Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 визнано такою, що не підлягає розгляду.

Судом першої інстанції зазначено про те, що апелянтам не виконано вказівок постанови від 24 січня 2012 року, копія якої надійшла на адресу прокуратури 27 січня 2012 року, у встановлений законом строк.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, визнати апеляцію на вирок такою, що підлягає розгляду, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку на усунення недоліків апелянт вказує, що копія постанови від 24 січня 2012 року надійшла на адресу прокуратури 30 січня 2012 року. Разом з тим, у зв'язку із зайнятістю, помічник прокурора, якому надано вказівку підготувати проект апеляції, отримав дану копію лише 6 лютого 2012 року, що підтверджується журналом вхідної кореспонденції, а тому апеляція подана лише 7 лютого 2012 року.

На апеляцію прокурора засудженою ОСОБА_5 подано заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, в підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Як вбачається з постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без руху, оскільки вона, всупереч вимогам ст. 350 КПК України, містить протиріччя між мотивувальною та прохальною частинами стосовно виду та розміру покарання, що повинно бути призначено засудженій апеляційною інстанцією. Разом з тим, апелянту надано семиденний строк для усунення виявлених недоліків.

Згідно копії супровідного листа та журналу вхідної кореспонденції, копія рішення суду надійшла до прокуратури 30 січня 2012 року, як про це вірно зазначає апелянт.

Між тим, доводи прокурора щодо пропуску строку для усунення недоліків у зв'язку із зайнятістю, на думку колегії суддів, на увагу не заслуговують, оскільки апеляція від 7 лютого 2012 року майже ідентична попередній від 16 червня 2011 року, а від так вимогам ст. 350 КПК України не відповідає.

Враховуючи невиконання вказівок, що містяться в ухвалі апеляційної інстанції від 17 січня 2012 року та вищезгаданій постанові суду першої інстанції, а також непереконливу причину пропуску строку, колегія суддів погоджується із висновками про необхідність визнання апеляції прокурора на вирок такою, що не підлягає розгляду, та вважає доводи апелянта необґрунтованими.

З огляду на викладе, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року, якою апеляцію прокурора на вирок Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 визнано такою, що не підлягає розгляду, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

С У Д Д І:

_______________________________________________________________________________

Кузьмін А.С. Фрич Т.В. Юрдига О.С.