УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11/2690/1137/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Ліщук Т.О.

Категорія - ч.2 ст.121 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т. М.,

суддів Ковальської В.В., Полтавцевої Г.А.,

за участю прокурора Отроша В.М.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_4 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 05 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 02.12.2003 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 162; ч. 1 ст. 129; ч. 2 ст. 152; ч. 2 ст. 153; ч. 1 ст. 186, з застосуванням ст. 70 КК України, на 7 років позбавлення волі, звільненого 23.01.2008 року умовно-достроково на 2 роки 1 місяць 17 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2003 року та остаточно призначено покарання в виді 8 років 6 місяців позбавлення волі

Запобіжний захід - тримання під вартою, з 18 липня 2009 року.

По справі вирішено питання речових доказів.

Згідно з вироком суду 07 липня 2009 року в період часу з 19.00 до 20.00 год. ОСОБА_4, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті конфліктних стосунків, які виникли під час спільного розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_5, наніс останній численні удари руками й ногами в різні частини тіла, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, просить в частині призначення покарання вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України призначити покарання в виді 9 років позбавлення волі, на підставі ст. 71, 72 цього Кодексу шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 02 грудня 2003 року остаточно призначити до відбуття 10 років позбавлення волі. При цьому посилається на те, що скоєний засудженим злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, вчинений у стані алкогольного сп'яніння та є рецидивом злочинної діяльності для ОСОБА_4, який, крім цього, суспільно корисною працею не займався, систематично вживав спритні напої, до затримання вдавався до активних дій, спрямованих на уникнення відповідальності за скоєне, а в судовому засіданні не визнавав вину.

Засуджений ОСОБА_4 в апеляції просить вирок скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити за відсутністю складу злочину. При цьому свою винуватість у вчиненні злочину вважає недоведеною, посилаючись на відсутність очевидців відповідних його дій та застосування недозволених методів слідства в виді катувань та погроз убивством, внаслідок чого він себе обмовив. Засуджений звертає увагу, що його визнавальні свідчення під час досудового слідства не відповідають даним експертного дослідження щодо кількості заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень. До того ж, на думку апелянта, суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, вказавши про спрямованість його умислу на спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а апеляцію засудженого просив залишити без задоволення, пояснення захисників та засудженого, які підтримали апеляцію останнього, а апеляцію прокурора просили залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши засудженому ОСОБА_4 останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 334 КПК України та роз'яснень, наведених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Даних кримінально-процесуального закону судом не дотримано.

Визнавши ОСОБА_4 винним у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, суд у фабулі обвинувачення, визнаного ним доведеним, зазначив лише дії, що складають об'єктивну сторону даного злочину. При цьому нічого не вказав на предмет спрямованості умислу, моменту його виникнення, як і взагалі форми вини ОСОБА_6 в таких діях.

Оскільки форма вини та спрямованість умислу особи є обов'язковою кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 121 КК України, наведене порушення кримінально-процесуального закону перешкодило суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, а тому є істотним. Разом з тим, враховуючи, що в пред'явленому ОСОБА_4 обвинуваченні такі обставини зазначені, дане порушення підлягає усуненню в ході нового судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, вирок суду не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, в ході якого слід усунути зазначені порушення, повно, всебічно й об'єктивно дослідити всі обставини справи та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, згідно з якими при скасуванні вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, доводи засудженого ОСОБА_4 в апеляції на предмет недоведеності його винуватості у вчиненні злочину та застосування недозволених методів слідства так само підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 05 грудня 2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.

Обраний судом ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

С У Д Д І :

_____________ ______________ _____________

Верховець Т.М. Ковальська В.В. Полтавцева Г.А.