АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді - Кузьміна А.С.,

суддів - Фрич Т.В., Юрдиги О.С.,

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи за апеляцією захисника та скаржника на постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою залишено без задоволення скаргу скаржника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Києва Могильницького М.С. від 10 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Укрвтормет» ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

В апеляції скаржник та захисник просять постанову скасувати та винести ухвалу, якою провадження у справі закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

В обґрунтування свого прохання апелянти зазначають про те, що ні прокуратурою, ні судом першої інстанції не встановлено та не доведено наявність основних складових злочинів, передбачених ст. ст. 212, 366 КПК України, а тому підстави для порушення кримінальної справи відсутні.

Разом з тим, скаржник та захисник акцентують увагу, що посилання суду на акт перевірки та протоколи допиту свідка ОСОБА_4 є безпідставними та незаконними, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва направити на адресу ТОВ «Укрвтормет» податкове повідомлення-рішення та вчинити дії щодо відкликання податкової вимоги, а свідок ОСОБА_4 під час допитів не зазначала про те, що ОСОБА_2 ухилявся від сплати податків або вносив в документи завідомо неправдиві дані. При цьому апелянти також вказують на суперечливість подання та постанови про надання дозволу на проведення обшуку, що свідчить про їх неналежність та недостовірність як доказу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника в підтримку апеляції, пояснення прокурора, який проти задоволення апеляції заперечував та просив постанову суду залишити без зміни, вивчивши матеріали наглядового провадження № 50-6244 та матеріали справи № 4-508/12, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника прокурора м. Києва від 10 січня 2012 року, за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрвтормет», порушено кримінальну справу відносно директора даного товариства ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212. ч. 2 ст. 366 КК України.

Не погоджуючись з рішенням заступника прокурора, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 звернулися до суду першої інстанції в порядку ст. 236 КПК України з проханням його скасувати.

Відповідно до положень ст. 236 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд досліджує матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її захисника та прокурора.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, суддя приймає відповідне вмотивоване рішення.

Постановою та протоколом судового засідання підтверджується, що суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 дотримався вимог зазначеної норми кримінально-процесуального закону.

Згідно зі ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, тобто час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставами - наявність в матеріалах перевірки достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Разом з тим, постанова суду належним чином вмотивована щодо відхилення доводів скарги, які за своїм змістом аналогічні викладеним в апеляції, з приводу неузгодженості податкового зобов'язання ТОВ «Укрвтормет» та відсутності події та складу злочину.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом першої інстанції скарга ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи розглянута у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав задоволення апеляції та скасування постанови.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу скаржника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Києва Могильницького М.С. від 10 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Укрвтормет» ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, залишити без зміни, а апеляцію скаржника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

С У Д Д І:

________________________________________________________________________________

Кузьмін А.С. Фрич Т.В. Юрдига О.С.