УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11/2690/1135/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Місечко М.М. Категорія - ч.2 ст.382 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.,
суддів Ковальської В.В., Лукянець Л.Ф.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
захисника ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
предст. потерп. ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України на додаткове розслідування та справу повернуто прокурору Оболонського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
При цьому судом зазначено, що з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення не можливо з'ясувати питання стосовно підсудності справи, оскільки місце вчинення злочину, як того вимагає ст. 64 КПК України, не зазначено. Дана обставина, на думку суду, позбавляє суддю можливості з'ясувати питання стосовно підсудності даної справи саме цьому суду. Натомість, порушення правил підсудності, у відповідності до ст. 370 КПК України, є безумовною підставою для скасування прийнятого по справі рішення.
Крім того, з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення не можливо встановити, які ж саме дії ОСОБА_6 необхідно було вчинити для виконання рішення суду, чи які саме дії, шляхом прямої відмови виконати судове рішення, вчинив ОСОБА_6 з метою не виконання рішень суду.
При цьому, вказівка органу досудового слідства в обвинуваченні загальною фразою про те, що ОСОБА_6 шляхом ухилення від виконання судового рішення та шляхом прямої відмови виконати судове рішення, вчинив невиконання судового рішення, без конкретизації дій ОСОБА_6, на думку суду, є порушенням права ОСОБА_6 знати у чому його обвинувачують і захищатись від пред'явленого йому обвинувачення.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 26.03.2012 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України на додаткове розслідування та направити вказану кримінальну справу на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду в іншому складі суду. При цьому зазначає, що доводи суду про наявність порушень, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, є недостатніми та неправильними, а висновки про пред'явлення неконкретного обвинувачення є необґрунтованими та неповними. Висновок суду, щодо неможливості визначення підсудності розгляду справи не находять свого підтвердження з матеріалів справи, оскільки досудовим слідством встановлено місце вчинення злочину - офісне приміщення ТОВ «ІНВІКТА» за адресою м. Київ, пр-т Московський, 8. Крім того, твердження суду про неконкретність пред'явленого обвинувачення, що потягло порушення права на захист обвинуваченого є необґрунтованим, так як органом досудового слідства встановлені всі обставини умисного невиконання ОСОБА_5, як посадовою особою рішення суду. Судом не вказано наявність будь-яких переконливих істотних процесуальних порушень, які б могли перешкодити розгляду справи по суті.
Потерпілий ОСОБА_3 в апеляції просить скасувати постанову Оболонського районного суджу м. Києва від 26.03.2012 року, а справу повернути до Оболонського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд. Зокрема апелянт зазначає, що доводи суду про неможливість визначення підсудності по даній кримінальній справі не є об'єктивними. Не погоджується потерпілий і з висновком суду, щодо неконкретності пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5, при цьому наводить доводи аналогічні доводам апеляції прокурора.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, потерпілого та його захисника, які підтримали апеляції; обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції та просили постанову залишити без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають із слідуючих підстав.
Висновок суду про неконкретність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду та є підставою для її повернення на додаткове розслідування, є правильним, умотивованим та ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону.
Зокрема, відповідно до вимог ст. 132, 223 КПК України та роз'яснень, наведених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», обвинувачення особи у вчиненні злочину повинне бути конкретним за змістом. Для цього в описовій частині постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Недодержання органами досудового слідства зазначених вимог може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Згідно з постановою про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого та обвинувальним висновком в період часу з 09.08.2010 року по теперішній час перебуваючи у м. Києві шляхом ухилення від виконання судового рішення та шляхом прямої відмови виконати судове рішення, вчинив невиконання судового рішення. Ці дії орган досудового слідства кваліфікував за ч.2 ст.382 КК України.
Ст. 382 КК України передбачено відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили. Умисне невиконання може виражатися у прямій відмові або в ухиленні від його виконання.
Таким чином, в обвинуваченні не вказано, які конкретні дії вчинив ОСОБА_5 спрямовані на умисне невиконання судового рішення, як не вказано і місце вчинення злочину.
Таким чином, пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, як правильно зазначив у постанові про направлення справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції є неконкретним, оскільки не містить даних про обов'язкові складові об'єктивної сторони інкримінованих злочинів - час, місце та обставини їх вчинення, а також вказівок про неможливість встановити ці обставини.
Зазначене перешкодило реалізації обвинуваченим на досудовому слідстві своїх прав, передбачених ст. 43 КПК України, а в разі призначення справи до судового розгляду могло перешкодити реалізації його прав, передбачених ст. 263 цього Кодексу - знати, в чому його обвинувачують, та захищатися від пред'явленого обвинувачення, що є порушенням права на захист та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду. З огляду на зазначене, доводи прокурора і потерпілого в апеляції на предмет відсутності таких порушень не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону та є безпідставними.
Наведені в апеляціях прокурора й потерпілого доводи про те, що час, місце та обставини вчинення злочину були встановлені органами досудового слідства та зазначені в обвинуваченні до уваги не приймаються, як такі, що не відповідають матеріалам справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість постанови суду та підстав для її зміни або скасування не вбачає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б зумовлювали зміну чи скасування судового рішення, у справі не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 - без задоволення.
С У Д Д І :
______________ ______________ _____________
Верховець Т.М. Ковальська В.В. Лук'янець Л.Ф.